 |
|
Індивідуальне завдання
з дисципліни
стратегічне управління
на тему:
Стратегічних розвиток
на прикладі Запорізької і Дніпропетровської областях
Виконала:
студентка 5курсу групи МТУ218МЛуценко Юлія
Перевірив: к.е.н., доцентКарпенко А.В.
Запоріжжя, 2013
ЗМІСТ
| 1. ПОТЕНЦІАЛ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ | 3-12 |
| 2. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ | 13-24 |
| 3. ПОРІВНЯННЯ РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ І ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ | 25-42 |
І. ПОТЕНЦІАЛ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ
Запорізька область посідає особливе місце в історії становлення незалежної України, входить до числа регіонів - “локомотивів” економічного розвитку держави та прагне більш активно задіяти наявні можливості задля поліпшення добробуту кожного мешканця.
1.1 Фізико-географічна характеристика
Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця, яка утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. Центр — місто Запоріжжя.
На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.
Загальна площа області – 27,2 тис.км2, що становить 4,5% території України. Площа, яку покривають ліси, складає 1,16 тис.км, або 3,9 % всієї території області.
Гідрографічна мережа області представлена р. Дніпро – найбільшою
водною артерією України, трьома середніми річками – Конка і Гайчур басейну Дніпра та Молочна, яка впадає в Азовське море, та 133 малими водотоками довжиною більше 10 км. На р. Дніпро в межах області розташовані Каховське та Дніпровське водосховища з об'ємами води в них відповідно 18,2 км3 і 3,3 км3. Водні ресурси р. Дніпро є основним джерелом питного водопостачання міст Запоріжжя, Бердянськ, Приморськ, Вільнянськ, ряду сільських населенихпунктів північних і південних районів області, водопостачання промислових підприємств області, зокрема гірничометалургійного комплексу (ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Дніпроспецсталь», ПАТ «Запоріжкокс» та інші) та енергетичної галузі (ДП «Запорізька АЕС» і ПАТ «Дніпроенерго «ЗапорізькаТЕС»). Крім того, гідроенергетичний потенціал р. Дніпро, який складає третину всього потенціалу Дніпровського каскаду водосховищ, використовується Дніпровською ГЕС, що дозволяє знімати пікові навантаження в енергосистемі.
Використовується р. Дніпро для судноплавства, а також, як рекреаційний ресурс для відпочинку та оздоровлення населення. Басейн Азовського моря, зокрема його північна частина, має цінність як рибогосподарська та туристично-курортна зони. В області існують сприятливі умови існування багатьох видів тварин, серед яких є мисливські, такі як: дикий кабан, козуля, заєць - русак, лисиця,вовк, єнотовидний собака, ондатра.
Клімат регіону - помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю, яка обумовлена пануванням на більшості території
області сухих східних вітрів (на рік у середньому припадає 225 сонячних днів).Середньорічні температури: літня + 30,0 0С, зимова - 4,5 0С. Такі природні фактори Запорізької області сприяють розвитку сільського господарства, рекреації, курортів та туризму.
Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухо степну (14,4 %) зони. Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності
Для області є характерним рівнинний ландшафт. Серед ґрунтів переважають чорноземи. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліни - 22,9%, залізна руда - 10%,вогнетривкі глини - 8,6%.
Багата сировинна база стала основою розвитку потужного гірничо-
металургійного та енергетичного комплексу області. Високий ступінь техногенного навантаження негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.
1.2. Населення
Чисельність населення Запорізької области на 1 грудня 2012 складає 1785,9 тис. осіб, у т.ч. міського населення –1376,0 тис. осіб, сільського – 409,9 тис. осіб . За останні десять років населення області втратило більше 150 тисяч. Тобто в середньому кожен рік область втрачає більше 10 тисяч свого населення. Міське населення переважає(76% міського та 23% сільського). Природне скорочення населення спостерігається вже 15 років, але останні 5 років була помічена позитивна тенденція. Рівень народжуваності за 5 років виріс на 12%, а рівень смертності майже незмінний. Рівень шлюбності має позитивну тенденцію, так він виріс на 11%, а кількість розлучень з кожним роком зменшується.
У національному складі населення найбільш численні українці, частка яких становить близько 60%. Максимальна питома вага українців характерний для північно-східних сільських районів. Запорізька область відноситься до числа тих небагатьох регіонів, де високу частку мають росіяни (близько 30%). Причому значна кількість росіян проживає в містах. Серед інших національностей слід виділити болгар, які проживають в основному в приморських районах, білорусів та інших. Кількість пенсіонерів складає 30% від кількості населення. Гендерний склад населення – 45,6% чоловіків та 54,4% жінок.
1.3. Освіта області
Освіта Запорізької області – це система з досить позитивним розвитком. Дошкільна, початкова та середня освіта створює початково необхідний для життя у суспільстві запас людського капіталу та формує базу для подальшого розвитку та збагачення цього капіталу. Професійно-технічна і вища школа формує вже людину як професіонала вищої кваліфікації і як представника інтелектуальної еліти суспільства. В області функціонують 41 професійно-технічний навчальний заклад, в яких робітничу кваліфікацію майже за 120 професіям здобувають 17560 випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Мережа професійно-технічних навчальних закладів є оптимальною, охоплює практично всі адміністративні території області. 16 ПТНЗ знаходяться у м. Запоріжжі, 6 – у м. Мелітополі, 4 – у м. Бердянську, решта – у районах області. На початок 2010–2011 навчального року в області діяли 27 самостійних вищих навчальних закладів, серед яких 16 закладів І–ІІ рівнів акредитації та 11 – ІІІ–ІV рівнів акредитації. Треба відмітити, що кількість вищих навчальних закладів скоротилася з 41 у 1995/96 р. до 27, а кількість учнів у них навпаки збільшилося з 58,7 тисяч до 103,2 тисяч.
1.5. Культура
Реалії сьогодення визначають культуру як один із пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Мережу закладів культури в області представляють 513 масових бібліотек з книжковим фондом понад 10 млн. примірників, 412 закладів культури клубного типу, 5 театрів, Запорізький державний цирк, обласна філармонія, 22 музеї, у т. ч. 3 заповідники, 69 дитячих шкіл естетичного виховання.
Запорізький край виключно багатий на пам’ятки історії та культури. В
області нараховується 8 тис. пам’яток, у тому числі понад 6,2 тис. пам’яток археології (край славиться своїми курганами, могильниками).
Візитними картками області є легендарна Хортиця, уславлений Дніпрогес, всесвітньо відомі пам’ятки археології: Кам’яна Могила (біля Мелітополя) – XIV ст. до н.е., Кам’яне городище (Кам’янка Дніпровська) - IV ст. до н.е. Мамай-гора,курган Солоха; пам’ятки архітектури: Святотроїцька церква (м. Приморськ) -початок XIX століття, церкви в селах Девненському, Верхньому Токмаку,Кінських Роздорах, садиба Попова (м. Василівка), старовинні будівлі Старого Олександрівська (м. Запоріжжя), Мелітополя, Бердянська, Молочанська та ін.
