Главная | Обратная связь

Знаряддя тварин і знаряддя праці людини

Отже, знаряддям може бути будь-який предмет, який застосовується тваринами для вирішення певної задачі в конкретній ситуації.

Знаряддя праці неодмінно повинно спеціально виготовлятися для певних трудових операцій і передбачає знання про майбутнє його використання. Вони виготовляються про запас ще до того, як виникне можливість або необхідність їх застосування. Сама по собі така діяльність біологічно безглузда і навіть шкідлива (трата часу і енергії «даремно») і може виправдовуватися лише передбаченням виникнення таких ситуацій, в яких без знарядь праці не обійтися.

Це означає, що виготовлення знарядь праці зумовлює передбачення можливих причинно-наслідкових відношення в майбутньому, а разом з тим, як показала Ладигіна-Котс, шимпанзе нездатний осягнути такі відношення навіть при підготовці знаряддя до безпосереднього його застосування в ході рішення задачі.

З цим пов'язана і та важлива обставина, що при знарядійних діях мавп за знаряддям абсолютно не закріплюється його «робоче» значення. Поза конкретною ситуацією рішення задачі, наприклад до і після експерименту, предмет, котрий служив знаряддям, втрачає для мавпи будь-яке функціональне значення, і вона ставиться до нього точно так само, як і до будь-якого іншого «некорисного» предмету. Здійснена мавпою за допомогою знаряддя операція не фіксується за ним, і поза його безпосереднім застосуванням мавпа ставиться до нього байдуже, а тому і не зберігає його постійно в якості знаряддя.

На противагу цьому людина не тільки зберігає виготовлене нею знаряддя, але і в самих знаряддях зберігаються здійснювані людиною способи впливу на об'єкти природи.

Більш того, навіть при індивідуальному виготовленні знаряддя має місце виготовлення суспільного предмету, бо цей предмет має особливий спосіб вживання, який суспільно вироблений в процесі колективної праці і закріплений за ним. Кожне знаряддя людини є матеріальним втіленням визначеної суспільно виробленої трудової операції.

Отже, з виникненням праці пов'язана докорінна зміна всієї поведінки: із загальної діяльності, спрямованої на безпосереднє задоволення потреби, виділяється спеціальна дія, не направлена безпосереднім біологічним мотивом, а така, що набуває свого сенсу лише при подальшому використанні її результатів. У цьому полягає одна з найважливіших змін загальної структури поведінки, що знаменують перехід від природної історії світу тварин до суспільної історії людства. У міру подальшого розвитку суспільних відносин і форм виробництва такі дії, не направлені безпосередньо біологічними мотивами, займають у діяльності людини все більше і більше місця і нарешті набувають вирішального значення для всієї її поведінки.

Справжнє виготовлення знарядь праці передбачає вплив на предмет не безпосередньо ефекторними органами (зубами, руками), а іншим предметом, тобто обробка виготовленого знаряддя праці повинна здійснюватися іншим знаряддям (наприклад, каменем). Знахідки саме таких продуктів діяльності (відщепи, зубила) слугують для антропологів істинними свідченнями наявності у наших предків трудової діяльності.

Виготовлення знаряддя праці (наприклад, обтісування одного каменю за допомогою іншого) вимагає формування таких специфічних прийомів впливу на «другий об'єкт», таких операцій, які призвели б до цілком особливих змін цього об'єкта, завдяки яким тільки він і перетвориться на знаряддя праці. Наочний приклад тому - виготовлення найдавнішого знаряддя праці первісної людини (кам'яного ручного рубила), де зусилля повинні були спрямовуватися на створення загостреного кінця, тобто власне робочої частини знаряддя, і широкого, заокругленого верху, пристосованого до міцного утримування знаряддя в руці. Саме на таких операціях виросла людська свідомість.

За даними Фабрі, при маніпулюванні біологічно «нейтральними» предметами (а тільки такі могли стати знаряддями праці) мавпи хоча і впливають часом одним предметом на інший, однак звертають при цьому увагу на зміни, що відбуваються з об'єктом безпосереднього впливу, тобто зі «знаряддям», але не на зміни, що відбуваються з тим предметом, який вони «обробляють», тобто з «другим об'єктом», який служить не більше ніж субстратом, «тлом» («фоном»). Очевидно, тільки в певних експериментальних умовах можливе переключення уваги мавп на «другий об'єкт».

Природно, що від створення перших знарядь праці типу ручного рубила шельскої епохи, а тим більше примітивного знаряддя (відщепів) синантропа з до-шелльскої епохи пролягав ще довгий шлях до виготовлення різноманітних досконалих знарядь праці людини сучасного типу (неоантропа). Навіть на початковому етапі розвитку матеріальної культури неоантропа, наприклад кроманьонської людини, відзначається велике розмаїття типів знарядь, у тому числі вперше з’являються складені знаряддя: наконечники дротиків, кремневі вкладиші, а також голки, списометалки тощо. Особливо звертає на себе увагу велика кількість інструментів для виготовлення знарядь. Пізніше з'являються і такі кам'яні знаряддя, як сокира або мотика.