 |
|
Зошити для письма, їхні особливості. Навчання письма ліворуких дітей
Статистика свідчить, що з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, на сьогодні їхня частка складає від 2 % до 8 %. Майже в кожному класі початкової школи є такі діти.
Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки.
У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи..
Потребує особливої уваги формування в ліворуких дітей і технічної навички письма. Наприклад, освітлення під час письма має бути з правого боку. Зошит такі діти розташовують на столі з нахилом вправо, під кутом 25°. Тримаючи ручку, ліворукі учні мають розгортати тильний бік долоні вгору-праворуч, щоб було видно написане.
Нагадаємо, що насильницьке переучування ліворуких дітей писати правою рукою спричиняє посилення в дітей роздратування, нестриманості, погіршення сну, в окремих випадках навіть спостерігається заїкання. У письмі ліворукі, що проходять «перекваліфікування», ніколи не досягають тієї досконалості, як під час письма домінуючою лівою рукою.
Учитель маэ бути впевненим у тому, що дитина насправді є ліворукою. Якщо учень однаково діє обома руками, то краще спрямувати його на письмо правою рукою.
Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.
За партою ліворукі діти сидять так само, як і праворукі, тобто рівно, не торкаючись її грудьми, тримаючи голову прямо. Руки також розташовуються однаково з правшами: лікті трохи звисають з парти, тільки ліва рука вільно рухається в рядку, а права притримує зошит.
Школярі, що пишуть лівою рукою, тримають ручку, як і праворукі, трьома пальцями. Однак для зручного контролювання процесу письма в рядку зошита кисть руки учні можуть класти на сторінку двома способами.
Перший спосіб. Кисть із ручкою розташовується під рядком, у якому учень пише. Опорою при цьому слугують нігтьова фаланга мізинного пальця й основа долоні. Це найзручніше положення руки. Ручка при цьому положенні тримається на відстані 2,5–3 см від кульки (кінця пера), тоді як у праворуких дітей ця відстань становить 2–2,5 см (на ширину пальця).
Зошит при цьому кладеться похило праворуч. Його правий нижній кут спрямований на середину грудей. Під час письма дитина спрямовує основні елементи літер вертикально до нижнього краю парти. Тому зображення букв буде похилим дещо вліво. Це природний нахил для такого способу письма.
При написанні другим способом кисть із ручкою знаходиться над рядком і розгортається тильним боком долоні вгору-праворуч, щоб краще було видно написане. Опора кисті припадає переважно на перші–другі фаланги (з нігтьового боку) мізинного й підмізинного пальців. Кінець ручки без кульки не дивиться в ліве плече, а повертається в бік верхньої частини зошита.
Зошит при цьому розташовується під кутом, близьким до праворукого письма, тобто похило ліворуч. Нахил самого письма відбувається праворуч. За цього способу учень бачить зразок і те, що пише.
У ліворуких дітей здебільшого зустрічаються порушення моторного розвитку, координації рухів руки, кисті, пальців рук, а також недостатність розвитку зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті і зорово-моторної координації. Це спричиняє виникнення труднощів у процесі формування графічної навички школярів. Так, ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють зоровий образ букв у цілому. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. Дитина плутає схожі за зображенням букви, пише зайві елементи або не дописує їх. Ліворукі учні мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей дуже повільний темп письма.
Під час навчання письма ліворуких першокласників важливо постійно підкріплювати правильне виконання кожного графічного завдання похвалою і, навпаки, не акцентувати увагу на неправильному написанні. У цьому випадку в дитини буде більше стимулів для досягнення результатів.
Формування навички письма з урахуванням зазначених особливостей розвитку ліворуких учнів дасть змогу запобігти виникненню у них труднощів та розвитку дисграфії на подальших етапах навчання.
З метою полегшення процеса навчання письма дітей-лівшів цього року видавництво «Ранок» (м. Харків) підготувало прописи, призначені спеціально для ліворуких першокласників. Посібники створені на основі прописів з калькою А. М. Заїки «Мій перший зошит» (до букваря М. С. Вашуленка, Н. Ф. Скрипченко). Вищезазначені прописи рекомендовані Міністерством освіти і науки України, успішно використовуються у практиці початкового навчання, витримали кілька видань.
У чому ж полягає різниця між «традиційними» прописами і прописами для лівшів? Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви чи складу, укладачі вдалися до такої новації. Зразок, з якого зазвичай починається будь-який рядок у прописах, дублюється наприкінці рядка, тобто стоїть і зліва, і справа. На наш погляд, таке розташування графічного матеріалу дозволить дитині спокійно, без зайвих рухів наслідувати зразок, адже він постійно перебуває у полі її зору. Це особливо стосується письма літер. Складів та коротких односкладових слів.