За кількістю пам’яток археології, історії, монументального мистецтва
Запорізька область посідає 4 місце в Україні (після Криму, Львівської та
Харківської областей), за кількістю пам’яток археології - 2 (після Криму). Все це є важливим фактором формування національної свідомості громадян, значним історико-культурним потенціалом регіону.
1.6. Соціальна сфера та охорона здоров’я
Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, включаючи до себе медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування.
На сьогодні в області функціонують 54 обласних лікувально-профілактичних закладів, 16 міських лікарень, 4 дитячі міські лікарні, «ТМО» Бердянська міська дитяча лікарня та пологовий будинок, 6 пологових будинків, 9міських поліклінічних закладів для дорослих та 2 дитячих, 10 стоматологічних поліклінік, 20 ЦРЛ, 3 номерні районні лікарні, 23 сільські дільничі лікарні, 116ь сільських лікарських амбулаторій, 404 ФАПи та ФП. Підготовку медичних кадрів здійснюють 4 медичні коледжі, медичний університет та академія післядипломної освіти.
Аналіз стану здоров’я населення області та діяльності закладів охорони
здоров’я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку
народжуваність, зростання смертності, від’ємний природний приріст, зростання поширеності хвороб.
1.7. Доходи населення
Середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника підприємств з кількістю працюючих 10 осіб і більше, дорівнювала 2987 грн., що в 2,7 раза перевищує рівень встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1118 грн.). Залишається значною диференціація рівня оплати праці між видами економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в області залишались працівники добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, фінансової діяльності, де рівень заробітної плати майже в 1,4–1,7 раза перевищував середній по економіці області.
1.8. Ринок праці
У регіоні спостерігається безробіття (велика часка безробітних молодь, люди з вищою освітою більше 20%). Рівень безробіття (за методологією МОП) серед економічно активного населення віком 15–70 років становив6,7%, а працездатного віку –7,2%.
1.9. Житлова сфера
Житловий фонд області характеризується загальною площею 40,23 млн.м2. Середня забезпеченість житлом одного мешканця області складає 21,5 м2. Суттєво відрізняється забезпеченість житлом сільських та міських мешканців – відповідно25 м2 та 20,4 м2 . Щороку скорочуються обсяги будівництва житла. Спостережується відсутність асигнування в житлове будівництво області з Державного бюджету та його обмеженістю з місцевих бюджетів; скороченням інвестицій в житлове будівництво підприємствами і організаціями;збільшенням вартості спорудження житла через зростання вартості будівельних матеріалів; низьким рівнем доходів населення.
1.10. Фактори економічного розвитку
Сьогодні Запорізька область – регіон із значним виробничим потенціалом, один із базових регіонів у промисловому комплексі України.
Регіон є провідним центром вітчизняного авіадвигунобудування,виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим запорізьким знаком, маркою світового класу якості та надійності.
Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 24,0 % загального обсягу сталі, 21,1 % феросплавів, 57,3 % загального випуску легкових автомобілів, 25,4 % електроенергії в Україні.
Основу промисловості регіону складають металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси, де виробляється 17,6% сталі та готового прокату, майже весь обсяг первинного алюмінію та титанової губки, 50,9% легкових автомобілів, 26,5% всієї електроенергії в Україні.
Найбільш вагомою галуззю в промисловості області залишається металургійний комплекс. Переважна частка продукції металургійного комплексу виробляється для поставки на експорт (62,2%). Величезне значення для загальних економічних показників і подальшого розвитку області має машинобудування. Це найбільш чисельна галузь промисловості в регіоні, яка відображає зміни,що відбуваються за роки незалежності в процесі реформування.
Запорізька область має унікальний енергетичний комплекс, що складається з Дніпровської гідроелектростанції, Запорізької атомної та теплової електростанцій.
Динаміка обсягів виробництва електроенергії генеруючими потужностями Запорізького краю свідчить про стабільну тенденцію до зростання.
Харчова промисловість одна з перших серед інших галузей економіки
змогла подолати наслідки кризи 90-х років і досягти позитивної динаміки
розвитку. Сьогодні в галузі працює понад 240 підприємств різної потужності,
призначення і форм власності.
Основним фактором позитивної динаміки розвитку підприємств стали
своєчасні та цілеспрямовані зусилля з технічного переоснащення, запровадження сучасних технологій, вдосконалення маркетингової діяльності.
У галузі металургії з підприємствами найбільш активно співпрацюють
Державний науково-дослідний та проектний інститут титану, Український
державний науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів таферосплавів. Підприємства машинобудування впроваджують науково-технологічні розробки ЗМКБ “Прогрес”, ВАТ “Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування”, ВАТ “НДІ “Перетворювач”.
Незважаючи на скорочення фінансування у сфері науки, в областіфункціонує мережа наукових організацій з певним науковим потенціалом.Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації у 2006 році дорівнювала 29. На 01.01.2007 у Запорізькому регіоні діють 40 науково-технічних товариствта творчих об’єднань зі статусом легалізованих об’єднань громадян, у т.ч. 17 осередків міжнародних та всеукраїнських об’єднань.
Отже, аналіз потенціалу Запорізької області можно представити через
SWOT-аналізу, який складається з сильних сторіни (внутрішні можливості
регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги; існуючі особливості регіону, які містять основу його розвитку), слабких сторін ( ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням), можливостей та загроз. Спочатку розробимо це за напрямками: екологія, соціальна сфера, економіка та промисловий розвиток.
