Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду
На другому етапі букварного періоду учні ознайомлюються з іншими способами позначення на письмі м'яких приголосних буквамиь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквоюГ г позначається на письмі звук [г], а буквоюҐ ґ — звук [ґ], що буква «йот» («ій») позначає на письмі м'який приголосний звук [й], який не має парного твердого; засвоюють звукове значення букви «ща» [шч]; відпрацьовують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) — [дж], [дз], [дз'], ознайомлюються з роллю апострофа в українській графіці. Отже, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання, пов'язані з формуванням у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови в їх взаємозв'язку. Водночас з'являються додаткові можливості навчати дітей розрізнювати звуки і букви, усвідомлювати спільне і відмінне в них. Одним із найскладніших елементів української графіки, з яким у доступній формі необхідно ознайомити учнів на цьому етапі, є буквия, ю, є та їх подвійна графічна роль в українському письмі. Лексичний і текстовий матеріал у сучасному букварі дібрано так, що спочатку діти ознайомлюються з тим, що буквамия, ю, є на письмі позначаються сполучення м'якого приголосного [й] з голосними [а], [у], [е], тобто злиття [йа], [йу], [йе]. Після цього вони дізнаються про вживання буквя, ю, є для позначення голосних звуків [а], [у], [е] і м'якості попереднього приголосного. На основі артикуляційно-слухових спостережень учні складають звукові моделі слів типу якір, диня, під якими позначають звуки або їх сполучення відповідними буквами: я к і р д и н я На другому етапі букварного періоду вчитель має приділяти більше уваги формуванню в учнів орфоепічного читання відповідно до норм української літературної вимови. Зокрема, продовжується робота над правильним вимовлянням у процесі читання дзвінких приголосних звуків, наприклад: [б], [д], [д'],[г], [ґ], [ж], [з], [з'], [дж], [дз], [дз' ] у кінці слів та в середині перед наступним глухим, відпрацьовується правильне артикулювання звука [ф]. ^ Важливим завданням другого етапу букварного періоду є поступовий перехід до складового способу читання слів зі збігом приголосних: гвоздика, виноград, гніздо, смерічки, женчики, серпики та ін. У букварі з метою полегшення синтетичної діяльності учнів продовжують виділятися окремі злиття у графічно ускладнених словах: хатинонька. Однак під час повторного читання одних і тих самих слів учитель заохочує учнів до складового і злитого їх прочитування. Для опрацювання кожної букви на цьому етапі програмою відводиться від двох до чотирьох уроків. На одному з уроків учні ознайомлюються з новою буквою, її звуковим значенням, оволодівають початковим умінням читати її в складах (злиттях) і словах, а протягом наступних уроків ці знання і вміння закріплюються, узагальнюються. Відмінною з огляду на це є і структура різних уроків, призначених для опрацювання однієї й тієї самої букви як на першому, так і на другому етапі навчання грамоти. Більш специфічною є структура уроку на опрацювання нової літери в букварний період, у той час як уроки на закріплення вивчених букв будуються довільно. Вони складаються з різноманітних вправ, метою яких є засвоєння учнями звукових значень вивченої букви, вироблення в них умінь читати слова і тексти з цією буквою.
Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [с], [с'], позначення їх буквою «ес». Тобто в ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти — від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів: I.Підготовчі артикуляційно-слухові вправи. 1. Виділення звуків [с], [с'] зі скоромовки, наприклад: Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі. 2. Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря). 3. Віднесення виділених звуків до приголосних; зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння; позначення їх фішками (—, =). 4. Вправи на впізнавання звуків [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, ліс, лисиця, смола, береза(!), роса, сім, вісім, зірки(!), місяць, сонце). 5. Самостійний добір учнями слів зі звуками [с], [с'] у різних позиціях. 6. Аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [с], [с'] та з різними голосними (на утворення й аналіз складів-злиттів). II.Ознайомлення з буквою «ес». 1. Учитель повідомляє, що звуки [с], [с'] позначаються на письмі буквою «ес», показує малу і велику літери. 2. Зіставлення малої і великої літерс, С (за формою однакові, а за розміром різні). 3. Ознайомлення з місцем буквис, С у касі розрізної азбуки. III.Вправи з читання. 1. Читання таблиці складів з буквоюс (променеподібної чи лінійної):
2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі:са ^ со ^ сі ^ лі ^ ли ^ м с 3.Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці). сини ліси лісова носили синліс лісові носив 4.Читання колонки слів за букварем. IV.Ознайомлення з текстом. 1. Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі. 2. Читання тексту вчителем. 3. Колективне читання-аналіз речень, побудованих зі слів і предметних малюнків. V.Підсумок уроку. Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі позначаються звуки [с], [с']. Училися читати склади і слова з буквоюс.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|