Главная | Обратная связь

Шляхи зменшення, та уникнення аудиторських ризиків.

Для часткового зменшення чи повного уникнення аудиторських ризиків аудит суб'єктів оптової торгової діяльності продуктами харчування повинен містити містить деякі специфічні напрями перевірки: 1. Інвентаризація. Організація, техніка й документальне оформлення проведення інвентаризації встановлені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69. Аудит починають з раптової інвентаризації грошей. Остаточні результати інвентаризації визначаються після пересортовування товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому закінчена інвентаризація. Зверніть увагу. Непокриті недостачі товарів можуть бути: в межах норм природного спадання, які виникають унаслідок усихання, випаровування, розпилювання, вивітрювання, розтрушування, витікання і т. Ін., понад норми природних втрат у результаті псування, крадіжок, надзвичайних подій тощо. Вартість недостач у межах норм природного спаду і невідшкодованих недостач ТМЦ (за якими винні особи не встановлені) списується на витрати звітного періоду. Вартість наднормативних недостач товарів, за якими встановлені винуватці, відносять на винних осіб. Сума відшкодування винуватцями завданих збитків обчислюється відповідно до чинного порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення, псування ТМЦ. Зверніть увагу. Різниця між сумою відшкодування збитків і балансовою вартістю недостач товарів підлягає обов'язковому перерахуванню до бюджету. Порядок відображення інвентаризаційних різниць в обліку залежить від того, як здійснюється облік ТМЦ: за цінами купівлі або цінами продажу. 2. Перевірка наявності дозволів на здійснення торгової діяльності. Відповідно до законодавства суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи для здійснення торгівлі повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (рішення сесії місцевої ради) або договір оренди приміщення; ліцензії або їх копії, затверджені органом, який її видав; торговий патент на кожну торгову точку — звичайний або пільговий, залежно від асортименту або виду товару; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на ринку; документи з приходу товару (накладні, сертифікати якості); електронний контрольно-касовий апарат (БККА), використовуваний у торгівлі в стаціонарних приміщеннях, в окремих випадках, передбачених законодавством, товарно-касову книгу (ТКК). Порядок організації і здійснення торгової діяльності в Україні передбачає виконання суб'єктами господарювання певних вимог і норм, встановлених чинним законодавством. Однією з таких вимог є ліцензування та патентування. Без торгового патенту здійснюється: торгівля основними продуктами харчування; продаж товарів власного виробництва працівникам підприємства; діяльність із закупівлі у населення продукції, якщо подальша реалізація відбувається в безготівковій формі; торгово-виробнича діяльність (громадське харчування) на підприємствах, установах, зокрема в навчальних закладах, з обслуговування їх працівників, студентів, що вчаться. Тому під час перевірки наявності торгового патенту вивчаються наявність та правильність торгового патенту, якщо його немає, то ставиться під сумнів законність здійснення торгової діяльності взагалі. 3. Перевірка наявності та правильності сертифікації товарів. Об'єктом сертифікації є продукція, призначена для продажу. Проводиться обов'язкова і добровільна сертифікація продукції. Обов'язкова сертифікація здійснюється в державній системі сертифікації відповідно до Переліку продукції, що належить обов'язковій сертифікації в Україні. Добровільну сертифікацію можуть здійснювати підприємства, на які покладена функція органу з добровільної сертифікації і які подають Державному комітету статистики України інформацію для реєстрації виданих сертифікатів в установленому порядку. 4. Перевірка правильності формування цін на товари. Ціна товару встановлюється як договірна між продавцем і споживачем. Держава регулює лише ціни на товари стратегічного призначення (цукор, хліб, пальне тощо). 5. Перевірка документального оформлення надходження товарів та їх аналітичного обліку. Основним завданням аудиту на торгових підприємствах є контроль за виконанням договірних постачань товарів постачальниками, продажем товарів покупцям (роздрібним підприємствам), контроль за станом товарних запасів. До транспортно-заготівельних витрат (ТЗР) належать витрати на заготівлю товарів, оплата тарифів за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування товарів. Для визначення собівартості реалізованих товарів підприємства торгівлі можуть застосовувати будь-який з методів, передбачених П(С)БО 9 "Запаси" (за винятком методу нормативних витрат). Під час перевірки операцій щодо надходження товарів аналізують записи з рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Зокрема з'ясовують: • наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену на цей рахунок; • чи не числяться на цьому рахунку товари, які тривалий час перебувають у дорозі; які заходи вжито для розшукування цих товарів; • чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або нестачі товарів. Записи у звітах завідувачів складів порівнюють з даними первинних документів і встановлюють правильність їх бухгалтерського оброблення. Записи у звітах мають бути підтверджені документами. У документах перевіряється також правильність таксування, підрахунків і суму до розрахунку. Аналітичний облік товарів на оптових складах є партіонним, ґатунковим і оперативно-бухгалтерським. В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів у бухгалтерії торгової бази здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і груп товарів. Нерідко трапляються випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на "недопостачання" товарів з його боку. З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи: договір постачання; комерційний акт; товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, подорожній лист; рахунок — платіжну вимогу, виписки банку; товарний звіт, товарну книгу; звіт про рух тари. 6. Перевірка наявності неповернених і невикористаних доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі й оформлення доручень. Встановлюється, чи своєчасно й правильно складено претензійні та позовні заяви до органів транспорту чи постачальників. Крім того, перевіряється правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід ураховувати як бланки суворої звітності, вони мають бути пронумеровані й мати штамп торговельної бази. 7. Перевірка наявності безтоварних операцій. У практиці фінансово-господарської діяльності торгового підприємства часто трапляються такі порушення, як безтоварні операції. Сутність їх полягає в тому, що підробленими документами оформлюються операції, яких не відбувалося, з руху товарів з дотриманням встановлених правил їх оформлення. Безтоварні операції можуть як повністю, так і частково бути фіктивними, але всі вони спрямовані на розкрадання товарів або на привласнення грошових коштів. Як переконує досвід, найпоширенішими серед них є: • перекриття нестач в одних місцях зберігання надлишками в інших; • оприбуткування матеріалів, які не надійшли на підприємство з метою привласнення призначених для їх придбання грошових коштів; • списання фіктивно оприбуткованих матеріальних цінностей на витрати виробництва; • приписки обсягів випуску з метою фіктивного списання товарів; • приховування нестач товарів при інвентаризації. Ефективність дослідження безтоварних операцій залежить від точного визначення ознак, які характеризують можливість їх здійснення, зокрема таких: • невідповідність показників у різних примірниках одних документів, що знаходяться у постачальника й одержувача продукції; • відсутність платіжних доручень підприємства-покупця про оплату вартості будь-яких товарів; • відсутність дозволу посадових осіб на внутрішнє переміщення товарів; • невідповідність даних у документах про рух товарів даним транспортних документів; • відсутність транспортних документів, які засвідчують перевезення відвантажених товарів, а також документів на нарахування заробітної плати за вантажно-розвантажувальні роботи; • відсутність пропусків на вивезення і доручень на отримання товарів та ін. Треба підкреслити, що виявлені при дослідженні документів викладені вище ознаки самі по собі не є безумовними свідченнями фактичного здійснення безтоварних операцій. Вони можуть бути результатом помилок осіб працівників бухгалтерії та ін.