Табл 1.1 - Екологія Запорізької області
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Природно-заповідні території, надра, водні артерії Державні та регіональні програми охорони довкілля Потужний промисловий комплекс Створення рекреаційних зон, включаючи туристичні | Низька відповідальність посадових осіб за екологічну безпеку Застарілі технології Низька громадська свідомість Недостатній вплив органів влади на підприємства- забрудники |
| Можливості | Загрози |
| Впровадження та контроль екологічних норм та стандартів Залучення інвестицій в екологічний менеджмент Диверсифікація промисловості,, розвиток сфери послуг Просвітницька робота Активізація громадської свідомості | Недосконале законодавство Нестабільність політики Недостатнє фінансування на всіх рівнях Можливість зменшення надходження о бюджету від промислових підприємств |
Табл 1.2 - Соціальна сфера Запорізької області
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Розвинутий освітньо-науковий та історико-культурний, природний потенціал Наявність внутрішнього фінансових джерел Енергетичний та продуктовий суверенітет Позитивний досвід розитку соціальної інфраструктури | Низька соціальна активність населення Високий рівень правопорушень та корупції Дисбаланс робочої сили на ринку праці Відсутність зацікавленості місцевої влади Невідповідність медичного обслуговування екологічного стану регіону |
| Можливості | Загрози |
| Інвестиційно-привабливий Участь в державних та міжнародниї програмах підтримки та реформування соціальної сфери Геополітичний фактор | Відсутність стабільності в соціальній політиці держави Імідж екологічно небезпечного регіону Надмірна централізація регіону Трудова міграція молоді |
Табл 1.3 - Економіка Запорізької області
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Потужний потенціал, земельні ресурси Трудові ресурси Приватна власність Виробництво С/г продукції та продукції її переробки | Слабке впровадження новітніх технологій Відсутність розвинутої мережі зрошення Диспаритет цін Демографічна ситуація на селі Слабкий розвиток інфраструктури Зайнятість населення |
| Можливості | Загрози |
| Зміна становлення людей до власності Можливості впровадження нових технологій Зацікавленість інвесторів Впровадження ринку землі | Державна політика стосовно АПК Зона ризикованого землеробства Конкуренція на світовому ринку безробітття |
Табл 1.4 - Промисловий розвиток Запорізької області
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Розвинутий промисловий комплекс Наявність дешевих трудових ресурсів Високий рівень замкнутості технологічних циклів виробництва Наявність розвинутих міжнародних зв’язав Наявність розвинутої інфраструктури Дешеві енергоресурси | Відсутність нових енергозберігаючих технологій Високий знос основних засобів Старіння знань та кваліфікації у персоналу Неефективний том-менеджмент Тіньова діяльність малого та середнього бізнесу |
| Можливості | Загрози |
| Розширення ринків збуту Залучення зовнішніх інвестицій Розвиток ринкової інфраструктури | Вступ до СОТ приведе до падіння виробництва Зміни законодавства у сфері економічної полтики Підвищення вартості енергетичних ресурсів на світовому ринку Уповільнення проведення судової реформи |
Табл. 1.5 – Узагальнений SWOT-аналіз Запорізької области
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють розвивати курортно- рекреаційний та аграрний потенціали Значний науково-освітній потенціал, висококваліфіковані кадри Розвинутий індустріальний сектор Забезпеченість області продуктами харчування власного виробництва Значні енергогенеруючі потужності | Значний рівень техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, загострення екологічних проблем Значний рівень зносу основних виробничих фондів Незадовільний технічний стан автомобільних доріг Проблеми із забезпеченням якісною питною водою Недостатній рівень газифікації населених пунктів Незадовільний стан охорони здоров’я, високий рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, новоутворення, вроджені аномалії Повільний розвиток будівництва, зокрема будівництва житла Значна частка збиткових суб’єктів господарювання |
| Можливості | Загрози |
| Вигідне територіальне розташування у центрі Східної України та розгалужена транспортна система Значні запаси мінерально-сировинних ресурсів Активізація співпраці місцевої влади, громадськості та представників бізнесу щодо зусиль, спрямованих на розвиток регіону Зростання внутрішніх джерел інвестування – заощаджень населення та прибутку прибуткових підприємств регіону Видатні історичні корені, наявність козацької спадщини, історико- культурних пам’яток | Значний рівень експорто-орієнтованості індустріального сектору економіки регіону Високий рівень конкуренції з боку регіонів-сусідів: Дніпропетровського, Донецького, тощо Розташування у зоні «ризикованого землеробства» Низький рівень активності місцевих громад Складна демографічна ситуація: збільшення частки населення похилого віку Нерівномірність розвитку територій області |
РОЗДІЛ ІІ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
1) Планування та розробка стратегії
Започаткування процесів розробки стратегії розвитку Запорізької області відбулося наприкінці 2005 року в рамках проекту партнерства Канада – Україна «Регіональне врядування та розвиток» (РВР). У процесі реалізації цього проекту Запорізьку та Закарпатську області було обрано пілотними для надання міжнародної технічної допомоги щодо модернізації системи регіонального врядування та сприяння соціально-економічному розвитку територій. Підписаний Канадським інститутом урбаністики, Міністерством економіки України, Закарпатською та Запорізькою обласними державними адміністраціями меморандум про взаєморозуміння зафіксував прагнення сторін спільними зусиллями розробити такі моделі стратегічного планування розвитку Запорізької та Закарпатської областей шляхом залучення громадськості до розробки та впровадження планів, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку кожного з пілотних регіонів.
Здійснення розробки стратегії розвитку Запорізької області планувалося відповідно до положень Концепції державної регіональної політики, схваленої Президентом України 25 травня 2001 року, та збіглося з прийняттям 21 липня 2006 р. постанови Кабінету Міністрів України «Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року», яка задекларувала, серед іншого, такі принципи регіонального розвитку: підвищення конкурентоспроможності регіонів; підтримку регіонів, що виступають у ролі «локомотивів» розвитку; партнерство центральної і місцевої влади, громадських організацій; концентрацію коштів на чітко визначені пріоритети.
Механізмом оптимального взаємовигідного партнерства центру та регіону, інструментом стимулювання регіонального розвитку було визначено укладення відповідної Угоди між Кабінетом Міністрів України та обласними Радами на основі розроблених стратегій розвитку регіонів. Розробка стра-
тегії розвитку Запорізької області здійснювалася з урахуванням державних
пріоритетів розвитку щодо регіону та передбачених законодавчо інструмен-
тів стимулювання розвитку. Врахування думок мешканців міст та сіл дозво-
лило спрямувати обмежені ресурси області на вирішення питань стратегіч-
ного значення.
Запропонований підхід передбачав оволодіння поширеною у світовій
Практиці методикою стратегічного планування. Вона передбачає 6 основних
кроків (етапів), які були взятіза основу під час розробки стратегії розвитку
Запорізької області:
1) підготовка до планування;
2) формулювання бачення майбутнього;
3) оцінювання ситуації, SWOT-аналіз та А-В-С аналіз;
4) формулювання і вибір стратегічних цілей;
5) підготовка плану дій та заходів;
6) впровадження, а такожмоніторинг та оцінювання реалізації стратегії.
Етап підготовки до планування – найбільш відповідальний, оскільки від самого початку важливо закласти необхідні передумови для успішного розгортання процесу побудови стратегії. Були визначені три основні напрямки забезпечення розробки стратегії. Перший напрямок передбачає узгодження логіки та інформаційно-методичного забезпечення процесу планування, виходячи із міжнародного та вітчизняного досвіду, вимог законодавства. Другий напрямок полягає у послідовній розбудові дієвої організаційної структури, здатної забезпечити процеси стратегічного планування, визначення та залучення зацікавлених сторін до розробки стратегічного плану, його впровадження та моніторингу і оцінки реалізації. Зміст третього напрямку підготовки до розгортання робіт зі стратегічного планування складає розробка результативного комунікативного плану складання стратегії розвитку області, його інформаційного забезпечення.
