 |
|
Методична система ЧПКМ
Програма "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" (ЧПКМ) є спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної Айови за підсумками інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса. Це є спільний проект освітян усього світу. Мета такої співпраці - розробити і запропонувати школі навчальні методики, що розвивають критичне мислення учнів будь-якого віку, на матеріалі будь-якого предмета.
Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета.
Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, формує власну думку, навчає коректному скептицизму, зіставленню інформації з протилежних точок зору, розробці системи доказів на підтримку певної точки зору, вчить ретельно досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей.
Початок технології ЧПКМ - опрацювання інформації, кінець - прийняття рішення.
ЧПКМ - це інтерактивні стратегії, що занурюють учнів у справжній процес уміння. Навчання учнів є ефективнішим, коли вони використовуватимуть цілий репертуар міні стратегій мислення, а не одну з них.
Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учителі» не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.
Запропонована методична система - універсальна. За її допомогою вчитель може залучити всіх учнів класу до активного набуття знань, до творчої діяльності, де всі учні стають учителями, а клас - діяльною громадою тих, хто вчиться.
В технологію ЧПКМ входять такі стратегії:
тренування; сенкан; титанік;
позначки; ЗХВ; кубування
передбачення; карусель; кола вена;
сітка алверманна; портфель оцінювання ; шпаргалка;
робота в парах; трьохступеневе інтерв'ю; парне читання;
порушена послідовність; щоденник подвійних нотаток.
Гронування
Міністратегія для підведення підсумків вивченого, спосіб графічного зображення нових знань. Добре застосовується у невеликих групах. Забирає небагато часу. Не переобтяжує вчителя побудовою діалогу на уроці. Вигляд тренування на етапі накопичення фактів
Дискусійна сітка Алверманна
Дискусійна сітка Алверманна використовується для навчання учнів дискусії. Записати в першу І третю колонки аргументи в захист тези і проти неї. Потрібно записати якнайбільше аргументів.
| Аргументи “ЗА” Теза | Аргументи “ПРОТИ” |
| 2 і т.д. | 2 і т.д. |
Після того, як аргументи вичерпані, починають почерговий захист кожного з них. Виступ учня триває не більше 1 хвилини. Висновки робить та група учнів, яка мала найбільше аргументів.
Сенкан
Міністратегія для узагальнення вивченого, дуже стислого узагальнення знань учнів про історичні події, творчість письменників, літературні образи, явища природи тощо. Має чітку структуру. Це 5-рядковий вірш, який відкидає будь-яку другорядну інформацію.
Його структура така :
1. Іменник — одне слово.
2. Опис іменника двома прикметниками.
3. Дія прикметника передана трьома дієсловами.
4. Складається речення із 4 слів.
5. Висновок пишеться одним словом — іменником.
Кола Вена
Міністратегія для навчання учнів співставленню, порівнянню, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, явищах природи, властивостях геометричних фігур і т. п.
На зразку в центрі записані спільні ознаки листяних та хвойних лісів, а ліворуч та праворуч — „ відмінні ознаки.
Титанік
Стратегія, в якій використано ігровий елемент. Уявна ситуація катастрофи на пароплаві "Титанік", коли врятуватися може лише 1 особа із усіх "пасажирів". Треба довести права тільки однієї людини на порятунок. Це робиться двома варіантами:
1 варіант — учні класу діляться на групи адвокатів і судців, які звинувачують і оправдовують "пасажирів".
2 варіант — самі пасажири по черзі доводять своє право на порятунок. "Пасажирами" можуть бути на уроці історії — політичні діячі, керівники, полководці, гетьмани, вожді; на уроці фізики — винахідники, вчені; на уроці літератури — літературні герої, персонажі.
Позначки
Ця міністратегія допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, "сортувати" матеріал. В процесі читання тексту учні роблять на полях позначки "+" — відома інформація, "—" — нова інформація, "?" — незрозуміла інформація, "!" — що здивувало, збентежило. Після цього заповнюється табличка в зошиті, в яку заносяться записи з опрацьованого
тексту. Це привчає до ефективної самостійної роботи з текстом.
| "+"відома інформація | "-" нове | "?" незрозуміле | "!" що здивувало |
ЗХВ
Міністратегія, яка допомагає розвивати пізнавальні інтереси учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення нового матеріалу. На початок вивчення нової теми учні записують в таблиці те, що їм вже було відомо з нової теми в колонці з буквою 3, тобто "Знаю". Далі в колонці під буквою X — "Хочу знати", в останній колонці під буквою В — "Вивчу"
| Знаю | Хочу знати (знати більше) | Вивчу (над чим працювати додатково) |
- Мовно-мовленнєвий розвиток дитини за Монтессорі
Власні правила та умови, котрі сприяють мовленнєвому розвитку дітей, свого часу розробила Марія Монтессорі, девіз якої «Допоможи мені зробити це самому» не втратив актуальності для сучасної педагогіки. Проте, незважаючи на важливість та необхідність розвитку мовлення дітей дошкільного віку за методикою Марії Мантессорі, у наші дні педагоги приділяють не достатньо уваги цій проблемі. З огляду на це ми визначили мету нашої розвідки – розкрити науково-методичні основи розвитку мовлення дітей у педагогічній системі Марії Мантессорі.
У педагогіку італійській лікар Марія Монтессорі прийшла, познайомившись з працями французького лікаря і педагога Едуарда Сегена. Згодом вона розробила педагогічну систему, що складається з трьох частин: дитина, навколишнє середовище, педагог. У центрі системи – дитина, навколо якої створюється спеціальне середовище, де вона живе, удосконалює свій фізичний стан, формує відповідно до віку моторні та сенсорні навички, отримує життєвий досвід, навчається впорядковувати та зіставляти різні предмети та явища, отримує знання на власному досвіді, розвиває мовлення.
