 |
|
Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів
Науково-художні твори в початковій школі вимагають спеціальної методичної роботи, бо учні початкових класів, захоплюючись подіями твору, проходять повз його пізнавальний зміст. Це пов'язано з особливостями подання наукової інформації. Тому методична робота має бути спрямованою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.
Аналіз сучасного кола дитячого читання показує, що існує значне жанрове, тематичне, авторське розмаїття науково-художніх творів. Цей різновид пізнавальної дитячої літератури своє основне, пізнавальне завдання реалізує за допомогою сюжету і художнього образу. При цьому в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури (вірші, оповідання, казки, казки-діалоги, повісті і романи) [21, c. 56].
Поєднуючи в собі наукове і художнє, науково-художні твори потребують особливої методичної роботи, яка має враховувати і художню форму, і пізнавальну інформацію. На основі аналізу літературознавчої і методичної літератури було виділено робочі критерії, що дозволяють в умовах шкільної практики досить точно визначати конкретний науково-художній твір. Такими критеріями стали об'єктивні (пізнавальність твору як наявність конкретних предметних відомостей про навколишнє, сюжет, авторський задум) і суб'єктивні показники (думка літературознавчої критики, читацький досвід).
Основний етап роботи з науково-художнім текстом припадає на вік 8-10 років, тому що це вік психологічної готовності дитини до сприймання наукової інформації. До цього ж часу учні відповідно до загальноприйнятої програми опановують основні прийоми сприймання художньої літератури, що дає змогу формувати продуктивний навик на основі усвідомлення і виділення художньої і пізнавальної сутності тексту.
Для повноцінного сприймання науково-художньої літератури необхідне поєднання таких умов:
- вибір тематики науково-художніх творів, які повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;
- характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;
- жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з рахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру [22, c. 226].
Було виділено три етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі: підготовчий, основний і перехідний. Ці етапи характеризуються як рівнем загальночитацької підготовки, так і специфічними особливостями сприймання тексту. Найважливіша робота здійснюється на основному етапі, коли в учнів формуються прийоми роботи з науково-художньою літературою.
1-й етап - підготовчий:
На підготовчому етапі учні вводяться в специфічну систему одержання інформації. Матеріалом слугують художні твори з пізнавально-прагматичною структурою (переважно вірші, насичені словами-термінами). Це період знайомства з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Саме в цей період починає створюватися база знань і умінь, що дозволяє поступово перейти до сприйняття більш складних способів подачі інформації.
Перший етап визначається загальною читацькою підготовкою учнів, коли швидкість читання досягає 40-60 слів/хв і відбувається перехід від розуміння речення до фактичного розуміння тексту. Орієнтовні терміни: 2-й клас.
2-й етап - основний:
На цьому етапі учні знайомляться з розмаїттям науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським) і опановують основні прийоми роботи з науково-художнім твором.
Цей етап охоплює 3-й клас, коли техніка читання досягає більше 60 слів/хв уголос, із перевищенням темпу читання про себе на 20-30 слів, а навик читання в цілому дозволяє опанувати текст на смисловому рівні.
3-й етап - перехідний:
Тематика навчального матеріалу розширюється (техніка, географія тощо). Вводяться науково-популярні твори і прийоми освоєння їх, а також великі за обсягом науково-художні твори, де сюжет ускладнюється, стає багатоплановим. Збільшується обсяг інформації, яка повідомляється.
Перехідний етап обумовлений особливостями читацьких уподобань підлітків, підвищенням уваги до навчальної і ділової літератури та необхідністю формування навчальних умінь, які забезпечують якісний процес читання в середніх класах.
Під час аналізу методичної літератури, було визначено, що науково-художня література для молодших школярів представлена у вигляді послідовності творів, жанрова структура яких поступово ускладнюється: вірші, оповідання, казки-діалоги, казки - неказки або наукові, пізнавальні казки, повісті.
Визначено необхідні вміння, яких повинні набути учні на кожному з етапів навчання: уміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів; уміння знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання; уміння виділяти основну інформацію; уміння сформулювати питання, на які відповідає твір.
Виділено систему вправ, що передбачає розгляд як художньої, так і пізнавальної сторони текстів: робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв; робота над пізнавальною стороною пов'язана з розв'язанням питання «Що нового (про життя природи чи техніки) ви дізналися з твору?».
Після усвідомлення учнями пізнавальної сторони для відновлення цілісності сприйняття твору необхідно знову звернутися до тексту для його відтворення з акцентом на розвиток творчого підходу: виразне перечитування, переказ, декламація, інсценування. Цей вид роботи часто ігнорується вчителями, які захоплюються реальною продуктивною роботою над інформацією науково-художнього твору. Це й спонукало виділити його в особливий вид вправ, який завершує і підсумовує роботу в цілому. Поряд з цим учні вчаться стислому переказу. Для цього існує певний алгоритм, який допомагає дітям у цьому видові роботи:
1. Поділи текст на завершені частини.
2. Виділи головну думку кожної частини.
3. Добери заголовок до кожної частини.
4. Доповни кожен пункт плану 2-3-ма реченнями.
Робота з науково-художньою літературою в початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою, забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до опрацювання навчальної статті. Найскладнішим для усвідомлення пізнавальної сторони твору є науково-художнє оповідання. Базуючись на літературознавчому аналізі цього жанру, можна констатувати, що, на відміну від пізнавальної казки, його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор. Ця обставина дозволила зробити припущення про можливість розвитку системи роботи з різними видами літературних текстів у початкових класах, зокрема використання науково-художнього оповідання як перехідної ланки до освоєння творів історичної тематики і наукової фантастики.
Потім розглядається пізнавальний зміст: треба допомогти учням побачити за цікавим сюжетом, художньо-образною тканиною книги ті наукові відомості, які бажав повідомити автор. Треба цю інформацію вилучити з тексту і усвідомити. Для третьокласників можна використати такий прийом опрацювання пізнавальності, як - вибрати чи скласти невеличкий довідковий текст на основі прочитаного.
Для цього треба виділити смислові опори з тексту, зафіксувати їх та скласти на цій основі довідку. Опорами можуть бути слова з тексту або слова, спеціально відібрані в результаті розумової роботи.