Знаковими подіями суспільно-політичного життя стали у Запоріжжі міжнародні семінари та форуми з питань стратегічного планування та регіо-
нального розвитку. Спочатку для представників наукових кіл, місцевої влади, бізнесу та громадських організацій у Запоріжжі було проведено два міжнародних семінари «Стратегічне планування розвитку регіону». Метою було залучення владних та бізнесових кіл і громадськості до обговорення сучасного стану планування розвитку, зокрема потребимісцевихучасниківта громадян, а такожознайомитизрезультатами, які отримали регіони країн Центральної та Східної Європи і Канади внаслідок застосування стратегічного планування іззалученням громадськості, а також обговорення сильних та слабких сторін існуючої в області практики планування розвитку.
За результатами семінарів були організовані дослідницькі візити пред-
ставників Запорізької облдержадміністрації та Запорізької обласної ради наукових та громадських організацій для ознайомлення з досвідом страте-
гічного планування у регіонах Великого Торонто, Ватерлоо та Ніагари ка-надської провінції Онтаріо, у регіонахЛитви та Угорщини. Такі візити дали
можливість українцям детально ознайомитись із досвідом цих країн щодо
стратегічного планування розвитку регіону іззалученням громадськості.
За підсумками таких візитів представників державної влади та місцевого самоврядування, науковців та громадськості виникла ідея встановлення партнерських стосунків міжрегіоном Ватерлоо та Запорізькою областю
В результаті проведення міжнародних семінарів, навчальних поїздок і
форумів були підготовлені інформаційні матеріали та організовані консуль-
тації, виступи та презентаціїз досвіду світової практики стратегічного пла-
нування більш як двох десятків зарубіжних фахівців.
Для дієвої співпраці із міжнародними експертами в галузі стратегіч-
ного планування важливо було об’єднати зусилля аналогічних українських експертів. Для супроводження процесів стратегічного планування у Запорізькій області Запорізькою ОДА та проектом РВР було залучено ре-гіональних експертів зі стратегічного планування, які мали досвід з цих питань на місцевому рівні.
Залучені експерти зі стратегічного планування спільно з членами регіо-
нальної робочої групи особливу увагу приділили інформаційно-методич-ному забезпеченню процесу стратегічного планування
Впроцесі роботи над стратегічним планом розвитку області використовувались методи системного підходу, статистичного та соціально-психологічного аналізу, спеціалізовані інструменти стратегічного планування – PERT, SMART, SWOT та АВС-аналізи, мозковий штурм, метод Дельфі, «дерево цілей», бізнес-планування та техніко-економічне обґрунтування, фінансовий аналіз, оцінювання соціального впливу, розробка сценаріїв тощо.
Під час проведення навчальних семінарів, присвячених ознайомленню із зарубіжним досвідом стратегічного планування та узгодженню методології
його застосування в наших умовах, у червні 2006 р. сформувалась ініціативна
громадська група із розробки стратегічного плану розвитку Запорізької об-
ласті. До її складу ввійшли три представники Запорізької обласної державної
адміністрації, два науковці, три громадські діячі та два представники бізнесу. Їїзавданням було здійснення кроків, необхідних для започаткування розробки стратегії регіонального розвитку та залучення якомога більшої кількості активних зацікавлених громадян.
Це перший практичний крок з підготовки організаційного забезпечення
розроблення стратегії – добір активних, зацікавлених людей та груп, здатних
втілити цей проект у життя. Цільовою аудиторією на етапі планування було
визначено представників владних структур, бізнес-середовища, громадських організацій, навчальних та наукових закладів, активних і небайдужих мешканців області.
У процесі подальшої роботи на обласному рівні виокремились дві ро-
бочі групи – громадська та офіціальна регіональна. Таке виокремлення було
зумовлене більшою активністю громадськості
Спочатку учасники громадської робочої групи вирішили працювати са-
мостійно та паралельно по відношенню до офіційно створеної регіональної
робочої групи, але після тривалих дискусій впродовж кількох засідань було
прийнято рішення включити своїх 10 представників до регіональної робочої
групи, щоб об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін, включаючи депутатів
обласної та місцевих рад, громадські та бізнесові організації. Таким чином,
вироблення пропозицій йшло від громадськості та локальних робочих груп,
а прийняття рішень відбувалось на засіданнях регіональної робочої групи,
за узгодженням позицій основних зацікавлених сторін – влади, бізнесу та
громади.
Офіційно Регіональна робоча група (РРГ) оформилась 14 вересня 2006 р. До неї увійшло 40 постійних членів – представників влади, бізнесу та гро-
мадських організацій, регіонального офісу проекту РВР та керівника прес-
служби Запорізької ОДА. Представники владних структур та громадських
організацій складали приблизно по 40 відсотків складу РРГ, кожен десятий
представляв наукові структури, ще стількиж – представників бізнесу
Основною метою їх діяльності стало залучення місцевих представників
влади, бізнесу та громадськості до процесу стратегічного планування розвитку області і до стратегічного планування розвитку місцевих громад, які
ще такі плани не розробляли. За міжнародним досвідом, оптимальний варіант такої взаємодії полягає у розробці спочатку стратегії розвитку області, а вже потім у побудові стратегії розвитку поселень області. В цілому така взаємодія й склалася на практиці. Однак деякі ідеї та технології до розробки
обласної стратегії були запозиченіз аналогічного досвіду міст, які вже мали
прийняті власні стратегії.
Процес розгортання організаційної структури завершився створенням
ради з регіонального розвитку, яка об’єднала членів Регіональної робочої групи, громадської робочої групи та робочих груп ізміст та районів області.
Врезультаті, учасники семінару визначили трьох ключових зацікавлених сторін:
1) владу, щомає реальні інструменти розробки, фінансування та контролю виконання планів розвитку територій;
2) бізнесові структури, що здатні розробляти та реалізовувати різнома-нітні проекти забезпеченняжиттєдіяльності та розвитку регіону;
3) активну громадськість, яка тежволодіє ресурсами, зокрема інтелекту-
альними тощо.
У процесі стратегічного планування розвитку Запорізької області здійс-
нювалося різноманітне інформаційне забезпечення. Регулярно проводилися
прес-конференції для журналістів про всізаходи та напрямки здійснюваної
роботи. У рамках медіа-підтримки процесу стратегічного планування на Запорізькій обласній та місцевих радіостанціях, на телеканалах «Алекс», «ТВ-5», «Юг-информ», «Местечко», «Бердянск-ТV» були задіяні рекламні ролики та фільми, новинна інформація, інтерв’ю з найбільш активними
представниками влади, бізнесу та громади, спеціалізовані програми (напри-
клад, передача «Аргумент»). Безумовно, традиційні засоби масової інформації – газети, радіо, телебачення – стали основними медійними інструментами для жителів регіону. Крім того, були задіяні ресурси Інтернету.
