ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ
Прості
| Складні
| Утворені:
поєднанням двох повнозначних слів:
огірок зелений;
поєднанням слова і складеної словоформи:
буду допомагати бабусі;
поєднанням слова і фразеоло-гічного звороту:
пустити червоного півня
| Утворені із простих словосполучень, якогось одного загального значення не мають:
надіслати (що?) вітання (кому?) другові
|
ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СПОСОБОМ ВИРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО СЛОВА
Тип словосполучень
| Головне слово якої частини мови
| Приклад
| 1. Іменникові
| іменник
| зелене листя
| 2. Прикметникові
| прикметник
| дуже веселий
| 3. Займенникові
| займенник
| хтось з учнів
| 4. Числівникові
| числівник
| десятий за списком
| 5. Дієслівні
| дієслово
| подорожувати пароплавом
| 6. Прислівникові
| прислівник
| втричі дорожче
|
ТИПИ СИНТАКСИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ
У СЛОВОСПОЛУЧЕННЯХ
Тип зв'яжу
| Його ознаки
| Приклад
| Узгодження
| залежне слово стоїть у тій же формі (роду, числа, відмінка), що й головне
| чисте небо,
ясний день,
| | | | холодних ночей
| Керування
| залежне слово стоїть у тому відмінку, якого вимагає головне
| висловлювати подяку, холодно звірятам
| Прилягання
| залежне слово — незмінювані слова(прислівник, дієприслівник,
неозначена форма дієслова) —
приєднується до головного тільки за змістом
| закінчився раптом, розповідав хвилюючись,
бажання допомогти
|
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
ПІДМЕТ
Член речення
| Що означають
| Питання
| Способи їх
вираження
| Типи
г.чл. р.
| Приклади
| Підмет
| Предмет про який
щось
ствер-
джується
або
заперечу-
ється
| називний
відмінок:
хто? що?
| 1. Іменники в називному
відмінку
| Простий
| Весна не забарилася
|
|
|
| 2. Займенники в називному
відмінку
|
| Ми знову пройдем дальні далі…
|
|
|
|
3. Неозначена форма
дієслова
|
|
Грамоти вчиться –завжди пригодиться
|
|
|
| 4. Фразеологіз-ми
|
| Бути чи не бути – слова з монологу
Гамлета – означають
найважливіші питання
життя і смерті.
|
|
|
| 5. Власні назви
|
| ..В синім небі Чумацький Шлях
показує дорогу.
|
|
|
| 6. Синтаксич-но або лексично
нерозкладні
словоспо-
лучення
| Складе-ний
| Багато загато громів упало з небес
|
|
|
| 7. Речення
|
| «Гуси-лебеді летять» – повість Михайла
Стельмаха
|
Другорядні члени речення
Додаток
(прямий,непрямий)
| Називає предмет ,
на який спрямована
дія,стан або ознака,
які називає присудок
| Відповідає на питання непрямих відмінків
| Означення(узгоджене,
неузгоджене,прикладка)
| Вказує на ознаку
предмета,його якість,властивість,
приналежність,порядок предметів
| Який?чий?
rотрий?
| Обставина(часу,місця,спосо
бу дії, причини,мети,міри і ступеня, умови і допусту ступеня)
| Вказує на обставини дії,стану, чи ознаки
| Як?де? коли?як багато?чому?з якою метою? за якої умови?
|
ПРИСУДОК
Назва
| Що означають
| Питання
| Способи їх вираження
| Типи
| Приклади
| Присудок
| дію, стан або ознаку
предмета
та що про
нього
гово-риться
| що робить
предмет?,
який він
є?, що за
предмет?,
хто він
такий?,
що він
таке?
| 1. Будь-яка особова чи
родова форма дієслова
2. Зрідка інфінітив від дієслів
недокона-ного виду (іноді
з підсилю-
вальними
частками)
3. Зрідка дієслівними вигуками та звукова-слідува-льними
словами
4. Інфінітив у сполуче-нні з допо-міжним
дієсловом
5. Дієслово-
зв'язка +
Іменник,
Прикмет-ник, діє-прикмет-
ник, чис-
лівник,
займенник прислів-ник, син-таксично-неро-зкладне слово-сполуче-ння
| Простий
дієслівний
Дієслівний
складений
присудок
Іменний
складений
присудок
| Тече вода в синє море, та не витікає
Як тебе не любити,
краю, мій краю.
Рибка – смик, а серце – тьох !
Кінь – конем тупу-тупу
Згодом Богдан почав
прощатись.
Тут мусить бути стежка
Діти є наша гордість.
Стовбури усіх дерев
були обгорнені снігом
На репетицію оркестру Федько
з'являвся першим
|
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|