Главная | Обратная связь

Бортьба князів проти польської експансії

Початок війни

Після смерті Вітовта (жовтень 1430 р.), Велике князівство Литовське, Руське й Жемайтійське опинилось на межі розвалу на дві частини – Литовську й Українсько-білоруську.

Всупереч Городецькій унії, яка зобов'язувала обирати нового Великого князя лише за згодою Ягайла, українські й білоруські магнати та шляхта 1430 року обрали Великим князем Свидригайла Ольґердовича, Сіверського князя зі Східної України, молодшого брата польського короля Ягайла.

Свидригайло відразу ж оголосив ВКЛ незалежним від Польщі та розірвав унію. Він повів боротьбу проти посилення Польщі, підтриманий білоруськими та українськими феодалами, а також частиною литовської шляхти, невдоволених привілейованим становищем католиків.

У відповідь, польське військо пішло війною на півавтономне (у складі ВКЛ) Подільське князівство.

У 1431 р. війська Ягайла завдали поразки Свидригайлу, здобули Кам'янець, Володимир, Хотин. Також поляки осадили Луцьк, проте так і не взяли міста. Тим часом, на Польщу напали лицарі Тевтонського ордену. Поляки вирішили укласти з ВКЛ дворічне перемир’я та визнати Свидригайла. Подільське князівство було поділене на дві частини, і західне Поділля відійшло до Польщі.

Не змирившись з територіальними втратами, 1432 року Свидригайло почав війну з Польщею за володіння Поділлям. Одночасно, невдоволені Великим князем литовські феодали-католики, за підтримки Польщі, підняли в Литві повстання проти Свидригайла й проголосили Великим князем Литовським Стародубського князя Сигізмунда Кейстутовича (брата Вітовта). Сигізмунд, за допомогою польського загону зайняв Вільно (Свидригайло у той час знаходився у Полоцьку). В столиці Великого князівства Сигізмунд заявив, що Свидригайло помер та захопив владу. Розпочалась громадянська війна у Великому князівстві Литовському.

Перебіг війни

Православні князі, з’їхавшись на з’їзд до Полоцька, проголосили Свидригайла – Великим князем Руським та посадили його на Велике князівство Руське.

У 1432 – 1435 рр в межах Великого князівства Литовського фактично існувало дві держави - власне Литва та Велике князівство Руське. Перше очолював Сигізмунд, друге – Великий князь Руський Свидригайло.

Влада Сигізмунда поширювалась лише на литовські землі, Берестейщину та Підляшшя. Всі інші землі ВКЛ визнали своїм володарем Свидригайла.

На допомогу Свидригайлу прибули навідь гусити на чолі з українським князем й намісником Чеського короля Жиґимонтом Корибутовичем.

Щоб відтягнути від Свидригайла українську та білоруську шляхту, Яґайло та Сигізмунд зрівняли в деяких правах православних шляхтичів з католиками, видавши Привілей 1432 року. Це трохи ослабило сили Свидригайла, проте більшість магнатів залишились на його боці, й він продовжував боротьбу з поляками та Литвою.

6 травня 1434 Сигизмунд видав новий законодавчій Привілей. Цим актом майже повністю зрівнювались у правах православна та католицька аристократія. Але православним й далі заборонялось займати вищі державні посади.

Але, «руським князям та боярам» надавались широкі права щодо власності, спадщини, звільнялися від державних податей, православній шляхті дозволялось мати герби шляхетства нарівні з католицькою.

Цей Привілей ще більше підірвав сили Свидрагийла та зменшив число його прихильників. Проте й сам Свидригайло, проводив непослідовну, імпульсивну та часто авантюрну політику, що відштовхувало від нього колишніх прихильників.

Хоча православна шляхта була майже повністю зрівняння в правах, проте неповність акту, та наявність інших невирішених правових, політичних та національних питань, зумовили продовження боротьби української та білоруської шляхти за існування Великого князівства Руського.