2) Формулювання баченнямай бутнього області
Перший крок процесу стратегічного планування став семінар „Формування бачення майбутнього розвитку Запорізької області”. Другий етап розробки Стратегії був присвячений оцінці поточної ситуації і мав назву "Технології SWOT-аналізу в стратегічному плануванні розвитку Запорізької област. Третім кроком стало обґрунтування та вибір стратегічних цілей та пріоритетів розвитку Запорізької області. На четвертому етапі стратегічного планування Запорізька обласна рада прийняла відповідне рішення, а головне управління економіки Запорізької облдержадміністрації отримало дозвіл Тендерного комітету України на конкурсний відбір творчого колективу для розробки документа Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року за визначеними на попередніх етапах баченням, місією та пріоритетами територіального розвитку. П’ятий етап стратегічного планування розпочався семінаром «Технологія розробки плану дій та заходів щодо впровадження стратегічного плану та моніторингу його виконання ».
Формулювання баченнямай бутнього є важливою відправною складовою процесу стратегічного планування. Перший етап процесу стратегічного планування розвитку Запорізької області розпочався з міжнародного семінару: «Реалістичне бачення майбутнього в стратегічному плануванні розвитку Запорізької області», який було проведено 22 вересня 2006 р. у м. Запоріжжі. Метою даного семінару було напрацювання базового формулювання бачення майбутнього області.
Ідея полягала у тому, щоб, маючи напрацьований базовий варіант бачення майбутнього області, обговорити його потім з усіма зацікавленими сторонами у всіх куточках області і узагальнити остаточний варіант на засіданні Регіональної робочої групи. Для напрацювання базового варіанту, що відображає бачення представників різних груп області, важливо було забезпечити їх участь у даному семінарі. До участі в ньому запросили раніше виявлених активних учасників процесу стратегічного планування розвитку області, зокрема й представників влади, бізнесу та громадськості. Результатом цих кроків став первинний варіант бачення майбутнього області, а саме: «Запорізька область – відкрите громадянське суспільство з європейськими стандартами якості життя, що включають: прозору політику влади на всіх рівнях; самодостатність територій та їх громад; привабливийдляінвестиційфінансовийтависокотехнологічнийцентр зі сталим розвитком промисловості та сільського господарства; високий рівень освіти та культури населення, політичної та громадської грамотності; екологічно безпечний, зелений та красивий (привабливий) регіон з раціональним використанням земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів; розвинуту курортно-туристичну сферу; розвинуту соціальну сферу, широкий та якісний ринок послуг; умови для реалізаціїздорового способужиття населення; високоякісне медичне обслуговування; розвинуту інфраструктуру в сільській місцевості; розвиток малого бізнесу та зеленого туризму в сільській місцевості тощо».
Зведений варіант громадськості, влади та бізнесових структур виглядав
таким чином: «Запорізький регіон – це: регіон успішного економічного зростання і творчого інноваційного піднесення, сплавміцної промислової бази, ефективної інфраструктури і перспектив курортного, туристичного та культурного розвитку; екологічно чистий, самостійний регіон, з високоякісними послугами, здоровим способомжиття, привабливий для інвестицій; регіон, у якому влада абсолютно прозора, питання екології вирішуються не на папері, створений сприятливий інвестиційний клімат; екологічно чистий, зіздоровим способом життя, привабливий для інвестицій у нові технології регіон з невпинним поліпшенням екологічного стану; область із квітучими сільськогосподарськими районами; область, достатньо незалежна в економічному плані, у якій фінансування програм розвитку здійснюється насамперед від результатів роботи промисловості та сільськогосподарського потенціалу, а інвестиції – від зацікавлених структур; основні пріоритети – нові технології, екологія, соціальні гарантії, демократія; регіон, розвиток якого забезпечується відродженням національних традицій козацтва, створеннямкурортно-туристичних комплексів, вихованням молоді на історичних традиціях, навчанням кадрів, здатних професійно забезпечити реалізацію програм з екології, розвитку ін-
вестицій та високих технологій; інвестиційно привабливий регіон з високими доходами населення; з центрами молодіжного лідерства, машинобудування і сучасних технологій; із збереженими унікальними природними комплексами, із впровадженими чистими технологіями, із розвинутою інфраструктурою, що враховує екологічні пріоритети; область екологічно чиста, економічно розвинута, культурна; безпечна екологія, всім, хто цього потребує, – житло, гарантовані робочі місця всім, хто шукає роботу; доходи, що не принижують людську гідність; територія, економічно незалежна від центру; комфортнежиття; значне поліпшення екологічної ситуації; висока якість життя, гідні прожитковий мінімум, розмір пенсій, охорона здоров’я, особливо дитячого, підтримка підприємництва; край демократичних традицій – запорука комфортного проживання людей; самодостатність територіальних громад; залучення інвестицій, у тому числі зарубіжних, для стабільного роз-
витку економіки; розвинута соціальна сфера, доступна медицина, освіта; високий рівень оплати праці та пенсійного забезпечення; відновлення втраченого в духовності, розвинутий аграрний сектор економіки, високий рівень розвитку інфраструктури, у тому числі сільських населених пунктів, зразковий стан доріг; екологічно чисте виробництво, з компактним проживанням населення; з великоюкількістюзелених насаджень, скверів та парків, вирішеними проблемами транспортного сполучення; регіон чистий, конкурентний, приємний дляжиття.
В Енергодарі була висловлена така пропозиція бачення майбутнього:
«Запорізька область – це: регіон з високимрівнемкультурного розвитку населення, розвинутою економічною структурою, екологічно чистий и політично чесний; регіон з громадою, згуртованою на основі духовності та патріотизму; регіон з розвинутим громадянським суспільством, основаним на законності і правопорядку, на рівноправному партнерстві громадян і влади, високих професійних та моральних якостях публічної влади, регіон зразкового і самодостатнього врядування; регіон з високим рівнем життя та правовою захищеністю своїх жителів; регіон з розвинутою різноманітною економічною структурою; регіон – центр інноваційної діяльності й розробки наукомістких технологій; регіон з розвинутою системою підтримки бізнесу;
регіон з екологічно вихованим населенням та екологічно безпечною промисловістю та ін.».
В Токмаку було рекомендовано підтримати такий варіант доповненого базового бачення: «Запорізька область – це регіон з: різноманітними культурними міжнародними зв’язками; створеним стійким брендом Запорізького краю – Хортиця; якісними транспортними комунікаціями; розвинутими тепловими мережами, створеними на базі енергозберігаючих технологій; ефективною технологією переробки побутових відходів та ін.».
В м. Гуляйполі висловили свій варіант: Запорізька область – це регіон з: розвинутим туризмом на базі культурної та історичної неповторності краю (Хортиця, Кам’яна Могила, місця, пов’язанізіменем Н.Махно, тощо); розвинутою переробною промисловістю; розвинутим аграрним комплексом;
структурованим комунальним господарством (місто та село) на основі енергозбереження та ін.
