 |
|
ВРУ приняла закон України «Про вищу освіту»
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Реферат
З дисципліни
«Вступ до спеціальності «міжнародна інформація»
на тему:
«Новий закон України про вищу освіту»
Виконала:
Студентка 1 курсу, 2 групи
Кулеба Аліна
Викладач:
Андрєєва О.М
Київ-2014
ВРУ приняла закон України «Про вищу освіту»
1 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про вищу освіту».
Закон "Про вищу освіту", перш за все, базується на ідеї університетської автономії, що означає більшу самостійність вищих навчальних закладів у фінансовій, економічній і організаційних сферах діяльності. Зміни в державній політиці вищої освіти, яка тепер грунтується на принципі "міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України в європейський простір вищої освіти". "Цей закон має дуже велике значення для розвитку освіти і науки в Україні. Він по-своєму революційний. Цей закон несе багато важливих змін, які всі довго чекали. Це закон реформаторський", - каже міністр С.Квит.
Автономія вищих навчальних закладів: більше прав і відповідальності
Перш за все, автори нового закону вихваляються головним досягненням - це отримання вищими навчальними закладами автономії і більшої самостійності.
Законопроектом автономія вищого навчального закладу визначається як самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу в організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності.
Міністр науки і освіти свідчить, що з прийняттям закону університети самі відповідальні за якість освіти.
"Закон впирається на ідею університетської автономії в широкому розумінні. Ми університетську автономію розуміємо як академічна автономія, фінансова та організаційна, тобто університет сам буде вирішувати більшість питань, не звертаючись за дозволами в Міністерство освіти. Цим законом ми даємо університетам в руки певні інструменти для того, щоб вони самі змогли розібратися. Разом з автономією та широкими правами ми передаємо університетам відповідальність за їх якість", - розповів він.
Розширюється автономія та повноваження для студентського самоврядування. Згідно з новим законом, з представниками студентства будуть узгоджуватися відрахування, переведення студентів, заселення гуртожитків і призначення заступника декана по роботі зі студентами.
Фінансова автономія вузів дозволить тепер витрачати свої кошти в обхід казначейства і не чекати допомоги від держави на вирішення поточних проблем. Гроші, які запрацюють державні вузи, спочатку будуть зберігатися не в казначействі, а в державних банках на спеціальних депозитних рахунках.
"Всі вищі навчальні заклади будуть мати право відкривати депозитні рахунки в банках і розміщувати там свої спецфонди, які зараз обслуговуються в державному казначействі. Це дуже важливий інструмент розвитку для наших університетів", - прокоментував міністр науки і освіти таке нововведення.
Новий закон також диктує правила вибору ректорів вищих навчальних закладів, які будуть проходити в 1 тур по системі "перехідного голосу". Зокрема, тепер у виборах керівника університету братиме участь весь викладацький склад, а також 15% студентів внз.
Згідно з новим законом, буде скорочено кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 годин до 600 годин в рік.
"Таким чином викладачі, зможуть більше уваги приділяти дослідженнями", - прокоментував Сергій Квіт.
Разом з цим зменшується навчальне навантаження для студентів - кількість годин в одному кредиті змінено з 36 до 30.
"Це означає, що буде більше годин для самостійної роботи, і будуть вводиться нові критерії оцінки якості знань", - сказав міністр.
У новому законі також створюються умови для збільшення мобільності учасників освітнього процесу. Це означає, що тепер буде можливість для студентів і викладачів вчитися, вчити, стажуватися і проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі на території України або за її межами.
Окремо в законі йдеться і про мову викладання у вищих навчальних закладах. "Навчання в усіх вузах здійснюється тільки державною мовою", - сказано в законі. Однак "з метою створення умов для міжнародної академічної мобільності" університет має право прийняти рішення про викладання певних дисциплін російською та іншими іноземними мовами.
“Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою вузи утворюють окремі групи для іноземних громадян...При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається вищим навчальним закладом",- говориться в тексті закону.
З 2016 року також запроваджується новий механізм електронного вступу до внз і автоматичного розміщення місць державного замовлення (бюджетників).
Створення Національного агентства з контролю за якістю вищої освіти
Окреме місце в законі займає питання про контроль якості вищої освіти. З цією метою створюється принципово новий контролюючий орган - Національне агентство з якості вищої освіти. Це постійно діючий колегіальний орган, який реалізує державну політику в галузі забезпечення якості вищої освіти.
Міністр освіти і науки С.Квит зазначає, що новий контролюючий орган дозволить більш широко, всебічно і незалежно стежити за якістю роботи вищого навчального закладу.
"Створюється нова структура, якої не було раніше - це Національне агентство по забезпеченню якості освіти. Вона формується за квотним принципом. Крім представників уряду, тобто Міністерства освіти, туди будуть входити за квотним принципом представники університетів різної форми власності...туди буде входити представник від студентства, від Національної академії наук, від роботодавців (4 представника). Це агентство має бути професійно незалежно, це ключовий момент", - повідомив міністр.
Паралельно з цим законом, за словами міністра, незабаром повинні вийти постанови уряду щодо нової системи ліцензування і акредитації вузів, які будуть більш прозорими і зрозумілими.
"Представники університетів набагато менше будуть спілкуватися з державними службовцями, які можуть щось вирішувати, а щось ні", - зазначає С.Квит.
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілії Гриневич, імплементація (введення в дію) закону "Про вищу освіту" пройде в 3 етапи:
1 етап - вересень 2014 року
2 етап - вересень 2015 року
3 етап - вересень 2016 року
Разом з цим міністр науки і освіти підкреслив, що закон може запрацювати тільки тоді, коли все академічне співтовариство включиться в процес впровадження в життя всіх нововведень.
"Цей закон буде працювати тільки тоді, коли він буде підтриманий академічною спільнотою, тобто університети тепер мають можливість стати незалежними, стати автономними. Але автономність і незалежність ніхто нікому і ніколи не дарує, тому що одна справа - це закон, інша справа - практика застосування закону. Може бути хороший закон, який не працює. Для того, щоб він працював, ми повинні включити активність академічних спільнот, тобто активність всіх, хто має відношення до університету", - повідомив міністр С.Квит.
Також Міністерство науки і освіти України прогнозують ліквідацію і закриття низки вищих навчальних закладів.
"Потрібно чітко розуміти, що природним шляхом, підвищуючи якість освіти, значна частина сьогоднішніх університетів забезпечити рівень не зможуть і будуть змушені закритися", - розповіла заступник міністра науки і освіти України Інна Совсун.
Джерела інформації:
1. Владислав Булатчик, «ОстроВ»
Газета: «ОстроВ»