 |
|
Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів для молодших школярів.
За останнє десятиліття були розроблені різні підходи до вивчення проблеми читання в школі, які знайшли своє місце в концепціях і програмах. Як державний документ, що спрямовує уроки читання і зв’язані з ними основні форми позакласної роботи, Програма для загальносередньої освіти, а зокрема її розділ «Читання», визначає для вчителя послідовно-систематичне керівництво навчально-виховною роботою учнів, орієнтує вчителя на творчу і цілеспрямовану діяльність, забезпечення єдності навчання і виховання засобами слова і книги. Відповідаючи вимогам суспільного розвитку, шкільна програма безперервно удосконалюється, науково вивіряється, оновлюється. Цей процес здійснюється на основі настанови про необхідність здійснити головне завдання в галузі освіти-підвищити якість навчання, трудового і морального виховання в школі, зжити формалізм в оцінці результатів праці вчителів і учнів Читання як вид мовленнєвої діяльності базується на теоретичних положеннях, розроблених такими науками, як літературознавство, психологія, педагогіка. Для правильної організації читання вчителеві необхідно враховувати специфіку художнього твору, психологічні основи процесу читання на різних етапах навчання, особливості сприйняття і засвоєння змісту художнього твору молодшими школярами.
У процесі вивчення навчального предмета «Читання» здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формуються ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадянська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра.
Досягнення цілей курсу передбачає вирішення таких завдань:
- формування й розвиток мовленнєвих умінь і навичок, провідною з яких є повноцінна навичка читання;
• мова художнього твору — насиченість, образність мови, ставлення автора до персонажів та подій; літературний пейзаж; загальний емоційний тон художнього твору;
• автор твору — зв'язок автор — твір; тема, тема — письменники — книжки; передмова та післямова дитячих книжок — про авторів, епізоди з життяписьменника, розказані ним самим або його друзями; автобіографії з зібрань творів для дітей.
Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів для молодших школярів:
• казка як фольклорний художній твір, у якому є вигадка, елементи чудесного та фантастичного, герої українських народних казок, літературна казка;
• малі фольклорні жанри (прислів'я, приказки, загадки, скоромовки, лічилки);
• оповідання як невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя; герої (персонажі) оповідання і автор;
• вірш — рима, ритм, настрій у вірші;
• байка, її жанрові особливості (герої, повчальний смисл);
• п'єса, її відмінність від інших жанрів (на прикладі п'єси-казки);
• особливості дитячих творів науково-пізнавального змісту.
Основні вміння і навички, яких мають набути учні:
• вчитися свідомо оперувати найпростішими літературознавчими термінами;
• користуватися прийомами заучування віршів (на основі опорних слів, інтонацій);
• практично розрізняти художні та науково-пізнавальні тексти;
• орієнтуватися у структурі художніх текстів;
• зіставляти вчинки персонажів, визначати мотиви їх поведінки;
• визначати авторське ставлення до подій і персонажів;
• висловлювати своє ставлення до вчинків героїв, давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуацій, спираючись на власний досвід;
• визначати теми творчості письменника на основі зіставлення його книжок і творів для дітей;
• знаходити в тексті яскраві, образні слова, вислови для характеристики персонажа, описів природи;
• пояснювати зв'язок образних засобів з авторським задумом
Таким чином, у сучасних Програмах можна спостерігати тенденцію об’єднання перших кроків навчання читання з цілеспрямованою літературознавчою освітою. Універсальним навчальним матеріалом для вирішення цього завдання є малі фольклорні жанри і дитяча класична поезія.
І це не випадково. Твори усної народної творчості дають недосвідченому читачеві (яким є молодший школяр) унікальну можливість спостерігати єдність форми і змісту, тому що форма у фольклорному творі, по-перше, дуже стійка (в них закріплені досконалі способи і прийоми поетичного бачення світу, механізми поетичних способів мислення, досвід народу в області художнього впливу на особистість), а по-друге, строго функціональна (фольклорний твір обслуговує практичну діяльність людей).
Оскільки форма менше фіксується дитячою свідомістю, цілеспрямоване спостереження за нею починається з жанрів, де форма виступає провідною, а зміст стає другорядним по відношенню до неї.
Твори малих фольклорних жанрів, які використовуються як навчальний матеріал на етапі літературознавчої пропедевтики, допомагають реалізувати двіпринципові ідеї в системі літературної освіти молодших школярів:
- пов’язати в свідомості дитини життєву ситуацію з образами художнього світу ;
- на практичному рівні дати можливість пізнати нерозривну єдність форми і змісту твору.
Але твори малих фольклорних жанрів є зручним навчальним матеріалом не тільки для літературознавчої пропедевтики, але і для навчання власне читання. На рівні формування і вдосконалення навички читання важливим чинником буде малий об'єм тексту фольклорного твору, з чого витікає посильна для дитини задача «прочитати текст відразу повністю». На рівні сприйняття тексту художнього твору про переведення важливим фактором є насиченість тексту знайомими словами, словесними формулами, які сприятимуть розумінню тексту, його пізнаванню, а значить, і його правильній інтонації, правильному виборувідповідної супровідної пластики. А ці деталі без зайвих питань і бесід покажуть вчителю, зрозумілий твір дітям чи ні (якщо по словах-символах відтворюється рух, значить, дитина розуміє те, що вона прочитала). На рівні роботи з дитячою книгою читання творів малих фольклорних жанрів увідповідних книговидавничих формах може стати першим досвідом спілкування дитини з жанровою збіркою.