У Бердянську зробили наголос на: прозорій політиці влади на всіх рівнях; високорозвинутому агропромисловому комплексіз екологічно чисти-
ми технологіями; самодостатності територіальних громад; розвинутій соціальній сфері, різноманітному якісному ринку послуг; розвитку курортного бізнесу і туризму тощо.
Таким чином, Стратегія регіонального розвитку Запорізької області стала наріжним програмним документом, розробленим спільними зусиллями активних та небайдужих представників влади, бізнесу, науки та громади. У ньому визначені та обґрунтовані бачення та місія розвитку регіону, спільні цінності взаємодії влади і громади, основні напрямки та пріоритети розвитку, план узгоджених заходів обласної державної адміністрації та обласної ради щодо їх реалізації, показники моніторингу ефективності соціально-економічного розвитку регіону.
Нормативно-правовою базою розробки Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, ”Про стимулювання розвитку регіонів”, постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2007 № 1001 ”Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” та інші відповідні акти Президента України, Кабінету Міністрів України.
3) Структура Стратегії
Стратегія розвитку складається з аналізу потенціалу Запорізької області, «баченні майбутнього», а саме з місії, цілей, напрямків розвитку та цінностей області, та з основних пріоритетів розвитку області.
Так, місія Стратегії є спрямування об’єднаних зусиль влади, бізнесу та громади на збереження та розвиток потенціалу і традицій Запорізької області задля поліпшення життя мешканців кожної громади регіону.
Для забезпечення стійкого усталеного розвитку Запорізької області зусилля влади, бізнесу та територіальної громади спрямовуються на розвиток: сучасної управлінської культури за міжнародними стандартами для забезпечення самодостатності територіальних громад, їх спроможності до самоврядування та визначення пріоритетів розвитку; історико-культурної унікальності Запоріжжя - колиски козацької демократії; курортно-туристичний центру національного та міжнародного значення, екологічної безпеки для проживання, прогресивних інноваційних наукомістких технологій, інвестиційної привабливості територій для внутрішніх та зовнішніх інвесторів, екологічно чистої промисловості, високої аграрної культури сільскогосподарського виробництва, потужного освітньо-наукового потенціалу, високоякісної і доступної медичної допомоги, належного рівня та якості життя населення, соціально-правового захисту мешканців та суб’єктів господарювання.
Пріоритетами розвитку Запорізької області до 2015 року, згідно Стратегії є: Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон;
Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення; Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з високотехнологічними індустріальним та аграрним комплексами.
4) Моніторинг за пріорітетами
За пріоритетним напрямом: ”Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон” здійснено моніторинг по наступних її цілях:
1. Зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел та їх негативного впливу на стан атмосферного повітря.
В 2011 році загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склали 341,2 тис. т., що на 15,1 тис. тонн, або на 4,6 % більше, ніж у 2010 році. Це свідчить про збільшення навантаження викидів забруднюючих речовин на довкілля. Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлене, головним чином, зростанням обсягів виробництва в енергетичній та металургійній галузях, а також невиконанням підприємствами в повному обсязі та в установлені терміни повітряохоронних заходів. За даними Головного управління статистики в 2011 році у Запорізькій області було впроваджено 17 повітряохоронних заходів в атмосферне повітря від підприємств-забруднювачів. Після впровадження повітряохоронних заходів викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2011 рік зменшились на 407,6 т.
2. Відновлення природної якості поверхневих та підземних вод за рахунок припинення їх забруднення
В 2011 році в порівнянні з 2010 роком забір води скоротився на 159,6 млн. м3 або на 14 %. Використання води для виробничих потреб в порівнянні з 2010 роком також скоротилося на 147,4 млн. м3та склало 771,2 млн. м3.
Скорочення обсягів скидання забруднених зворотних вод в останні 2 роки пояснюється скороченням обсягів виробництва деякими забруднювачами (ПАТ «ЗАлК»), впровадженням водоохоронних технологій у виробництво, а також за рахунок більш ефективного використання водооборотних циклів та підвищення дієвості економічних важелів регулювання водокористування.
Зростання скидання забруднених зворотних вод ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на 1,65 млн. м3 з 58,52 млн. м3 до 60,17 млн. м3 пояснюється зростанням обсягів виробництва.
3. Зменшення утворення промислових і побутових відходів, мінімізація негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я населення.
Протягом 2011 року на підприємствах області, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів, утворилось 29,3 тис. тонн небезпечних відходів I-III класів небезпеки (за 2010 рік – 41,88 тис. т), тобто в порівнянні з 2010 роком менше на 43 %. Водночас зменшилась кількість промислових відходів I-III класів небезпеки у спеціально відведених місцях на території підприємств на 0,15 % (на 13 тис.т.), що обумовлено, головним чином, ліквідацією та банкрутством деяких підприємств.
4. Збереження якості земель, у тому числі сільськогосподарського призначення, та відновлення земельного балансу
Рекультивація порушених земель у 2011 не здійснювалась із-за відсутності достатнього контролю зі сторони підприємств добувної та інших галузей промисловості.У результаті проведених робіт протягом 2011 року відбулося значне збільшення площі встановлених меж водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг уздовж русел рік чи узбережжя інших водойм у порівнянні із 2010 роком на 94,2 %.
5. Зменшення негативного впливу на стан довкілля діяльності, пов’язаної з використанням надр
У 2011 році рекультивовано 5 га земель, що порушено внаслідок діяльності ТОВ «Гірнічо-добувна компанія «Мінерал».
6. Захист території області і населених пунктів від підтоплення (У 2011 році дані по індикаторах зазначеній операційній цілі не відстежувались)
7. Збереження біологічного та відновлення ландшафтного розмаїття області.
На кінець 2011 року на території Запорізької області було створено 314 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 121,44 тис. га. У 2011 році створено заказники «Болотяні місця» та «Балка Зразкова».
8. Підвищення ефективності управлінської діяльності регіональних та місцевих органів влади та їхнього впливу на створення екологічно безпечного середовища.
За даними Державної екологічної інспекції у Запорізькій області у 2011 році за результатами перевірок обсяг відшкодованої шкоди, завданої довкіллю внаслідок господарської діяльності та порушення вимог природоохоронного законодавства, у порівнянні із 2010 роком збільшився у 3,2 рази. Також у 2011 році введено в дію другий пусковий комплекс об’єкту «Розширення та реконструкція центральних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя (станція зневоднення осаду та хлораторна)».
9. Формування екологічної культури мешканців області, створення дієвої системи інформування та забезпечення участі громадськості у вирішенні екологічних проблем.
