Главная | Обратная связь

Законність у ЗСУ, її сутність та значення

Законність прийнято розглядати як принцип державного та суспільного життя, що визначається в точному, непохитному та одноманітному розумінні виконання законів всіма державними органами, посадовими особами, громадянами.

Вимоги зміцнення законності в повній мірі відносяться до органів військового управління, посадових осіб, усього особового складу. Суворе дотримання законності - запорука успішного втілення в життя державної політики у військо­вій сфері, одноманітного вирішення питань військового будівництва, підтриман­ня твердого військового порядку та дисципліни в ЗС України, забезпечення прав, свобод та інтересів військовослужбовців, злагодженості військового організму, правильної діяльності військових посадових осіб та усіх військовослужбовців і працівників ЗС України.

Безпосередній обов'язок по виконанню законів, зміцненню військової дисципліни в ЗС України, забезпечення законності актів військового управління, покладається на військові ради, органи військового управління, структури юридичної служби, командирів і начальників. Саме командир несе особисту відповідаль­ність за всі сторони життя і діяльності підпорядкованої йому частини.

Проявляючи турботу про зміцнення законності та правопорядку, держава затверджує державно-правові інститути, головним призначенням яких є забезпечення законності, контроль та нагляд за її виконанням. Ці державно-правові інститути прийнято називати організаційно-правовими засобами забезпечення законності. До їх числа належить контроль, нагляд, а також право скарги, які мають загальнодержавне поширення. Діють вони і в ЗС України.

Як засіб забезпечення законності широко застосовується різноманітна контрольна діяльність. Контроль у ЗС здійснюється системою різних органів /державних, громадських/ і організується з урахуванням специфіки військового будівництва армії і флоту.

Державний контроль здійснюється вищими органами влади і управління як безпосередньо, так і створеними ними постійно діючими контрольними органами. Такий контроль пов'язаний з процесом здійснення державного керівництва і управління ЗС України і має єдиний державний характер. Цей вид контролю поділяється на державний надвідомчий та державний внутрішньовідомчий.

 

9. Забезпечення законності органами військового управління

Виходячи із змісту ст.12 Военної доктрини, інших нормативно-правових актів таке управління має два види: по-перше, воєнно-політичне, − яке здійснюється органами державної влади; по-друге, безпосередньє військове управління − органами військового управління створеними у Збройних Силах України.

Інформування громадськості, здійснення взаємодії Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів з Верховною Радою України, громадськими організаціями, засобами масової інформації покладається на одного із заступників керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, якому підпорядковуються створювані у зазначених органах прес-служби та підрозділи по зв’язках із громадськістю.

Прес-служби та відділи по зв’язках з громадськістю оперативно надають засобам масової інформації об’єктивну та повну інформацію про діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів.

Законність також забезпечується державним внутрішньовідомчим і спеціалізованим внутрішнім контролями:

Державний внутрішньовідомчий контроль у ЗС України.

У ЗС України внутрішньовідомчий контроль організує Міністр оборони України, а також його перші заступники, командуючі військових округів, флоту, командири /начальники/ всіх ступенів.

За характером контрольних повноважень органи, що здійснюють внутрішньо відомчий контроль, можна розрізнити контроль органів загальної компетенції /загальний чи всебічний/ і спеціалізований контроль.

Спеціалізований внутрішній контроль.

При здійсненні контролю в галузі фінансово-господарської діяльності командири частин використовують також внутрішні перевірочні комісії /ВПК/, які утворю­ються для контролю служб постачання і перевірки фінансового господарства у вій­ськових частинах.

Він охоплює, як правило, однорідні спеціальні питання діяльності військ, окремі функції в роботі військового апарату чи визначені питання в зв'язку з функціону­ванням і повсякденним життям військових частин, військових організацій, установ, підприємств і закладів.

Мова йде про контроль постачальних органів, служб, і контроль що здійснюється органами і посадовими особами внутрішньовідомчого нагляду.

 

10.Роль військової прокуратури в забезпеченні законності в ЗСУ.

Прокурорський нагляд є одним з найбільш важливих способів забезпечення законності у ЗС України. Сутність та призначення прокурорського нагляду зводиться до того, щоб слідкувати за встановленням єдиного поняття законності, забезпечити однакове застосування законів в державі. Загальний нагляд за точним виконанням законів в ЗС здійснює Генеральний прокурор України і підпорядкова­ні йому військові прокурори, кожен в межах своєї компетенції. Військова прокуратура в своїй діяльності сприяє вихованню посадових осіб ЗС України, всіх військовослужбовців в дусі точного і неухильного виконання Конституції України, законів, військової присяги, військових статутів. Для здійснення наглядових функцій війсь­кові прокурори наділені відповідними повноваженнями.

У вирішенні завдань забезпечення законності у військовому управлінні важливе місце належить загальному нагляду військових прокуратур. Загальнонаглядові заходи по забезпеченню законності в ЗС здійснюється у таких сферах:

- нагляд за відповідністю законам і військовим статутам правових актів, що видаються органами військового управління;

- нагляд за виконанням законів в ЗС,

- нагляд за законністю утримання арештованих на гауптвахтах; Важливою сферою загальнонаглядової діяльності військових прокурорів являється нагляд за виконанням законодавства про розгляд і розв'язання листів, скарг і заяв органами військового управління, командирами /начальниками / та іншими посадовими особами ЗС України.

В цілях забезпечення законності згідно ст. 20 Закону «Про прокуратуру України» прокурор має право:

- безперешкодно входити у державні чи громадські установи і мати доступ до документації і матеріалів, необхідних для перевірки;

- вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази і інші акти та документи;

- вимагати від посадових осіб, державних органів проведення перевірок, ре­візій діяльності підконтрольних і підлеглих підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для проведення перевірок і експертиз;

- викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних і письмових пояснень відносно порушень закону.

Для усунення правопорушень, причин і умов, що сприяли їм, виявлених в діяльності органів військового управління, командирів /начальників/, військовослуж­бовців і інших осіб, військові прокурори в залежності від конкретних підстав і умов приймають заходи по притягненню винних до дисциплінарної, адміністративної, ма­теріальної чи кримінальної відповідальності. Про що виносять мотивовану постано­ву / ст.24 Закону ..../.

Однією з основних форм прокурорського реагування на виявлені незаконні акти органів військового управління є принесення протесту /ст.21 Закону «Про про­куратуру »/, в якому військовий прокурор ставить питання про відміну акту чи приве­денню його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Військовий прокурор має право виноси­ти письмові подання про усунення порушення закону органу чи посадовій особі у ви­падках, коли порушення закону носить очевидний характер і може спричинити істо­тну шкоду, якщо не буде негайно усунене. Ефективність прокурорського нагляду під­вищується, якщо ця діяльність проводиться у взаємодії з іншими засобами забезпечен­ня законності.

Оскарження незаконних дій посадових осіб і поря­док розгляду скарг у військових частинах та інших військових організаціях.