Здавалка
Главная | Обратная связь

Методика вивчення теми дієвідміни дієслів



Відповідно до вимог програми учні 4 класу мають знати: 1) дієслова тепе­рішнього і майбутнього часу змінюються за особами і числами (є 1-ша, 2-га, 3-тя особа однини і множини); 2) усі дієслова поділяються на дві дієвідміни.

У процесі вивчення цього матеріалу необхідно сформувати в дітей такі вмін­ня: V змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею); V уживати ці дієслівні форми в реченнях і зв’язних ви­словлюваннях; V переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм відповідно до поставленого завдання; V визначати дієслова, які належать до І і ІІ дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини; Vвикористовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах.

Поняття і термін «особа» для учнів не нові, оскільки вони це засвоїли під час вивчення займенника. Знання про особові займенники 1, 2, 3 особи однини і множини стануть опорними для учнів під час вивчення теми «Зміна дієслів за особами і числами».

Для спостереження треба використати таблицю з колонками: число, особа, відповідає на питання, приклади дієслів.

— Розглянемо таблицю і спробуємо визначити, як змінюються дієслова тепе­рішнього часу в однині і множині. Прочитайте дієслова, називаючи число, особу та питання. Що свідчить про те, що дієслова змінюються? (Змінюються закінчення). Відповідно до чого змінюються закінчення? (Відповідно до питання). Від чого за­лежить постановка питання? (Від займенника 1, 2, 3 особи однини чи множини) Порівняйте закінчення дієслів у різних особах.

У процесі виконання завдання учні мають можливість узагальнити, що дієсло­во змінює своє закінчення в однині та множині залежно від особи займенника.

Важливо навчити школярів визначати особу і число дієслова за допомогою займенника, питання та закінчення. Найпростіше учням спочатку добирати за­йменник до дієслова: пишущо я роблю?1 особа однини; пишемощо ми робимо?1 особа множини.

Для виконання вправ на добір дієслів у відповідній формі учитель орієнтує дітей на дотримання такої послідовності: 1) дієслово пов’язати з іменником; 2) до іменника підставити займенник; 3) визначити особу і число займенника; 4) вжити дієслово в такому самому числі та особі.

Вивчення змінювання дієслів за особами і числами готує учнів до засвоєння поділу дієслів на дієвідміни («Перша і друга дієвідміни дієслів»).

З метою сприймання та первинного усвідомлення учнями матеріалу слід організувати спостереження за таблицею змінювання дієслів теперішнього і май­бутнього часу в однині та множині:

— Прочитайте дієслова. Порівняйте закінчення. Чим вони відрізняються? (В одних закінченнях є буква и, ї (-иш, -їш, -имо, -їмо, -ите, -їте), а в інших — е, є (-еш, -єш, -емо, -ємо, -ете, -єте). Назвіть закінчення дієслів у 3 особі множини.

Учитель повідомляє, що дієслова залежно від особових закінчень поділяються на дві дієвідміни: до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають

закінчення -уть,- ють, а в інших особових закінченнях е, -є; до ІІ дієвідміни

належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях и, -ї.

Визначити дієвідміну дієслова учням допоможе колективне складання схе­ми: 1) ставимо дієслово у форму 3-ї особи множини; 2) визначаємо закінчення; 3) якщо закінчення -уть, -ють — I дієвідміна; якщо закінчення -ать, -ять – ІІ дієвідміна.

Однією з найскладніших тем у 4 класі є правопис ненаголошених осо­бових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу. Учні мають навчитися безпомилково визначати особу дієслів і ставити їх у певній особовій формі. При цьому вони повинні керуватись як підстановкою до дієслова особового займенника, так і розрізненням форм особових закінчень.

Підручник для 4 класу навчає правопису ненаголошених особових закінчень способом співвіднесення в них голосних звуків:

Закінчення дієслів І дієвідміни -еш, -єш -е, -є -уть, -ють -емо, -ємо -ете, -єте

Закінчення дієслів II дієвідміни -иш, -їш -ить, -їть -ать, -ять -имо, -їмо -ите, -їте

Доцільно на ряді прикладів з дієсловами однієї дієвідміни (ходити, просити, летіти, кричати), спираючись на одержані знання про правопис слів з ненаголо- шеними голосними в корені, показати учням, що ця закономірність поширюється і на правопис ненаголошених особових закінчень дієслів. Наприклад: ходиш, просиш — слід писати в закінченнях -и, бо ходити, просити; несемо, ведемо — у закінченнях пишемо -е, бо несеш, ведеш.

Для закріплення і перевірки засвоєння правопису ненаголошених особових закінчень дієслів доцільно застосовувати усні вправи ігрового характеру з ви­користанням сигнальних карток [е], [и]. Наприклад, учитель ставить завдання показати карткою, який голосний треба позначати в закінченнях 2-ї особи однини дієслів ріжуть, їдуть, ходять, орють, сушать. Своєрідним орієнтиром для пра­вильного піднімання сигнальної картки з е або и у цих словах слугують відповідні закінчення особових форм -уть, -ють або -ать, -ять. Тому складнішим варіантом подібної вправи буде називання вчителем дієслів у формі інфінітива. Перед тим як підняти відповідну картку, учень має поміркувати за таким алгоритмом: їхати ^ їдуть ^ їдеш ^ їде.

Учителеві легше буде контролювати відповіді учнів, якщо букви е, и на картках будуть подані різними кольорами.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.