Здавалка
Главная | Обратная связь

Синтаксичні конструкції ділового стилю.



Синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю підпорядковані адекватності комунікації, тобто спілкування. Практика контекстуального творення на цьому рівні вимагає добору із загальнонаціональної мовної системи мовних засобів, викликаних екстралінгвістичними показниками - сферою, умовами та метою спілкування.Граматичні одиниці - різні частини мови, а також синтаксична організація речення і словосполучення у взаємозв'язку створюють той стилістичний колорит мовлення, який надає тексту певного комунікаційного спрямування, забезпечує логіко-семантичну адекватність мовлення.Як і лексичні засоби, синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю не становлять чогось неповторного - їх можна знайти в будь-якому іншому функціональному стилі. Проте в діловому мовленні вони виявляються найяскравіше, саме за їх участю забезпечується інтелектуально-комунікативна (чи регулювально-волюнтативна) функція стилю.Із морфологічних засобів офіційно-ділового стилю найхарактернішими є:перевага імені над дієсловом; широке використання віддієслівних іменників у певних жанрах, викликане прагненням до об'єктивності та узагальнення;перевага наказового способу дієслова над іншими категоріями дієслів та віддієслівними іменниками у певні періоди - періоди посилення регламентації, у конкретних жанрах як вияв імперативності;часте використання відіменних прийменників у реалізації стандарту;мінімальне застосування прислівників, особових займенників, вигуків, часток.На синтактичному рівні точність, нейтральність, стандартизованість забезпечується:використанням специфічних кліше термінологічного типу (наприклад, високі договірні сторони, укладання угоди, вжити заходів, з метою поліпшення тощо);прямим порядком слів;ретардацією - перенесенням присудка на кінець речення;частим використанням дієприслівникового та дієприкметникового зворотів;

Застільний етикет.

Серветку, яка призначена для індивідуального користування, необхідно покласти на коліна. Такою серветкою під час їжі не витираються. Для цього використовують паперові серветки. Їсти необхідно повільно, навіть якщо Ви дуже голодні, безшумно, не чавкати та не дути на ставу, навіть, якщо вона гаряча. Якщо страва дуже сподобалась, ні в якому разі не витирайте дно тарілки шматочком хліба. Загальні страви беруть виключно загальними приладами і кладуть на свою тарілку. Зазвичай для цього призначені спеціальні щипці, виделки, ложки та інше. Ні у якому випадку не можна брати загальні страви персональними приладами. Якщо страви стоять від Вас на великій відстані, не тягніться до них через увесь стіл. Достатньо попросити подати його вам офіціанта або сусіда. Брати хліб, печиво, тістечко, цитрусові, фрукти прийнято руками. Цукор-рафінад також беруть рукою, проте, якщо поруч лежать спеціальні щипці необхідно скористатися саме ними. Не прийнято відкушувати хліб від цілого шматка. Зазвичай хліб їдять маленькими, відламаними над своєю тарілкою, шматочками. Якщо Ви бажаєте намастити хліб маслом, то це, також, необхідно робити із відламаними шматочками, а не з цілим куснем.

Візитна картка.

Візитна картка широко використовується у дипломатичній практиці при підтримці зв'язків з офіційними особами, представниками диплома­тичного корпусу, ділових і суспільних кіл країни перебування. Візитна картка може "заочно" представляти власника, "діяти" від його імені. Візитна картка в деяких випадках замінює візит. Візитну картку прийнято передавати, надсилати або залишати особисто. Якщо візитна картка привозиться адресату особисто власником, що вважається виявом особливої поваги до нього, то її верхній куток (правий) або вся права частина по всій ширині загинається; вручати її безпосередньо не прийнято. Якщо візитна картка означає візит у відповідь, то вона обов'язково повинна бути завезена особисто. Вважається серйозним порушенням етикету, якщо загнуту картку доставляє водій або кур'єр. Візитні картки друкуються на цупкому папері невеликого формату розміром зазвичай 5x9 см, для жінок в якості дружини, а не в силу посади, яку вони обіймають - 4x8 см. Вищі посадові особи користуються візитними картками більшого розміру - 6x10 см. У Великобританії візитні картки жінок більші за розмірами від чоловічих. Для офіційних візитних карток найбільш прийнятний чорний текст на білому фоні. Використання кольорів допускається лише в зображенні державної символіки.

Телефонна розмова.

Якщо телефонуєте ви:

· насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто; · якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити; · якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди; · попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди: · не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника; · у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.

Якщо телефонують вам: · спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку ви представляєте; · у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника; · розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує; · не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас. Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи. І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.