 |
|
Перепишіть текст, вставляючи пропущені розділові знаки. 12 балів
Українські криниці
Відома істина людина може значно довше прожити без їжі ніж без води. Ковток прозорої джерелиці ізцілює мандрівників поновлює сили хліборобам у спекотливі жнив’яні днини дарує радість пастухам.
Здавна в народі кажуть яка криниця такий і господар який поріг така й горсподиня. У цій приповідці немов у дзеркалі відбилася не лише людська працьовитість але й охайність адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами… І особливо це стосується криниць цих найсвятіших місць. Як тут не згадати прекрасний народний звичай. Майже в кожному селі на гомінких перехрестях доріг або просьто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихорошено турботливими руками…
Над колодязями зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність вода завжди залишається чистою.
…А яка криниця без зелені Традиційно обіч них висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місцеале й оберігає воду від спеки.
Криниця у нашому обійсті. Це не тільки господарські зручності але й висока естетична потреба свідчення мистецького смаку фантазії. Вода із семи криниць.Це не лише поетичне порівняння художній прийом але й глибока народна пошана до живих джерел (За В. Скуратівським).
(177 слів)
Перепишіть текст, вставляючи пропущені розділові знаки. 12 балів
Я син свого часу
...Я не приверженець ні старого села ні старих людей ні старовини в цілому Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці з якої пив колись воду і до моєї білої привітної хатини посилаючи їм у далеке минуле своє благословення я роблю ту лише «помилку» яку роблять і робитимуть скільки й світ стоятиме душі народні живі всіх епох і народів згадуючи про незабутні чари дитинства.
Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію людяну дорогоцінну
Сумно й смутно людині коли висихає і сліпне уява коли обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва нічого не бачить вона дорогого небуденного, ніщо не гріє її не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота яку посаду не посідала б вона і труд її не зігрітий теплим промінням часу безбарвний.
Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле.
Благословенна будь моя незаймана дівице Десно що згадуючи тебе вже много літ я завжди добрішав почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.(184) О. Довженко
Перепишіть текст, вставляючи пропущені розділові знаки. 12 балів
Верба
Верба. Здається звичайне собі дерево а скільки з ним пов'язано цікавих історій. Вона стала своєрідним символом нашого народу. Не випадково великий Кобзар перебуваючи на засланні в Орській фортеці висадив у пустелі саме вербову гілочку прижив її виходив. Вона нагадувала йому рідну Україну. В знак великої поваги до геніального поета і художника казахський народ любовно оберігає ту символічну реліквію й до сьогодні.
Верба зайняла своє почесне місце і в фольклорі. Якщо скажімо, хочуть комусь висловити приємне словесне побажання неодмінно згадають відоме прислів'я будь високий як верба а багатий як земля. І навпаки про тих хто полюбляє небилиці розпускати обов'язково нагадають у нього на вербі груші ростуть.
Тут як переконаємося згодом інші значно предметніші ознаки якими заслужило шану в народі це дерево. Навіть важко уявити традиційне українське село без цих одвічних супутників. Вербником обсаджували дороги й городи греблі та ставки, піщані пагорби і береги річок левади чи видолинки верболозом густо заліснювались плавні й болота. Одне слово верба кущувала всюди хоч на ній ніколи як це мудро підмічено в прислів'ї не росли гpyші. (162) За В.Скуратівським