Здавалка
Главная | Обратная связь

ЕВОЛЮЦІЯ ПСИХІКИ Й АНТРОПОГЕНЕЗ



ЕВОЛЮЦІЯ ПСИХІКИ - поступовий, безперервний, тривалий розвиток психіки в часі.

Виділяють три рівні еволюції психіки:

· міжвидовий,

· внутрішньовидовий,

· онтогенетичний.

Міжвидовий рівень еволюції психіки полягає в поступовій зміні її від простих форм до більш складних по мірі розвитку видів тварин від перших риб до земноводних, рептилій, птахів, ссавців і людини. Це еволюція психіки як явища життя на Землі.

Внутрішньовидовий рівень еволюція психіки полягає в поступовій зміні її в міру розвитку людини або тварини як виду. Людина як вид ссавців існує приблизно 1,5-3 млн. років. Протягом цього періоду психіка безперервно змінювалася. Ці зміни становлять нашу внутрішньовидову еволюцію психіки.

Третій рівень еволюції психіки - її розвиток в онтогенезі, тобто в процесі життя людини (тварини) від народження до старості і смерті. Психіка як явище життя на Землі виникло, за наближеною оцінкою, приблизно 500 млн. років тому. В.І.Вернадський зазначав: «Починаючи з кембрію, тобто протягом 500 млн. років, - ми бачимо, що від часу до часу, з великими проміжками ... йде збільшення складності й досконалості будови центральної нервової системи, центрального мозку».

Початковий рівень психічного відображення є несвідомим. Він представлений головним чином інстинктами.

До основних інстинктів можна віднести інстинкти

· самозбереження,

· розмноження,

· територіальний,

· ієрархій,

· агресії,

· прагнення до забезпечення певної надмірності життєвих ресурсів та ін.

Психіка нижчих тварин, таких як риби, земноводні, рептилії і птахи, являє собою в основному несвідомий рівень психічного відображення.

Потім, приблизно 50 млн років тому, у вищих тварин з'явився новий, більш досконалий рівень психічного відображення - підсвідомість. Вона в основному представлене емоціями. В якості прикладу психіки, представленої головним чином несвідомим, можна навести психіку крокодила. Більш складною, що включає не тільки несвідомий, але і підсвідомий рівні психічного відображення, є психіка собаки.

Свідомість, властива людині, виникла приблизно 500 тис. років тому. Це вищий рівень психічного відображення, що виник природним еволюційним шляхом. Свідомість властива тільки людині як суспільно-історичній істоті. Інтелект, такі вищі почуття, як любов, натхнення, альтруїзм, відрізняють людину від тварин і належать до сфери свідомості.

До надсвідомості ми відносимо психічні утворення, які здатні сформувати у себе людина в результаті тривалих спеціальних, цілеспрямованих тренувань. Виникла вона (надсвідомість) приблизно 5 тис. років тому. Є люди, які можуть ходити босоніж по розжареному вугіллю. Ця здатність визначається можливостями психіки таких людей, а не особливостями будови шкіри на підошвах їх ніг. Отже, у психіці людей, здатних ходити босоніж по розжареному вугіллю, є утворення, яких немає у інших людей. Ці утворення належать до надсвідомості.

Несвідоме і підсвідомість відіграють у повсякденному житті людини набагато більшу роль, ніж це здається на буденний погляд. Свідомість менш стійка до дії стресових факторів у порівнянні з несвідомим і підсвідомістю. У ситуації небезпеки для життя, конфлікту, під впливом алкоголю тощо вплив свідомості на вчинки людини зменшується і одночасно зростає регулююча роль несвідомого і підсвідомості. Можна сказати, що в конфліктних ситуаціях часто не несвідоме «обслуговує» свідомість, а навпаки, свідомість адаптує, якщо встигає, стереотипи поведінки, закладені в несвідомому, до особливостей конкретної обстановки.

 

В.А.Вагнер підкреслював, що порівняння психічних функцій тварин треба проводити не з психікою людини, а з психікою форм, що безпосередньо передували даній групі тварин, і з наступними за нею. При цьому він вказував на наявність спільних законів еволюції психіки, без пізнання яких неможливе розуміння людської свідомості. Такий еволюційний підхід дозволяє достовірно виявити передісторію антропогенезу, і зокрема біологічні передумови зародження людської психіки.

При цьому, однак, необхідно врахувати, що судити про походження людської свідомості, як і про процес антропогенезу взагалі, можна лише побічно, лише за аналогією з тим, що спостерігаємо у нині існуючих тварин. Ці тварини, проте, пройшли тривалий шлях адаптивної еволюції, і їх поведінка носить глибокий відбиток спеціалізації до особливих умов їхнього існування.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.