 |
|
Первинна професійна підготовка персоналу
Розвиток персоналу
Суть та складові професійного розвитку персоналу
Розвиток персоналу– системно організований процес безперервного професійного навчання працівників для здобуття нових компетенцій, знань, умінь та навиків, які вони використовують або будуть використовувати у своїй професійній діяльності.
Розвиток персоналу включає процес підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників з метою виконання завдань, функцій та обов’язків нових посад.
Завданням розвитку персоналу є забезпечення:
- Відповідного професійного рівня робітників вимогам робочого місця, посади;
- Умов для мобільності працівників як передумови раціональної їх зайнятості і використання;
- Можливості просування працівників як у професійній, так і у службовій кар’єрі.
Розвиток персоналу може здійснюватись в межах організації або за її ініціативою та поза організацією, тобто виходити за рамки трудової діяльності на робочому місці, фінансуватись за рахунок коштів організації, а також бюджетних та власних коштів громадян.
Основні напрямки професійного розвитку персоналу:
1. Первинне навчання з урахуванням завдань підприємства і специфіки його роботи
2. Навчання з метою ліквідації розриву між вимогами робочого місця, посади і діловими якостями персоналу
3. Навчання з метою підвищення загальної кваліфікації
4. Навчання для роботи за новими напрямами розвитку організації
5. Навчання з метою освоєння нових методів освоєння трудових операцій
Первинна професійна підготовка персоналу
Первинна професійна підготовка персоналу– цілеспрямований процес формування у працівників організації професійних теоретичних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціальних форм та методів, необхідних працівникам організації зараз або в майбутньому.
Первинна професійна підготовка робітників– здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робочої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної зайнятості.
Дана освіта здобувається громадянами в державних і комунальних професійно-технічних навчальних закладах безоплатно за рахунок держави у межах державного замовлення.
Професійно-технічна підготовка має три ступені, тобто навчальні плани і програми кожного ступеня складаються таким чином, що випускники I ступеня мають можливість продовжувати навчання на II ступені і т.д.
Вища освіта – це рівень освіти, який здобувається особою у ВНЗ в результаті послідовного системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті і завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Вищими закладами освіти є технікуми, коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети.
Відповідно до статусу навчальних закладів вони діляться на 4 рівні акредитації:
1: I рівень – технікуми, училища
2: II рівень – коледжі
3: III-IV рівень – університети, консерваторії, академії, інститути
Державному вищому навчальному закладу III – IV рівня акредитації, що досягає найвищих показників у своїй діяльності щодо виконання інтелектуального потенціалу ,відповідає міжнародним вимогам стосовно рівня вищої освіти і є провідним серед галузевої групи ВНЗ може бути надано статус національного.
У ВНЗ присвоюються кваліфікації:
1) Молодого спеціаліста
2) Бакалавра
3) Спеціаліста
4) Магістра