 |
|
Національний технічний університет україни
Тематика рефератів
1. Європейська цивілізація: джерела і рушійні сили.
2. Особливості індуської цивілізації. Індуїзм, буддизм у життєдіяльності індусів.
3. Китайська цивілізація (успіхи і застій). Дзен-буддизм, даосизм, конфуціанство, мотивація життєдіяльності.
4. Грецькі поліси: відображення їхнього економічного життя в працях Платона, Ксенофонта, Аристотеля.
5. Особливості розвитку стародавньої культури та господарства східних слов’ян – передумова становлення Київської Русі
6. Аграрна технологічна революція в Римі. Успіхи і загибель Римської імперії.
7. Кредитні відносини: їхнє місце в успіхах і загибелі Римської імперії. Римське право.
8. Місце „пітьми століть” в історії Європейської цивілізації.
9. Гільдійська стадія промисловості: Учення про справедливу ціну.
10. Меркантилізм – відображення змін у матеріальних, соціальних, політичних, планетарних процесах людської цивілізації.
11. Англійська система рільництва – поворотний пунктів історії європейської цивілізації.
12. Машина – прорив в історії загальнолюдської цивілізації.
13. Індустріальна технологічна революція: умови і рушійні сили її здійснення.
14. Школа фізіократів – передвісниця політичної і соціальної революції.
15. А. Сміт – батько політичної економії. Від людини доброчесної до людини економічної. Учення „невидимої руки”.
16. Індустріальна технологічна революція – основний шлях розвитку європейських країн.
17. Д. Рікардо: теорія вартості та її недоліки.
18. Теорія факторів виробництва Ж.Б. Сея.
19. Національна економічна теорія Ф. Ліста „Криза історичної школи Німеччини”.
20. Соціалісти – революціонери. Ленін у пошуках виходу.
21. Економічна думка в Україні: Туган-Барановський, Слуцький, Погребинський.
22. Дж. Кейнс: основний психологічний закон і його вплив на економічні процеси.
23. Монетаризм і його вплив на економічну політику країн ринкової економіки.
24. Інституціоналізм другої половини ХХ ст.. Коуз: ринок, фірми, права. Теорема Коуза.
25. Вплив релігії на ринкові відносини.
26. Інформаційні технології і нові парадигми.
27. Глобалізація – суперечливий шлях розвитку планетарної економіки наприкінці ХХ- на початку ХХІ ст.
28. Схід-Захід: пошуки шляхів взаємодії.
29. Духовність і її місце в розвитку людської цивілізації.
30. Віртуальна економіка та шляхи її пізнання.
31. Економічний розвиток найдавніших цивілізацій.
32. Мануфактурний період розвитку економіки.
33. Розвиток економіки в епоху вільної конкуренції.
34. Промисловий переворот і його значення для розвитку світового господарства.
35. Індустріалізація в провідних країнах світу.
36. Господарство розвинутих країн між світовими війнами.
37. Господарство українських земель в княжу добу.
38. Економіка українських земель в XVI-XVІІІ ст.
39. Промисловий переворот та початок індустріалізації в Україні.
40. Економічний розвиток Київської Русі.
41. 11.Господарство Галицько-Волинської держави.
42. Господарство України Польсько-Литовської доби.
43. Господарство Запорізької Січі.
44. Економічне становище України в роки Хмельниччини.
45. Господарство правобережної та Західної України в половині XVII-XVIII ст..
46. Промисловий переворот в Україні.
47. Аграрна реформа 1848-1849рр. в Західній Україні.
48. Селянська реформа в 1861 в Росії та Україні.
49. Індустріалізація в Україні (кінець XIX - початок ХХ ст.).
50. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.
51. Фінансово-кредитна система в Україні (XIX - початок ХХ ст.).
52. Економічна політика більшовиків в Україні (1919-1929рр.).
53. Індустріалізація в Україні (20-30-ті роки ХХ ст.).
54. Колективізація сільського господарства (20-30-ті роки ХХ ст.).
55. Економіка України в роки Другої світової війни.
56. Економічне становище України у 1945-1950-ті роки.
57. Економічні реформи 50-60-х років XX ст. і Україна.
58. Господарство України „періоду застою".
59. Господарство України на рубежі 1980-1990-х років.
60. Економіка незалежної України: аналіз основних закономірностей становлення і розвитку.
61. Еволюція класичної політичної економії в Англії, Франції та США
62. Економічна теорія К. Маркса: історичне значення
63. Соціал-демократичні економічні концепції: ревізіонізм, соціал-реформізм, соціал-демократія
64. Значення меркантилізму в історії економічних учень
65. Математична школа в економічний теорії: витоки, розвиток, значення
66. Сучасні неоконсервативні економічні теорії: монетаризм М. Фрідмена, економіка пропозиції, теорія раціональних очікувань, «нова класична макроекономіка»
67. Економічні ідеї Стародавньої Індії: загальне і специфічне у думці стародавнього світу
68. Економічні погляди мислителів Стародавнього Китаю: загальне і специфічне у думці стародавнього світу
Вимоги до реферату:
Реферат складається з:
> змісту
> вступу
> основної частини
> висновків
> списку використаних джерел
> додатків
Можливі два варіанти структури плану реферату: простий (вступ, основна частина (3-5 пунктів), висновки, додатки, список використаних джерел,) і складний (розгорнутий), який має підпункти у розділах основної частини. Визначення того чи іншого варіанта залежить від теми і мети роботи.
