 |
|
Вивчити фактори, які стимулюють еволюцію, визначають її хід, а також особливості їх впливу на еволюцію різних живих організмів на Землі.
Основне питання: Що стимулює еволюцію, чому ?
План :
1. Поняття елементарних факторів еволюції.
2. Характеристика рушійних сил еволюції.
3. Роль антропогенного фактора в еволюційному процесі.
1. Елементарні фактори еволюції – це такі фактори, які викликають потребу в еволюціонуванні певних сукупностей живих організмів та стимулюють перебіг еволюційного процесу. Фактори еволюції ми можемо інакше назвати її рушійними силами.
Можна виділити такі основні фактори еволюції:
1. Боротьба за існування
2. Природний добір
3. Хвилі життя
4. Дрейф генів
5. Ізоляція
6. Мутаційна мінливість.
1. Боротьба за існування – це сукупність взаємозв’язків між особинами і різними факторами довкілля.
Оскільки кількість особин збільшується в геометричній прогресії, а кількість поживних речовин – арифметичній, тому не всі особини виживають.
Види боротьби за існування:
ü Внутрішньовидова боротьба (найжорстокіша) – між особинами одного виду.
ü Міжвидова - між особинами різних видів.
ü Боротьба з чинниками неживої природи.
2. Природній добір – це сукупність взаємодій між живими організмами, які призводять до переважаючого виживання найпристосованіших .
Види природного добору :
А. Стабілізуючий.
Проявляється при відносно постійних умовах існування. Він підтримує сталість фенотипу, унеможливлює його зміни.
Б. Рушійний або спрямований
Відбувається внаслідок повільних змін довкілля в певному напрямку. Він сприяє змінам мінливості в певний бік, (наприклад поширення ареалу, виникнення купальних кінцівок).
В. Розриваючий, дизруптивний
Спрямовує мінливість у двох чи більше різних напрямах, але не сприяє прояву
3.Хвилі життя - це коливання чисельності особин популяції, характерна для всіх видів.
Хвилі життя зумовлені зміною інтенсивності дії екологічних факторів ( умови зимівлі, тиск хижаків, паразитів, наявність їжі, вологість), мати періодичний характер або виникати без видимого порядку.
Еволюційне значення хвиль життя полягає у зміні співвідношення мутантних алелей у генофонді.
4. Дрейф генів – це випадкова та не спрямована зміна частот зустрічальностей певних алелей у генофонді популяцій. Дрейф генів не має пристосувального характеру. Під час дрейфу генів певні поєднання алелей виявляються корисними, це може призвести до того, що зміни у генофонді можуть мати пристосувальний характер.
Одна з причин дрейфу генів - це хвилі життя, тому що при зниженні чисельності популяції зменшується резерв спадкової інформації і зростає ймовірність переходу рецесивних ознак у гомозиготний стан, при цьому можлива загибель тих організмів, у яких проявляться шкідливі рецесивні ознаки.
5. Ізоляція – це неможливість схрещування між особинами одного виду.
Розрізняють такі форми ізоляції:
А. Географічна – наявність певного географічного бар’єру.
Б. Екологічна – вимоги організмів до умов довкілля, вона буває :
- трофічна ( спосіб харчування);
- сезонна ( вимоги до часового періоду розмноження);
- етологічна ( поведінкова );
В. Генетична – неможливість організмів схрещуватися.
3. Досить суттєву роль на перебіг еволюції має людина. Внаслідок своєї виробничої діяльності вона змінює довкілля, чим спричиняє потребу живих організмів пристосовуватися до нього, змінюватися та еволюціонувати.
№124