Главная | Обратная связь

Система оцінювання магістерської роботи

спирається на такі параметри:

- глибина аналізу спеціальної літератури, у тому числі й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців,

- актуальність і перспективність теми дослідження,

- ступінь наукової новизни,

- методика дослідження,

- достовірність і верифікованість висновків,

- логіка викладення матеріалу,

- стиль, мова і орфографія викладення матеріалу.

Всі ці моменти спеціально наголошуються в рецензії, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою.

 

^[1] Словосполучення “основна частина”в тексті роботи не вживається.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Основні вимоги до оформлення магістерської роботи 1. Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел Дипломна магістерська робота має бути виконана комп'ютерним способом, надрукована на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), через 1,5 міжрядкових інтервали (29-30 рядків на сторінці) з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman розміру 14. Поля: зліва - не менше 25 мм, справа - не менше 10 мм, зверху і знизу - не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Листи повинні бути зброшуровані у тверду палітурку. При будові діаграм, розрахунково-аналітичних таблиць доцільно застосувати Microsoft Excel. Таблиці та ілюстрації можна подавати на аркушах формату А3. Кожну структурну частину роботи (вступ, розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки)починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують з великої літери симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки). Сторінки роботи нумерують арабськими числами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш. Зміст роботи має відповідати плану, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової дипломної магістерської роботи. Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як "Перелік умовних позначень". Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи (можливо пункти) згідно змісту. Кожний розділ треба починати з нової сторінки. Титульний лист, дипломне завдання, перелік умовних позначень (у разі потреби) зміст, вступ (перша сторінка) включаються до нумерації, але номер сторінки не ставиться. Номера наступних сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ". Після номера крапку не ставлять. З нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. В окремих випадках, якщо змістом дипломної роботи передбачені пункти, їх нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад: "2.3.1." (перший пункт третього підрозділу другого розділу). Якщо за текстом магістерської роботи наведено цитати, статистичні дані тощо необхідно зробити посилання на джерела інформації. Посилання на джерела по тексту надають у квадратних дужках, наприклад: [15, с. 43] (посилка на джерело у списку використаних джерел під номером 15, де на сторінці 43 йдеться про це мова). При цитуванні текстів з газет, невеликих за обсягом нормативних документів, коли посилаються на джерело в цілому посилання на сторінки не обов`язкове (наприклад, [34]). Зібрані фактичні та статистичні матеріали наводяться в однакових одиницях виміру: абсолютних (грн., дол. США, т, м, шт.) або відносних (%). Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Рекомендована кількість назв - до 100. Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби - про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації Рекомендується розміщувати літературні джерела в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів. Можна також розміщувати джерела у порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи. Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записуються за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні, та розділяються комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого, додаючи слова "та інш.". Книга, яка має понад три автори, може бути записана у двох варіантах - за назвою або за прізвищем першого автора. Література, що видана різними мовами, розміщується у такий спосіб: спочатку тексти, написані кирилицею, а потім - латинською. Якщо у дипломній магістерській роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші. Журнальні статті описують за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття. Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття. Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки. У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела (відповідно до вимог бібліографічного опису книги, статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають слово Цит., дату відвідання сторінки в Інтернеті та вказують: Доступний з: і в < > URL адресу сторінки. Приклад бібліографічного опису використаних джерел: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99р. № 996-ХІV . Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: Наказ Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 552 с. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000.- 356 с. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2005. - 411 с. Бутинець Ф.Ф. Історія розвитку бухгалтерського обліку: Навч. посіб.: у 2 ч. - Ч.П. - Житомир: ЖІТІ, 1999. - 928 с. Алексєєва А.В., Шаповалова А.П., Уманців Г.В., Веренич О.Г. Звітність підприємств: Навч.посіб./ - К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2008. - 323 с. 2. Оформлення допоміжних матеріалів До допоміжних матеріалів відносять: ілюстрації (схеми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки. Ілюстрації в дипломній магістерській роботі необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані уперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрацію, розміри якої перевищують формат А4 рекомендується розміщувати у додатках. Якщо необхідно, ілюстрації доповнюють або поясненнями, або коментарем. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Цифровий матеріал оформлюється у вигляді таблиці. Таблиці розміщують після першого згадування про неї у тексті роботи та нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті сторінки розміщують напис "Таблиця" із зазначенням ії номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву. Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки над таблицею. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку у правому верхньому куті цієї сторінки пишуть слова "Продовження табл." і зазначається її номер, наприклад: "Продовження табл.1.2". У таблиці слід обов'язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки граф таблиці починаються великою літерою підзаголовки - маленькою (якщо вони складають одне речення із заголовком) і великою, якщо вони є самостійними. Висота рядків - не менше 8 мм. Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об'єднувальних рубрик. При значній кількості граф таблицю можна поділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому - боковик. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над ії першою частиною. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк (-). На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад: "... у табл.2.1.". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.3.2.". Таблицю (або ілюстрацію) після першого посилання на них у тексті розташовують, таким чином, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, таблиці (чи ілюстрації) розміщують так, щоб для їх розгляду достатньо їх повернути за годинниковою стрілкою. Кожний розділ роботи повинен містити не менше ніж 1- 2 ілюстрації, 1-2 таблиці тощо. Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, "... у формулі (2.1)". Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знаків: ( ), ( ), ( ), ( ), (:). В додатках до дипломної роботи міститься допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження (див. Розділ 3). Додатки наводяться після списку використаних джерел як продовження роботи у порядку посилань за текстом. Додатки не нумерують. Додаток має містити заголовок, надрукований симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Г, Є, І, Й, О, Ь. Наприклад, "Додаток А". Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А. 3. Оформлення реферату Обсяг реферату має бути до 3 сторінок. Оформлення реферату аналогічно оформленню основного тексту дипломної роботи, за винятком розміру інтервалу. Текст реферату друкують через одиничний інтервал. Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок дипломної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Структурні частини реферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Реферат дипломної роботи не потрібно підшивати разом з дипломною роботою у тверду палітурку. Для перегляду Методики написання магістерської роботи перейдіть за посиланням.