В основному дитина навчається самостійно за допомогою спеціальних Монтессорі-матеріалів [3, с.51-60], у яких сама бачить свої помилки. Вихователю відводиться доволі скромна роль – допомагати дитині організувати свою діяльність, іти своїм унікальним шляхом, найповніше реалізувати свою природу. Феномен педагогіки Монтессорі полягає в її безмежній вірі в природу дитини, у бажанні уникнути будь-якого авторитарного тиску на розвиток особистості, а також в орієнтації на вільну, самостійну та активну особистість [2, с.70-78].
Марія Мантессорі пов’язувала розвиток мовлення з розвитком дрібної моторики, що полегшує навчання дитини рідної мови, а саме: дитина може візуально представити букву, відчути її та промовити. У її системі працюють всі аналізатори та дають змогу для всебічного розвитку [1, с.352].
Розглянемо ігри та завдання, призначені для роботи з дидактичним матеріалом Монтессорі, який цілком можливо знайти вдома або зробити своїми руками. Ці вправи сприяють формуванню та розвитку таких умінь і навичок, на які дорослі найчастіше не звертають уваги. Вони розвивають мислення, мовлення, сенсорні здібності. Але, як показує практика, вони необхідні зростаючій людині для майбутнього самостійного життя.
«Будиночок для звуку»
Чому вчитимемося: розрізняти звуки в слові на слух і підготовляються до грамотного написання букв. Закріплювати уявлення про співвідношення звуку і його символу.
Що приготувати: коробку з відділеннями, на кожному з яких позначена одна з букв. У кожному відділенні по кілька маленьких предметів, назви яких починаються на цю букву.
Дитина викладає з коробки всі предмети і перемішує їх. Потім за чергою бере предмети, вимовляє їх назви, виділяючи голосом перший звук, і кладе його у відповідну клітинку.
«Шорстка буква»
Матеріал. Картки з наклеєними на них літерами з шорстким (оксамитовим) папером.
Мета. Вивчення письмового символу. Встановлення й розвиток взаємозв'язку між тактильним відчуттям, зором і слухом. Розвиток м'язової пам'яті.
На першому етапі дорослий бере картку, трьома друкарськими пальцями обводить літеру згідно з правилами її написання і вимовляє відповідний звук. Дитина повторює за дорослим. Таким чином дорослий знайомить дитину з двома або трьома літерами (не більше). На другому етапі дорослий перемішує показані дитині картки і пропонує різноманітні вправи з ними (наприклад: «Покажи мені букву, обведи» тощо). На третьому етапі дорослий, вказуючи на символ, питає: «Яка це буква?»
«Ланцюжок слів»
Чому вчитимемося: розрізняти звуки в слові на слух і підготовляються до грамотного написання слів. Закріплювати уявлення про співвідношення звуку і його символу.
Що приготувати: коробку з відділеннями (за кількістю звуків), у кожному з яких лежать предмети, які починаються на один із звуків. У кожному відділенні по кілька маленьких предметів, назви яких починаються на цю букву.
Дитина викладає предмети в такому порядку, щоб наступне слово починалося зі звуку, на який закінчується попереднє. Наприклад: куб - білка - ананас - сухар - рулет - телефон.
«Рухомий алфавіт»
Чому вчитимемося: підготовлятися до грамотного письма та читання, аналіз і синтез звуків.
Що приготувати: вирізані з картону або лінолеуму письмові букви. Голосні – червоні, приголосні – сині. Кожна буква в кількох примірниках.
Дитина бере кілька примірників знайомих йому букв (наприклад о, д, с, м). Дорослий каже: «Зараз ми з тобою напишемо слово« Дім ». Дорослий кілька разів повільно протяжно вимовляє це слово, виділяючи голосом кожен звук. Дитина викладає слово з рухомого алфавіту. Це і буде перше слово, яке малюк написав сам. Допоможіть йому знайти інші слова, які можна скласти з цих літер. Ця робота є стимулом для вивчення нових букв. Поверніться до букв з шорсткою папери і навчіться ще дві-три літери, з яких можна скласти нові слова.
«Вишивка»
Матеріал. Рамки-вкладиші, кольорові олівці, аркуші паперу і підкладка з картону того ж розміру, що і рамки. Шило, голка, різнокольорові нитки.
Як в попередній вправі, обколюють контур, роблячи отвори на відстані одного сантиметра один від одного (для вправи бажано використовувати більш щільний папір). Беремо голку з ниткою і починаємо вишивати по контуру, не пропускаючи зроблені отвори. Дитина може, комбінуючи форми й колір ниток, отримати оригінальний орнамент.
Отже, величезного значення в розвитку мовлення дитини М.Монтессорі надавала зрілості її сенсомоторики та органів сприйняття. Безліч матеріалів призначені для цього: штрихування, малювання форм, складання мозаїки, виколювання та інші матеріали. При стимулюванні розвитку мовлення дитини вирішальну роль відіграє мовлення вчителя (правильна вимова й уживання слів). У Монтессорі-групі проводяться щоденні мовні й мовленнєві ігри та вправи, наприклад, ігри на запам'ятовування, уроки з пізнання назв предметів, ігри-доручення, ігри-описи, розповіді про пригоди тощо. Як бачимо, Монтессорі-матеріали, котрі не змінювались з дня їх створення, тобто майже сто років, і досі не втратили своєї актуальності.
- Інтерактивні методи навчання
Навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.
Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються рольові ігри.