 |
|
Вивчення теми «Приголосні звуки.Тверді та м’які приголосні,способи позначення їх на письмі»
Оскільки в графічній системі української мови найбільше розходжень між
приголосними звуками і позначенням їх буквами, засвоєння цієї теми необхідно
проводити на основі спостережень за звуками і їх буквеним позначенням.
В одних випадках слід вдаватися до прийому зіставлення звуків і букв (вимовляємо [шч] — пишемо букву щ (ща), вимовляємо [дз], [дз' ], [дж] — пишемо
букви дз, дж, в інших — до заучування напам’ять слів, наприклад тих, у яких
вимовляється звук [ґ].
Опрацьовуючи матеріал про тверді і м’які приголосні, важливо домогтися,
щоб усі учні могли добре розрізняти їх на слух, правильно вимовляти під час
звукового аналізу.
Для вдосконалення вмінь, набутих протягом навчання в 1 класі щодо роз-
різнення твердих і м’яких приголосних, доцільними будуть спостереження за
мовленнєвим апаратом під час артикулювання (вимовляння) твердих і м’яких
приголосних: [л — л'], [н — н' ], [т — т'], [д — д'] та ін. — і звука [й].
тверді б п в м ф д т з дз с ц л н р - г ґ к х ж дж ч ш
м’які - - - - - д΄ т΄ з΄ дз΄ с΄ ц΄ л΄ н΄ р΄ й - - - - - - - -
На основі цієї роботи учні мають відповісти на такі запитання:
— Які тверді приголосні не мають м’яких пар?
— Який м’який приголосний звук не має твердої пари?
— Назвіть пари приголосних: твердий — м’який.
У процесі вивчення цієї теми важливо розвивати аудіативні вміння.
Послухайте слова і назвіть звуки, якими вони відрізняються: лак — ляк,
лук — люк, рись — рис, лин — лінь. Що означає кожне з цих слів? (Останнє за-
вдання спрямоване на усвідомлення смислорозрізнювального значення твердих і
м’яких приголосних). Послухайте слова і назвіть спільні звуки в них: день, тінь,
кінь, синє, літнє.
Послухайте слова і «впіймайте» ті з них, які мають м’який приголосний
(ігрова вправа: учні сплескують долоньками, коли чують слово з м’яким приголо-
сним): сонце, небо, синє, листя, осінь, зима, літо.
У процесі опрацювання теми «Тверді і м’які приголосні» учні мають удосконалити знання про способи позначення м’яких приголосних на письмі. Перший крок у цьому плані був зроблений, коли учні проводили спостереження за
звуковим значенням букв я, ю, є. Тепер же цей матеріал — у центрі уваги вчителя.
Під час його опрацювання він веде учнів від часткового звукового аналізу з метою виділення твердих і м’яких приголосних у парах слів (лак — ляк) чи складів
(луна — Люда) до усвідомлення особливостей буквеного позначення м’яких звуків
у складах з голосними [а], [у], [е], [і].
Важливу роль у засвоєнні цього матеріалу відіграють практичні письмові
вправи: списування, підкреслення букв, які позначають м’які приголосні звуки,
і букв, за допомогою яких позначається м’якість приголосних, тощо.
Окремо учні вивчають теми «Позначення м’яких приголосних за допомогою
м’якого знака» та «Позначення м’якості приголосних перед о». Їх опрацювання
проводиться також на основі спостережень за вимовою м’яких приголосних звуків
і їх буквеним позначенням.
Важливе значення для засвоєння цього матеріалу матимуть усні й письмові
вправи, в основі яких лежить звуковий та звуко-буквений аналіз слів, сприйнятих
на слух. Наприклад, учням пропонується назвати м’які приголосні звуки в таких
словах (їх вимовляє вчитель): день, апельсин, вузько, батько.
Після визначення м’яких приголосних звуків ставиться завдання подумати,
якою буквою позначити м’якість приголосних у цих словах.
На дошці має бути такий запис:
ден?, апел?син, вуз?ко, бат?ко
У період навчання грамоти учні ознайомилися зі знаком м’якшення і тепер
мають пригадати, для чого він уживається на письмі.
Опрацювання теми «Вживання знака м’якшення перед буквою о» є, по суті,
закріпленням знань про роль цього знака на письмі.