 |
|
Сучасні підручники «Рідна мова» для 2-4 класів, їхня характеристика.
Підручник «Українська мова» є основним дидактичним засобом реалізації державної навчальної програми, спрямований на формування мотивації вивчення мови, уміння вчитися, мовно – мовленнєвої компетентності. Навчальний зміст підручника «Українська мова» для 2 класу відповідає вимогам чинної програми, є логічним продовженням курсу «Української мови» для першого класу, а також вміщує матеріал, який забезпечує наступність вивчення української мови у третьому класі. Разом з тим навчальний зміст підручника вміщує окремі матеріали , які забезпечують логіку вивчення мови, основу подальшого навчання.
Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти, курс «Українська мова» (2 клас) побудований за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.
У навчальний зміст підручників «Українська мова» (2 – 4кл.) включені цікаві, доступні, насичені живими образами художні тексти, які сприяють формуванню не тільки предметних умінь і навичок, а й загальнонавчальних умінь (порівнювати, класифікувати, узагальнювати, користуватися зразками, робити висновки).
Структурування навчального змісту підручника «Українська мова» (2 клас) відповідно вимог чинної програми включає такий порядок розділів: «Звуки і букви» (37 год.),»Слово» (31год.), «Корінь слова. Спільнокореневі слова» (9год.), «Речення» (12год.), «Текст» (5год.), «Мова і мовлення» (4год.), «Повторення вивченого» (4 год.). Згідно програми уточнення - «протягом року» - до розділу «Правопис», уможливило вивчення кожної орфограми у відповідному навчальному змісті розділів.
Залежно від дидактичних цілей, види і форми роботи за навчальним змістом підручника, мають такі позначення (див форзац). Окрім цього у підручнику пропонуємо рубрику, започатковану в підручнику «Українська мова» для першого класу, «Спілкуймося красно», постійною роботою є робота зі словами програми, а також рубрика «Запам’ятайте», різноманітні висновки, які є підготовчими до засвоєння академічних правил. Введена рубрика «Спілкуймося красно», яка підсилює мовленнєву і соціокультурну змістову лінію, сприяє засвоєнню «правил етикетної поведінки під час спілкування, вживанню формул мовленнєвого етикету» ( програма, с. 37).
Як бачимо, навчальним змістом передбачено такі форми роботи: в парах, у групах або ж колективно, завдання підвищеної складності, завдання на вибір, уроки розвитку мовлення, домашні завдання.
Доцільно звернути увагу на те, що у підручнику чітко розмежований теоретичний матеріал: у рамочці із позначенням книжки – це відомості, які дитина має глибоко засвоїти, а відомості просто у рамочці – подаються лише з пропедевтичною метою, а вивчення здійснюється практичним шляхом для забезпечення наступності у подальшій роботі.
26. Словникова робота на уроках читання. Прийоми збагачення словника молодших школярів. Тематичні групи слів.
Словникова робота в зв'язку з читанням сприяс глибокому усвідомленню змісту навчального тексту, його ідейної спрямованості, є важливим видом роботи з розвитку мовлення учнів. У процесі читання діти відчувають багатство української мови, її силу, красу, точність, виразність, усвідомлюють відтінки слів, але все це можливе лише тоді, коли вони добре розуміють усі слова в тексті.
Кожна людина знає значну кількість слів, які вона розуміє, але не вживає у своєму мовленні, — пасивний словник. Слова, які людина використовує в своєму мовленні, — активний словник. Процес засвоєння слів проходить два етапи: 1) пасивного засвоєння; 2) активного. Завдання вчителя на уроці читання полягає в тому, щоб сприяти переходу них слів з пасивного словника в активний. Це відбувається насамперед через засвоєння значення слів. Засвоєння значення слів — необхідна умова для розвитку навички слововживання.
Ознайомлення учнів із значенням незрозумілих слів і виразів можна здійснювати такими способами (семантизація слів):
— включити слово в словосполучення або речення
— розібрати слово за будовою
— наочна семантизація
— дати тлумачення слова
— добір синонімів
Найбільш поширеним способом пояснення слів є добір синонімів.
Розширенню та збагаченню словникового запасу учнів сприяє складання тематичних словників на основі тексту або після закінчення вивчення теми: «Зимовий словник» — чарівниця зима, мороз, сніжинки, сніговик сніжний, пороша, наст, завірюха тощо. Далі складають оповідання з цими словами (опорні).
Усвідомленню значення слів і розвиткові навичок слововживання сприяє лексико-стилістичний аналіз. Мовні засоби (епітети, порівняння, метафори) мають значення в тексті не самі по собі, а як засіб характеристики героїв, описів природи, процесу праці.
Словникова робота може проводитися на різних етапах опрацювання тексту:
— на етапі підготовки до вивчення новою тексту (пояснюємо те, що ускладнює сприймання змісту);
— на етапі повторення матеріалу (пізніший етап у вивченні тексту) — повторюються найбільш важкі слова (вживають у складі речення);
— під час первинного читання (уточнюємо розуміння деяких слів, з'ясовуємо їх значення);
— в аналізі фактичного змісту тексту (за ходом роботи).
Ще одним видом словникової роботи є логічні вправи, що сприяють розвиткові мислення, збагачення й систематизації дитячого словника.
Тематика логічних вправ залежить переважно від матеріалу підручника. Найпоширенішими є такі види словниково-логічних вправ:
1. Називання предметів: хто це? що це?
2. Називання ознак їх за кольором розміром, матеріалом, формою і т.д.
3. Називання предметів за властивими їм діями: ...щебече. ... цвірінькає (соловей, горобець).
4. Називання предметів за властивими їм ознаками: ...солодкий, кислий (цукор, оцет).
5. Групування предметів за загальними родовими ознаками: свійські й дикі тварини, риби, квіти, одяг, взуття, меблі тощо.
6. Добір до назв однорідних предметів слова, яке означає родове поняття: ластівка, горобець, сорока, синиця – це… (птахи).
7. Добір слів, що означають вид поняття, до узагальнюючих: меблі – стіл, диван...; посуд – чашка
8. Поділ предмета на складові частини: дерево: корінь, стовбур, листя...: будинок: двері, стеля, вікна
9. Складання елементарних логічних визначень: мак — це квітка; яблуня – фруктове дерево.
Виконуючи такі завдання, школярі вчаться елементарної класифікації (групування) слів, порівнювати предмети і явища, встановлювати на основі цього схожість і різницю, ніж ними. Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний зв'язок між предметом і словом, яке позначає його.
Особливо велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи на словотворення.
— В українській мові багато слів. Усі вони належать до різних тематичних груп. є короткі тематичні групи.
— Запишіть назви предметів у дві групи.
Пори року: ...
Дні тижня: ...
Зима, понеділок, середа, весна, вівторок, четвер, літо, п’ятниця, субота, неділя.
— є тематичні групи, які весь час поповнюються новими словами.
— Доповніть кожну групу 2—3 словами (усно).
Машини: трактор, ...
Професії: вчитель, ...