Главная | Обратная связь

Винекнення та розвиток вищої освіти в Чехії

Безумовно, на розвиток вищої школи Чехії у мали значний вплив певні соціально-економічні та культурно-освітні умови,що виробилися впродовж багатостолітньої історії чеського народу.

Здійснюючи аналіз соціально-економічних і культурно-освітніх передумов розвитку освіти у вищій школі Чехії, насамперед,слід зазначити, що уже в другій половині ХІІ ст., та особливо в ХІІІ ст., у країні пройшли основні економічні та соціальні зміни, в результаті чого формуються різні соціальні прошарки, серед яких особливе місце почало належати знаті.

Розквіту чеська держава набула за правління Карла ІV, який став королем на початку XIV ст. У 1348 р. заснував перший вищий навчальний заклад в Центральній Європі – Карлов Університет, який дуже швидко став науково-освітнім і культурним осередком.

Наприкінці XIX ст. в чеських землях завершується промислова ре-волюція, у ході якої вони перетворилися на найбільш розвинений ін-дустріальний регіон Центральної Європи. Потреби бурхливого розвитку зумовили істотні зміни в загальному рівні освіти й культури населення чеських земель, де на початку XX ст. практично було досягнуто загальної грамотності. У результаті тривалої боротьби за можливість навчання рідною мовою було створено досить широку мережу чеських навчальних закладів.З 1882 р. існували чеські відділення в Карловому університеті. Двомовними вищими навчальними закладами були Празька консерваторія, Гірничий інститут у Пршибрамі. У вищих технічних училищах Праги і Брно викладання велося виключно чеською мовою. Значний вплив на формування вищої освіти мало створення ще наприкінці ХVІІІ ст. (1784 р.) наукової спі-

льноти – Королівського чеського товариства наук .

Таким чином, на початку ХХ ст. Чехія була однією з високорозвинутих центральноєвропейських держав. На початку Великої депресії в 1929 р. Чехія була на вершині економічного зростання. Зрозуміло, що для забезпечення підприємств, мануфактур і системи управління необхідна була якісна підготовка фахівців для різних галузей народного господарства. Це забезпечували в основному професійні та вищі навчальні заклади, серед яких особливе місце займали Карлов Університет у Празі, Університет Палацького в Оломовці, Чеський технічний університет у Празі, Технічний університет в Остраві.

Найстарішим вищим навчальним закладом Чехії вважається Карлов Університет у Празі, заснований чеським королем Карлом IV 7 квітня 1348р. На час заснування він мав чотири факультети: теології, гуманітарних наук, права та медицини. Багато викладачів було запрошено з-за кордону, в основному з Центральних регіонів Європи. Науково-педагогічна діяльність у Карловому Університеті у Празі була спрямована на підготовку фахівців для майбутнього Чехії. Але суспільно-політичні зміни, війни та політичні реформи мали значний вплив на розвиток навчального закладу. З початку ХVІІ ст. університет перебував під впливом національно-визвольного руху, боротьби Габсбургів з опозицією. Лише на рубежі ХІХ–ХХ ст. у ВНЗ досягнуто високого наукового рівня. На німецькому відділенні Празького університету у свій час працював, наприклад, професор Альберт Ейнштейн.

Університет Палацкого в Оломоуці є другим найстарішим університетом у Чеській Республіці. Його освітні традиції відносяться до середньовічного 1573 р., коли це був єзуїтський коледж з університетськими правами. На початку в університеті було 2 факультети: гуманітарних і богословських дисциплін. Університет мав надзвичайну популярність у Європі, а його вплив поширювався з Моравії та Сілезії, через Польщу, Угорщину й австрійські землі до Німеччини, скандинавських країн і Східної Європи.

Після занепаду в період тридцятирічної війни університет швидко відродив традиції чеської вищої школи: розширилася матеріальна база університету, будувалися навчальні корпуси, храми, велися наукові дослідження у галузі математики, фізики та картографії, відроджується наукова бібліотека. Окремою галуззю наукових досліджень стає медико-хірургічний напрям. Студентами Університету були багато всесвітньовідомих учених: математики Маркус Марсі та Джеймс Крейз, засновник генетики Грегор Мендель, астроном Карел Славічек, картограф Вільгельм Штанцел.

Чеський технічний університет у Празі заснований у січні 1707 р. як публічне інженерне училище в Центральній Європі під керівництвом його засновника і першого професора С. І. Віленберга (S. I. Willenberg) –визнаного експерта фортифікаційних споруд. Із часом навчальний заклад перетворився на школу цивільного будівництва. На початку ХІХ ст. інженерна школа об’єднала традиції викладання Карлового Університету та Празької політехнічної школи, у зв’язку з чим було досягнуто досить високого рівня розвитку професійної технічної школи. У 1863 р. Оголошено статут технічної школи та до навчального плану підготовки інженерів введено ряд дисциплін університетського типу: вища математика, механіка, хімія, фізика, сільське господарство, водопостачання і будівництво, накреслювальна геометрія тощо. Фахівців готували за такими напрямами: водопостачання, дорожнє будівництво, архітектура, будівництво інженернотехнічних споруд (хімічне виробництво). Проведені організаційні нововведення: напрям підготовки спеціалістів очолював представник ректора, пізніше декан; посаду директора, який призначався довічно, замінено на посаду ректора, який обирався щороку. Окрім цього, звернуто увагу на національне питання: визнано рівноправність чеської та німецької мови у навчально-виховному процесі. На початку ХХ ст. у даному навчальному закладі ректору надано право присвоювати викладачам звання доктора наук. У 1906 році навіть введено норму для ректора носити золотий ланцюг як знак рангу ректора, що було технологією зовнішнього вияву рівня університету в чеських землях. З 1878р. в Чеському технічному університеті здійснюється державна атестація фахівців.

Технічний університет в Остраві має давню традицію підготовки фахівців у Чехії, є продовжувачем традицій вищої школи гірничих наук у Яхімове (1716 р.) й університетського викладання в Академії металургії, що була створена при Карловому університеті в Празі (1763 р.). У 1865 р. ВНЗ реорганізовано у Гірничу академію, а згодом в університет. Особливістю організації навчального процесу є введення ще в середині ХІХ ст. державної атестації випускників.

Таким чином, розширення теоретичної бази багатьох галузей народного господарства і технологій привело до вужчої спеціалізації та курсів, лекцій, що означало розширення науково-дослідного потенціалу професорсько-викладацького складу. У контексті цих факторів уже на початку ХХ ст. у Чехії створюються наукові центри, розширюються зв’язки ВНЗ з підприємствами, більше уваги надається практичній діяльності студентів, особливо в галузі машинобудування, електротехніки, природничих та економічних дисциплін.

Ще одним фактором, який позитивно сприяв становленню вищої економічної освіти в Чехії, була поява торгово-промислових палат як інститутів для підтримки законодавчих та адміністративних ініціатив промисловості та торгівлі.

Таким чином, аналіз наукової ,економічної та педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що високий рівень розвитку промисловості та сільського господарства, розвиток чеської економічної думки, науково-

педагогічні традиції університетів, відкриття Чеської академії наук, євро-

пейський рівень педагогічної науки, поява значної кількості фінансових ін-ституцій (банків, торгово-промислових палат) були освітньо-педагогічною основою формування ефективної вищої освіти у Чехії.