З метою інформування громадськості та її залучення до вирішення екологічних проблем у 2010-2011 роках реалізовано ряд просвітницьких та інформаційних заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища у містах Запоріжжі, Бердянську та Мелітополі:
- проведення науково-технічних конференцій і семінарів, організація виставок, фестивалів тощо; видання поліграфічної продукції з екологічної тематики; створення бібліотек, відеотек, фонотек (м. Запоріжжя);
- виготовлення листівок, плакатів і календарів, розміщення інформації на встановлених стендах щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища та щодо роздільного збирання твердих побутових відходів (м. Бердянськ, м. Мелітополь);
- інформування громадськості щодо шляхів розв’язання екологічних проблем Запорізької області.
Табл. 2.1 SWОТ-аналіз стратегічних перспектив пріоритету «Запорізький край – екологічно безпечний для проживання регіон»
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Усвідомлення більшістю населення області необхідності реформування екологічної політики шляхом інтеграції екологічних міркувань в процес економічних, соціальних та політичних реформ Політична підтримка з боку керівництва області , обласної ради необхідності екологічних перетворень Забезпеченість області різноманітними природними ресурсами Наявність діючих регіональних екологічних програм, певний досвід їх розробки та впровадження Наявність громадських екологічних організацій Значний науково-технічний потенціал Наявність об’єктів і територій ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення Потенційна можливість залучення значних приватних інвестицій в природоохоронну сферу | Значне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище Несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості Високий рівень ресурсо- та енергоспоживання Низький рівень міжсекторального партнерства та активної участі основних сторін Недостатнє ресурсне забезпечення неурядових екологічних організацій Висока економічна та соціальна залежність регіону від основних підприємств-забруднювачів, у т.ч. у питаннях реалізації екологічних програм Відсутність регіональних екологічних норм і стандартів |
| Можливості | Загрози |
| Фінансова підтримка екологічних програм Законодавча захищеність статей бюджету „фондів охорони навколишнього природного середовища” Поліпшення екологічної ситуації – один з визнаних пріоритетів державної політики у регіоні Розробка Державної та регіональної „екологічної” стратегії Зацікавленість у покращенні екологічної ситуації з боку інших пріоритетних напрямків розвитку регіону (інвестиції/інновації, курортно-туристичний) Постійний розвиток і удосконалення технологій знешкодження, переробки та іншого використання відходів Інвестиційна привабливість окремих видів господарської діяльності, пов’язаних з використанням та/або переробкою відходів | Перебування основних підприємств-забруднювачів у приватній власності Політична нестабільність, яка впливає на прийняття управлінських рішень та їх якість Непередбачуваність і нестабільність фінансування заходів екологічних програм з Державного бюджету Економічна та соціальна незацікавленість підприємств-забруднювачів у впровадженні природоохоронних заходів Недосконалість нормативно-правової бази щодо інструментів екологічної політики Збільшення технологічного навантаження на НПС Низький рівень інформаційного забезпечення управлінської діяльності, недосконалість систем моніторингу навколишнього середовища |
За пріоритетним напрямом: ”Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення” проведено моніторинг за такими її цілями :
1. Формування ринку попиту на внутрішній туристичний продукт.
За 2011 рік туроператорами області обслуговано 41,1 тис. осіб. Туристичних послуг надано на суму 28,037 млн. грн. Відповідно до п.30 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає лише туроператорська діяльність. Отже зменшення кількості обслугованих туристів, обсягу наданих туристичних послуг та платежів до бюджету обумовлено відсутністю статистичних даних турагентів, оскільки статистичний звіт 1-ТУР заповнюється ліцензованими субєктами туристичної діяльності - туроператорами.
2. Інвестиційний розвиток ринку туристичної продукції
У рамках виконання пріоритетних завдань Стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року створено 8 інвестиційних проектів.
3. Використання багатонаціональної культури Запорізької області як джерела унікальності туристичного продукту
У рамках реалізації Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року (затверджена рішенням обласної ради від 19.03.2004 № 22) створено реєстр садиб сільського (зеленого) туризму та етносадиб, який нараховує 31 об’єкт. У 2011 році відбулося збільшення кількості діючих садиб зеленого туризму в Запорізькій області у порівнянні із 2010 роком на 55 %.
4. Посилення іміджу Запорізької області як території з морським курортом національного та міжнародного значення.
У 2011 році завершено будівництво 2 об’єктів курортно-туристичної інфраструктури – «Дельфінарій» (смт.Кирилівка) та база відпочинку вихідного дня ТОВ «Ріск» (с.Приморський Посад, Приазовський район).За рахунок власних коштів інвесторів проводились будівельні роботи, поточний ремонт та благоустрій території 4 об’єктів санаторно-курортної і туристичної галузі в приморській зоні (у 2010 році – 5).
5. Забезпечення збалансованого розвитку туристично-рекреаційного потенціалу області.
Головним управлінням юстиції в Запорізькій області зареєстровано 11 громадських туристичних організацій. У 2010 році було зареєстровано громадську організацію "Запорізька обласна туристична асоціація". В Запорізькій області створено та діють 5 туристично-інформаційних центра.
6. Збереження історико-культурної спадщини Запорізької області.
За результатами інвентаризації та паспортизації постійно збільшується кількість об'єктів культурної спадщини, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За підсумками 2011 року їх кількість склала 8371 (у 2010– 8309 об’єкти). Обсяг благодійних надходжень на проекти збереження, реставрації і використання пам’яток у 2011 році склав 188,6 тис. грн. та зменшився у порівнянні з 2010 роком на 50,37 % (на 191,4 тис. грн.).
З метою збереження об'єктів історико-культурної спадщини регіону було затверджено: Програму збереження та використання об’єктів культурної спадщини Запорізької області на 2005-2010 роки (.
Табл. 2.2 SWОТ-аналіз стратегічних перспектив пріоритету «Запорізький край – історико-культурний та курортно-туристичний центр національного та міжнародного значення
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| Наявність унікальних історико-культурних та природно-рекреаційних ресурсів Наявність відповідного кадрового забезпечення, підприємств малого та середнього бізнесу Наявність громадських організацій (охорони пам’яток, етнічних, козацьких осередків тощо) | Відсутність механізму освоєння територій, генеральних планів їх забудови Техногенне перевантаження території регіону Неоптимальна структура пропозиції туристичного ринку Нестача інформаційних центрів та центрів просування туристичних послуг на різних рівнях |
| Можливості | Загрози |
| Реалізація регіональної програми розвитку туристичного ринку на основі ієрархічно-каркасної структури Зростання інвестиційних пропозицій щодо розбудови туристично-рекреаційних комплексів Створення робочих місць для населення будь-якого віку та освіти | Погіршення екологічної ситуації, в т.ч. внаслідок впливу техногенних факторів Висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн Зменшення інвестиційних пропозицій |
За пріоритетним напрямом ”Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним та аграрним комплексами” проведено моніторинг за такими її цілями:
1.Розбудова інфраструктури регіону, забезпечення землевпорядкування, розмежування земель державної, комунальної та приватної власності та інвентаризації комунальної власності
Рівень газифікації сільських населених пунктів області на 01.01.2012 склав 35,8 % проти 33,9 % на початок 2011 року. Протягом 2011 року газифіковано 340 населених пункти. Витрати на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг у 2011 році склали 182,1 млн. і зросли порівняно з 2010 роком на 23,5 % за рахунок виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах в обсязі 50,1 млн. грн., а також через збільшення обсягу фінансування з державного бюджету дорожніх робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення на 23,1 млн. грн. (на 22 % більше у порівнянні з 2010 роком).