Зміст реферату являє собою план, який відбиває всі її складові та структурні питання основного тексту. При цьому проти кожної його позиції вказуються відповідні сторінки роботи.
У вступі (до 3-х сторінок) зазначається актуальність теми, її теоретичне і практичне значення, мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, основні джерела інформації та методи дослідження.
В основній частині роботи (15-25 сторінок) мотивовано, логічно та послідовно розкривається зміст кожного питання теми.
Зміст питань відповідних розділів реферату має відповідати їхній назві. Теоретичні положення слід пов'язувати з практичним станом досліджуваного питання. Наприкінці кожного розділу стисло (3-5 речень) формулюються висновки. Текст потрібно супроводжувати таблицями, графіками, діаграмами, використовуючи сучасні комп'ютерні програми і Інтернет-ресурси.
У висновках (2-3 сторінки) стисло викладаються основні результати дослідження.
У списку використаних джерел (не менше 20 назв) наводяться тільки дійсно використані літературні джерела та інші матеріали.
У додатках можуть бути наведені авторські розрахунки, анкети, довідкові матеріали, таблиці та інші інформаційні матеріали допоміжного характеру, наявність яких в основному тексті переобтяжувало б зміст і обсяг роботи.
Мета такої роботи - отримати поглиблене уявлення про зміст теми, що вивчається, більш широке коло питань, які вона охоплює, тенденції розвитку економічних процесів і явищ, що розглядаються. Внаслідок вивчення літературних джерел розширюються та поглиблюються теоретичні знання, розвивається логічне мислення, виробляється критичне ставлення до різних точок зору з питань, що вивчаються.
Друкування тексту. Робота друкується державною мовою на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); комп'ютерний набір - 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір полів: ліве - 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє -20 мм, 29-30 рядків на сторінці.
Оформлення титульної сторінки наведено у додатку. Титульний лист включається до загальної нумерації, але номер сторінки не проставляється.
За титульним аркушем розміщують зміст (план) роботи, який повинен містити назви всіх розділів і підрозділів роботи та номери їх початкових сторінок. Кожна частина реферату повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком та текстом дорівнює трьом інтервалам основного тексту.
Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті.
Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул і т.п. подається арабськими цифрами без знаку №.
Ілюстративний матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо) нумеруються послідовно і розміщуються після першого згадування про нього в тексті, або на наступній сторінці і позначаються словом «Рисунок», «Таблиця». їх слід нумерувати послідовно. Ілюстративний матеріал, розміщений на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Номер рисунків та його назву розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака №.
Таблиці позначають словом «Таблиця» і нумерують послідовно в межах роботи. Слово «Таблиця» розміщують у правому верхньому куті сторінки. Назва таблиці розміщується нижче по центру сторінки. У кожній таблиці заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони становлять одне ціле із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У таблиці обов'язково мають бути зазначені одиниці виміру відповідно до стандартів. Числові величини повинні мати однакову розмірність (кількість знаків після коми). Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на іншу сторінку, при цьому не повторюючи назву, а вказуючи «Продовження табл. ...».
Графіки, діаграми, схеми тощо позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах роботи. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «Рис. 2».
Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи до нього розміщують під ілюстрацією.
Формули. Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер наводять у круглих дужках на одному рядку з формулою та розміщують у кінці рядка; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки і коми. Формули слід розміщати у тексті на окремому рядку, залишаючи вище і нижче не менше одного вільного рядка.
Посилання на використані в роботі джерела (цитати, таблиці, схеми, рисунки тощо) наводяться одразу після їх закінчення у квадратних дужках. Наприклад, [5, с. 17] означає: 5 - порядковий номер джерела у списку літератури, с. 17 - відповідну сторінки джерела. Також допускається можливість оформлення виносок внизу сторінки в яких вказується прізвище та ініціали автора, назва джерела, видавництво, рік видання і сторінка.
Список використаних джерел (не менш 20 найменувань) слід розміщувати у такій послідовності: спочатку (у хронологічному порядку) Закони, потім - Укази, постанови, за ними - літературні джерела за абеткою (авторів): монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні та електронні джерела інформації у мережі Internet. Відомості про книги обов'язково мають містити прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок; відомості про журнальні або газетні статті - прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки.
Слід звернути увагу на те, що у списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані.
На додатки, які містяться у роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки з великої літери симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком з великої літери друкується слово «Додаток» і літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, И, О, Ч, Ь.
Додаток А
Національний технічний університет україни
„київський політехнічний інститут”