 |
|
ВИХОВАННЯ І ШКОЛА ЕПОХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ»
Змістовий модуль 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПЕДАГОГІКИ
ВИХОВАННЯ У ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Концепції ґенези первісного виховання: еволюційно-біологічна (Ш.Летурно, Дж.Сілтсон) та психологічна (П.Монро). Становлення виховання як особливої форми діяльності людини. Виникнення сім’ї і родинного виховання.
ШКОЛА І ВИХОВАННЯ У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ
Виховання і навчання в умовах цивілізації давнього Сходу: встановлення традицій сімейного виховання (літературні пам’ятки), зародження нових способів соціалізації молоді (спеціальні підготовки жерців, воїнів, чиновників), виникнення і розвиток писемності і пов’язаного з ним запровадження шкіл (виникнення професії вчителя, характер шкільництва зорієнтований на жорстоку дисципліну, застосування покарань). «Дім табличок» у Древній Месопотамії. Школа древнього Єгипту. Виховання і школа у Стародавній Індії (вплив кастовості і релігії на виховання). Педагогічна думка Древнього Китаю (погляди Конфуція та виховання). Виховання і школі в античному світі. Школи Древньої Греції (предмети: читання, письмо, співи; використання абаки, стила, терміни навчання); специфіка виховання у Спарті; особливості шкіл в Афінах (витоки ідеї гармонійного розвинення особистості, принцип агоністики, платні заклади: музичні школи і гімнастичні (палестри); гімнасії і ефебії як суспільні навчальні заклади). Педагогічні ідеї Сократа («майевтика», сократичний метод викладу). Педагогічна діяльність Платона (застосування ним Академії, його погляди на виховання, принцип «виховуючого» навчання). Педагогічна діяльність Арістотеля (застосування Лікею, його принцип піклування про «всі три види людської душі»).
Школа епохи Елінізму (новий ступінь шкільної освіти – граматичні школи, зміни у статусах гімнасій і ефебій, формування вищої освіти у вигляді філософських шкіл).
Виховання і школа Древнього Риму (вплив давньогрецьких зразків освіти на організацію навчання в Римі; самобутність – у пріоритеті принципу «корисності», практичної спрямованості освіти; «програма семи вільних мистецтв»); структура системи навчання (тривіальні школи, граматичні школи, легіони, риторичні школи). Педагогічні погляди Катона Старшого, Ціцерона і Квінтіліана.
Вплив раннього християнства на виховання і навчання (Євангеліє як етичний орієнтир виховання, християнські школи катахумени як попередниці школи катехизису).
ВИХОВАННЯ І ШКОЛА ЕПОХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
Освіта у Візантії і її вплив на європейську середньовічну педагогічну думку. Основні традиції західноєвропейського виховання і навчання (релігійність і авторитарність виховних ідеалів кафедральних і монастирських шкіл, відхід від греко-римських зразків виховання і використання «семи вільних мистецтв» у навчанні, схоластика і її видатні представники – Фома Аквінський, П’єр Абеляр; рицарське виховання, виникнення і розвиток різних міських шкіл та університетів).
Педагогічна думка і школа епохи Відродження (ХІУ-ХУІ ст.).
Педагогічна тріада: класична освіта з опорою на античність, фізичний розвиток і громадське виховання; педагогічні погляди Вітторино да Фельтре і його «Дім радості», ідеї Т.Мора про загальну освіту для всіх дітей, про виховання молоді у процесі трудової діяльності, педагогічні погляди Еразма Роттердамського.
Представники Реформації (ХУ-ХУІ ст.) як провідники ідей загального елементарного навчання міських дітей Катехизу рідною мовою, посилення незалежності школи від церкви і запровадження учительства як професії.