Методика вивчення теми дієвідміни дієслів
Відповідно до вимог програми учні 4 класу мають знати: 1) дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами і числами (є 1-ша, 2-га, 3-тя особа однини і множини); 2) усі дієслова поділяються на дві дієвідміни. У процесі вивчення цього матеріалу необхідно сформувати в дітей такі вміння: V змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею); V уживати ці дієслівні форми в реченнях і зв’язних висловлюваннях; V переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм відповідно до поставленого завдання; V визначати дієслова, які належать до І і ІІ дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини; Vвикористовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах. Поняття і термін «особа» для учнів не нові, оскільки вони це засвоїли під час вивчення займенника. Знання про особові займенники 1, 2, 3 особи однини і множини стануть опорними для учнів під час вивчення теми «Зміна дієслів за особами і числами». Для спостереження треба використати таблицю з колонками: число, особа, відповідає на питання, приклади дієслів. — Розглянемо таблицю і спробуємо визначити, як змінюються дієслова теперішнього часу в однині і множині. Прочитайте дієслова, називаючи число, особу та питання. Що свідчить про те, що дієслова змінюються? (Змінюються закінчення). Відповідно до чого змінюються закінчення? (Відповідно до питання). Від чого залежить постановка питання? (Від займенника 1, 2, 3 особи однини чи множини) Порівняйте закінчення дієслів у різних особах. У процесі виконання завдання учні мають можливість узагальнити, що дієслово змінює своє закінчення в однині та множині залежно від особи займенника. Важливо навчити школярів визначати особу і число дієслова за допомогою займенника, питання та закінчення. Найпростіше учням спочатку добирати займенник до дієслова: пишу — що я роблю? — 1 особа однини; пишемо — що ми робимо? — 1 особа множини. Для виконання вправ на добір дієслів у відповідній формі учитель орієнтує дітей на дотримання такої послідовності: 1) дієслово пов’язати з іменником; 2) до іменника підставити займенник; 3) визначити особу і число займенника; 4) вжити дієслово в такому самому числі та особі. Вивчення змінювання дієслів за особами і числами готує учнів до засвоєння поділу дієслів на дієвідміни («Перша і друга дієвідміни дієслів»). З метою сприймання та первинного усвідомлення учнями матеріалу слід організувати спостереження за таблицею змінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу в однині та множині: — Прочитайте дієслова. Порівняйте закінчення. Чим вони відрізняються? (В одних закінченнях є буква и, ї (-иш, -їш, -имо, -їмо, -ите, -їте), а в інших — е, є (-еш, -єш, -емо, -ємо, -ете, -єте). Назвіть закінчення дієслів у 3 особі множини. Учитель повідомляє, що дієслова залежно від особових закінчень поділяються на дві дієвідміни: до І дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть,- ють, а в інших особових закінченнях е, -є; до ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях и, -ї. Визначити дієвідміну дієслова учням допоможе колективне складання схеми: 1) ставимо дієслово у форму 3-ї особи множини; 2) визначаємо закінчення; 3) якщо закінчення -уть, -ють — I дієвідміна; якщо закінчення -ать, -ять – ІІ дієвідміна. Однією з найскладніших тем у 4 класі є правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часу. Учні мають навчитися безпомилково визначати особу дієслів і ставити їх у певній особовій формі. При цьому вони повинні керуватись як підстановкою до дієслова особового займенника, так і розрізненням форм особових закінчень. Підручник для 4 класу навчає правопису ненаголошених особових закінчень способом співвіднесення в них голосних звуків: Закінчення дієслів І дієвідміни -еш, -єш -е, -є -уть, -ють -емо, -ємо -ете, -єте Закінчення дієслів II дієвідміни -иш, -їш -ить, -їть -ать, -ять -имо, -їмо -ите, -їте Доцільно на ряді прикладів з дієсловами однієї дієвідміни (ходити, просити, летіти, кричати), спираючись на одержані знання про правопис слів з ненаголо- шеними голосними в корені, показати учням, що ця закономірність поширюється і на правопис ненаголошених особових закінчень дієслів. Наприклад: ходиш, просиш — слід писати в закінченнях -и, бо ходити, просити; несемо, ведемо — у закінченнях пишемо -е, бо несеш, ведеш. Для закріплення і перевірки засвоєння правопису ненаголошених особових закінчень дієслів доцільно застосовувати усні вправи ігрового характеру з використанням сигнальних карток [е], [и]. Наприклад, учитель ставить завдання показати карткою, який голосний треба позначати в закінченнях 2-ї особи однини дієслів ріжуть, їдуть, ходять, орють, сушать. Своєрідним орієнтиром для правильного піднімання сигнальної картки з е або и у цих словах слугують відповідні закінчення особових форм -уть, -ють або -ать, -ять. Тому складнішим варіантом подібної вправи буде називання вчителем дієслів у формі інфінітива. Перед тим як підняти відповідну картку, учень має поміркувати за таким алгоритмом: їхати ^ їдуть ^ їдеш ^ їде. Учителеві легше буде контролювати відповіді учнів, якщо букви е, и на картках будуть подані різними кольорами. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|