2. Забезпечення інформаційної підтримки та маркетингового обслуговування інвестиційної діяльності
Станом на 01.01.2012 обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 952,8 млн. дол.. США, з яких у 2011 році залучено 27167,4 тис. дол. США. Темп зростання обсягу прямих іноземних інвестицій у 2011 році склав 2,9 %. Запорізька область посіла 9 місце по залученню прямих іноземних інвестицій серед регіонів України. Обсяг інвестицій в основний капітал за підсумками 2011 року за рахунок усіх джерел фінансування склав 6950 млн. грн. і порівняно з 2010 роком зменшився на 17,3% (11 місце серед регіонів України).
3. Забезпечення інституційної підтримки інвестиційної діяльності
За активного сприяння Агентства регіонального розвитку «Пріоритет» у 2010-2011 рр. були реалізовані наступні проекти:- Запорізька Школа лідерства; Семінар з проектного менеджменту; Обласний конкурс на найкращий регіональний бренд; Структурний аналіз розвитку підприємництва в області в трьох секторах економіки; Навчальні семінари з проектного менеджменту для представників малого та середнього бізнесу (в рамках обласної Комплексної програми розвитку малого підприємництва у 2010-2011 рр.).
4. Розвиток фінансової інфраструктури регіону як інструменту реалізації інвестиційної діяльності
На зменшення обсягів кредитування нефінансових корпорацій у 2009 році вплинуло зменшення ресурсної бази інших депозитних корпорацій унаслідок відпливу коштів з рахунків клієнтів, посилення вимог до позичальників, погіршення фінансового стану підприємств. Разом з тим, поліпшення фінансового стану підприємств у 2010 році та збільшення їх власних обігових коштів, в рамках діючих умов кредитування, не призвело до збільшення обсягу кредитів, наданих нефінансовим корпораціям.
За підсумками 2008-2010 років за обсягами кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій, область стабільно посідала 7 місце. За підсумками 2011 року – 6 місце.
5. Прискорення темпів впровадження інноваційних технологій.
У 2011 році інноваційною діяльністю займались 116 промислових підприємства області, питома вага яких у загальній кількості промислових підприємств склала 27,6 %, (у 2010 році – відповідно 22 підприємство і 5,3 %). Найбільша частина інноваційно активних підприємств припадає на машинобудування (31,9%). Загальний обсяг витрат на технологічні інновації промислових підприємств області склав 800,4 млн. грн , що у 6,2 рази (на 671,8 млн. грн.) більше ніж у 2010 році.
6. Розвиток аграрного потенціалу області як засобу забезпечення підвищення рівня життя громад регіону.
За підсумками 2011 року виробництво валової продукції сільського господарства у постійних цінах 2010 року в розрахунку на 100 га сільгоспугідь склало по всіх категоріях господарств 406,8 тис.грн./100 га, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах – 368,5 тис.грн/100 га.
Темпи збільшення обсягів виробництва валової продукції у розрахунку на 100 га складають у 2011 році по всіх категоріях господарств 114,1% та по сільськогосподарських підприємствах 117,4%. Позитивна динаміка виробництва валової продукції забезпечена за рахунок зростання обсягів виробництва продукції рослинництва (120,3% та 121,8% відповідно) як наслідок застосування у виробництві новітніх технологій у землеробстві, рослинництві, насінництві, захисту рослин, використання насіння високоурожайних сортів гібридів високих репродукції, поліпшення забезпечення господарств області мінеральними добривами, застосування екологічно безпечних ЕМ-технологій (ефективних мікроорганізмів).
7. Підвищення ефективності використання науково-освітнього потенціалу регіону як інструменту забезпечення впровадження інноваційних технологій.
Витрати на одного мешканця в галузі ”Освіта” у 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилися на 11,3 % та склали 7498 грн. Охоплення дітей дошкільною освітою у 2011 році сягало 82 %, було відкрито 14 дошкільних навчальних закладів (ДНЗ), додатково відкрито 40 груп у функціонуючих ДНЗ.
8. Реформування та удосконалення дозвільної системи в сфері господарської діяльності, розвиток правового забезпечення економічної діяльності.
У 2011 році в області діяло 197,04 тис. суб’єктів господарювання або 107 % до показника 2010 року. Сума коштів, передбачених на матеріально-технічне і фінансове забезпечення діяльності дозвільних центрів у 2010 році складала 718,7 тис. грн., у 2011році – 1208,5 тис. грн.
9. Забезпечення високоякісної і доступної медичної допомоги, динамічний розвиток системи охорони здоров’я з орієнтацією на запобігання захворювань, формування мотивації до здорового способу життя населення, поліпшення демографічної ситуації
У 2011 році показники народжуваності та смертності (на 1000 осіб) склали 10,1 і 15,0 відповідно.Показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію в області в 2011 році в порівнянні з попереднім роком, зменшився на 4,9 %.
Табл. 2.3 SWОТ-аналіз стратегічних перспектив пріоритету «Запорізький край – інвестиційно приваблива територія з розвинутими індустріальним та аграрним комплексами
| Сильні сторони регіону | Слабкі сторони регіону |
| Розвинутий індустріальний сектор Активнодіюча Торгово-промислова Палата Значний ресурсно-сировинний потенціал Наявність інтелектуального потенціалу та розвинутої мережі освітніх закладів для подальшого його розвитку | Незадовільний технічний стан автомобільних доріг Проблеми з водопостачанням Недостатній рівень газифікації населених пунктів Відсутність єдиних прозорих регіональних інформаційних баз щодо земельних ділянок та комунальної власності |
| Можливості | Загрози |
| Активізація співпраці місцевої влади, громадськості та представників бізнесу щодо зусиль, спрямованих на розвиток регіону Зростання внутрішніх джерел інвестування – заощаджень населення та прибутку прибуткових підприємств регіону | Високий рівень конкуренції з боку регіонів- сусідів: Дніпропетровського, Донецького тощо Значна експортоорієнтованість індустріального та аграрного секторів економіки регіону Несприятливі демографічні тенденції |
Слід зазначити, що моніторинг виконання стратегії дає змогу виділяти напрямок «Якість життя населення регіону» і «Формування високої української культури, самодостатності громад, їх спроможності до самоврядування» . Так, показники з позитивною динамікою:
- валова додана вартість (ВДВ)