Здавалка
Главная | Обратная связь

Проблеми та перспективи систематизації земельного законодавства України.



Проблеми: 1.відсутність концепції розвитку земельного законодавства з урахуванням необхідності його адаптації до законодавства ЄС; 2. Стихійність розвитку зем. Зак-ва та пристосування його до потреб поточного моменту; 3. Величезна кількість колій та прогалин

Щоб спільно напрацювати Концепцію систематизації сучасного екологічного, земельного і аграрного законодавства України, кафедра трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка та відділення екологічного, господарського та аграрного права Національної академії правових наук України провели круглий стіл «Сучасні проблеми систематизації екологічного, земельного та аграрного законодавства України».

Аналізуючи чинний ЗКУ з погляду його ефективності, к.ю.н., старший науковий співробітник, заступник завідувача відділу Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Павло Кулинич у доповіді «Кодифікація земельного законодавства України: ретроспектива та перспектива» зауважив, що цей документ є не продуктом кодифікації, а наслідком приведення норм Земельного кодексу 1992 р. у відповідність до положень Конституції України. Оскільки чинний ЗКУ не діє повною мірою, неможливо оцінити його ефективність до закінчення дії Перехідних положень. Науковець вважає, що до завершення земельної реформи недоцільно кодифікувати земельне законодавство.

Вчений звернув увагу на те, що в історії земельного права України не було такого періоду, впродовж якого земельні відносини регулювалися б лише одним правовим актом – Земельним кодексом. Практично всі земельні кодекси регулювали земельні відносини у тісній взаємодії з іншими земельно-правовими актами, прийнятими як до введення в дію чергового Земельного кодексу, так і після його затвердження.

Чинний ЗКУ є законодавчим актом, у якому кодифіковані лише основні, найпринциповіші положення та норми земельного законодавства України. Кодекс не містить усіх його норм, що робить необхідним прийняття низки інших законодавчих актів з питань регулювання земельних відносин, які розвиватимуть та доповнюватимуть норми ЗКУ. Отже, його слід вважати неповним кодексом, тобто кодексом, у якому кодифікована лише частина норм земельно-правових актів.

Пан Кулинич вважає, що юридичні передумови для розробки та прийняття повного ЗКУ виникнуть тоді, коли, по-перше, буде повністю сформоване земельне законодавство України, норми якого врегулюють усі види земельних відносин без будь-яких прогалин, та, по-друге, всі або більшість земельно-правових норм забезпечуватимуть стабільність розвитку земельних відносин в Україні. На думку вченого, в подальшому кодифікувати земельне законодавство необхідно на рівні правового регулювання використання окремих категорій земель. Доцільним видається прийняття Закону України «Про агроландшафти» з метою правової охорони таких природних об’єктів, як лісосмуги, що їх використовують сільськогосподарські товаровиробники. Доповідач запропонував створити об’єднаний орган для вироблення консолідованої наукової позиції щодо нормотворчості в галузі земельних відносин, наприклад Асоціацію юристів-екологів. Запропоновано також на законодавчому рівні закріпити необхідність проведення громадської наукової експертизи проектів нормативно-правових актів.

7. Поняття та особливості реалізації заходів земельно-правової відповідальності.

У правовій науці України поняття юридичної відповідаль-ності трактується як установлення правовою нормою заходів державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення.

 

Заходи примусу зумовлюються характером суспільних відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем сус-пільної небезпечності протиправного діяння, природою право-відносин, суб’єктом яких виступає правопорушник у даному конкретному випадку, колом його суб’єктивних прав та юри-дичних обов’язків.

 

Юридична відповідальність полягає в установленні для пра-вопорушника певних негативних наслідків особистого матері-ального характеру і служить відновленню порушених особис-тих і майнових прав. Наведені положення стосуються і юридичної відповідальності в земельному праві.

 

За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність за такі порушення як:

♦ укладення угод, що суперечать земельному законодав-ству;

♦ самовільне зайняття земельних ділянок;

♦ псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відхо-дами і стічними водами;

Земельне право України

♦ розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

♦ невиконання вимог режиму використання земель, вста-новленого законодавством;

♦ порушення строків повернення тимчасово займаних зе-мель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

♦ знищення межових знаків;

♦ приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

♦ нездійснення рекультивації порушених земель;

♦ знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехн-ічних споруд, захисних насаджень;

♦ невиконання умов знімання, зберігання і нанесення ро-дючого шару грунту;

♦ самовільне відхилення від проектів землеустрою;

♦ ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та від оформлення належним чином правоустановлюючих документів;

♦ порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.