Главная | Обратная связь

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Характер улаштування місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпе­чують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об'єктів

þРезюме

- Екологічний збиток – це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення.

- Плата за природні ресурси – це затрати підприємства, пов’язані з використанням певних природних ресурсів, і визначені відповідно до прийнятої в країні методики розрахунку; при цьому ресурси поділяють на ті, що закуповують у когось (беруть безпосередньо у природи), і ті, що є власністю виробництва (ціна таких ресурсів різна).

- Екологічні податки бувають кількох видів: платежі рентного характеру, податки і штрафи за забруднення понад уставлену норму, податки за фактичний обсяг забруднень.

þПитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Як здійснюється плата за відновні та невідновні природні ресурси?

2. Як оцінюють збитки, заподіяні забрудненням атмосферного повітря?

3. Як оцінюють збитки, заподіяні стічними водами?

4. Як оцінюють збитки, заподіяні відходами виробництва?

5. На хімічному підприємстві м. Києва на джерелі викиду № 17 зафік­совано середню концентрацію карбондисульфіду 38 мг/м³ при об'ємній витраті 193 м³/с. Тимчасово ногоджений норматив викиду карбондисульфіду становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало 90 діб. Визначте розмір платежу за викиди карбондисульфіду в атмо­сферне повітря.

6. На підприємстві з виробництва залізобетонних виробів м. Києва про­ектом нормативів ГДВ передбачено встановлення обладнання другого ступеня очищення викидних газів від технологічного обладнання при­готування бетону з метою зменшення концентрації пилу цементу з 0,36 г/м³ до 0.05 г/м³ при об'ємній витраті газопилового потоку 30 000 м³/год (8,3 м³/с). Потужність дозволеного викиду цим джерелом становить 0,415 г/с. Установка працювала в такому режимі 180 діб упро­довж 8 годин на добу при п'ятиденному робочому тижні. Визначте роз­мір платежів за понаднормативний викид в атмосферу пилу цементу.

7. На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело № 1 працює 4 котлоагрегати. Об'ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 140 м³/с. Граничний норматив утворення оксидів нітрогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м³. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NO_x 450 мг/м³. В та­кому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж 45 діб. Визначте розмір платежу за забруднення атмосферного по­вітря.

þТеми рефератів, доповідей.

1. Екологічні податки.

2. Екологічні ліцензії.

3. Екологічні збитки.

Тема 5.

«Наслідки Аварії на ЧАЕС»

þПлан викладу і засвоєння матеріалу

I. Радіоактивне забруднення ґрунтів.

II. Радіоактивне забруднення вод.

III. Наслідки Чорнобильської аварії для здоров’я нашого народу.

þСуттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

- масштаби Чорнобильської катастрофи;

- наслідки Чорнобильської катастрофи.

Вміти:

- показати на карті райони, які найбільше потерпіли від аварії на ЧАЕС;

- наводити приклади радіоактивного забруднення водних об’єктів України.

Ключові екологічні поняття та терміни:

- радіоактивне забруднення ґрунтів, води;

- колективна доза опромінення;

- могильник;

- саркофаг;

- радіоактивний фон.

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

I. Радіоактивне забруднення ґрунтів.

 

Радіоактивне забруднення ґрунтів. Територія із сильним радіоактивним забрудненням ґрунту становить 5 млн. га й охоплює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя. Радіонуклідами забруднено також 1.5 млн. і а лісу. На територіях із забрудненням цезієм-137 більш як 45 Кі на 1 км проживає понад 15 тис. чоловік, 15—45 Кі — близько 46 тис.. 5—15 Кі — ще 150 тис. Близько 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська. Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька. Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986-1989 рр. були витрачені мільйони, бажаних результатів не дали.

 

II. Радіоактивне за­бруднення вод.

 

У водах Прип'яті, Дніпра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклі­дів. Навіть через 6 років після аварії вона була в 10—100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів.

Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн. м³ твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, кон­струкції його просідають І деформуються.

 

III. Наслідки Чорнобильської аварії для здоров'я нашого народу.

 

стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн. людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки: • в Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей; • у 2,5—3 рази зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності; • мутації почастішали з 4 до Ю %, і навіть якби вдалося негайно призупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінилося не менш як три покоління людей;

• загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.

У 1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки, спричинені катастрофою на ЧАЕС, у 250 млрд. руб. Реальні ж збитки визначити поки що важко.

þРезюме

- На чорнобильській аварії — найбільшій техногенній катастрофі в історії людства - необхідно акцентувати особливу увагу.

- Жодна катастрофа XX сторіччя не мала таких тяжких екологічних наслідків, як чорнобильська. Це траге­дія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу.

- Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис., які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров я сотень тисяч людей. Забруд­нені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відомі на сьогодні наслідки.

 

þПитання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Як оцінюються масштаби чорнобильської катастрофи?

2. Покажіть на карті райони, які найбільше потерпіли від аварії на ЧАЕС?

3. Наведіть приклади радіоактивного забруднення водних об’єктів України?

4. Які наслідки чорнобильської катастрофи для здоров’я українського народу?

þТеми рефератів, доповідей.

1. Аварія на ЧАЕС – найбільша катастрофа ХХ століття.

2. Наслідки аварії на ЧАЕС для здоров’я нашого народу.

3. Радіоактивне забруднення водних об’єктів.

 

Тема 6.

 

«Філософсько-екологічна методологія збереження життя на землі»

þПлан викладу і засвоєння матеріалу

1. Основні положення нової екологічної філософії.

2. Основні відмінності старої і нової філософії життя.

þСуттєво:

Знати:

- основні принципи нової екологічної філософії;

- термін „екостійкий розвиток”.

 

Вміти:

- виявити основні відмінності старої і нової філософії.

 

Ключові екологічні поняття та терміни:

- нова екологічна освіта;

- екостійкий розвиток;

- стара філософія життя.

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

I. Основні положення нової екологічної філософії.

 

Очевидно, що стиль сучасного людського буття хибний, і його неодмінно треба змінити, якщо ми хочемо зберегти біосферу й вижити. А оскільки стиль життя визначається мораллю, якої дотримується суспільство, то настав час установити нові моральні принципи й критерії, що відповідають сучасним вимогам до взаємовідносин Природи й світового співтовариства людей, і керуватися ними в своїх діях у XXI ст.

Люди повинні зрозуміти, що хоч би яким був варіант стратегії виживання, вони мусять узяти на себе надскладні зобов'язання перед собою, перед своїми близькими, розробити й поступово реалізовувати цілий ланцюжок самообме­жень. Ці потрібні обмеження, що мають утверджуватися в нашому житті, вплинуть на формування нового характеру майбутньої цивілізації, на структуру відносин між окремими людьми, цілими народами й країнами. Ця нова — назвемо її екологічною — філософія так глибоко відрізнятиметься від нашої сучасної філософії, як мораль первісних племен від моралі суспільства XX ст.

Підвалинами нової моралі, нової — екологічної — філософії мають бути:

• ідея коеволюції (розумного співіснування) біосфери й техносфери;

• планетарний, загальнолюдський підхід до вирішення земних соціально-економічних (передусім енергетичних) та екологічних проблем;

• ідея універсалізму — глобальної й космічної взаємозалежності всіх процесів;

• ідея необхідності самообмежень, підказаних екологічними законами й досвідом попереднього розвитку;

• ідея оптимального використання всіх ресурсів Землі на основі впровадження нових ресурсозберігаючих і маловідходних технологій та міжнародної глобальної експертної оцінки цих ресурсів;

• ідея збереження й примноження біорізноманітності;

• консолідація людства під прапором об'єктивного знання, перетворення науки, особливо екології, на керівний інструмент;

• тотальна екологізація життя людей, перехід від сервотехнології (небезпечної для довкілля) до екотехнології.

Спеціалісти підрахували: серед усіх джерел енергії відновлювані становлять лише 10 %. Отже, для того, щоб за сучасного рівня розвитку технологій людство «вписалося» в при­родний кругообіг речовин та енергії, воно мусить зменшити свої потреби мінімум у 10 разів. Учені вважають, що зменшити в 10 разів загальне енергоспоживання за рахунок будь-яких нових науково-тех­нічних рішень у найближчі десятиліття — мета нереальна. Тому на порядку денному залишається вирішення демографічної проблеми, свідоме регулювання росту чисельності населення з урахуванням можливостей біосфери. Саме з проблемою перенаселення нашої планети пов'язані решта екологічних проблем — перевиснаження ресурсів, переви­робництво, перезабруднення довкілля.

Оптимальною вважається така кількість населення Землі, яку можна без шкоди для біосфери забезпечити енергією, достатньою для подальшого прогресу й нормального існування в коеволюції з Природою.

Важливими факторами для суспільства майбутнього мають стати: зміцнення демократичних основ, самоуправління; залучення широких мас населення для прийняття рішень; загальна глибока екологічна освіта суспільства. Нова — екологічна — філософія має згуртувати, об'єднати не лише «зелених» у різних куточках планети, а й усіх людей Землі для подолання нашого спільного лиха — глобальної екологічної кризи. Ця філософія має допомогти формуванню нового планетарного братства, здатного до самообмежень, самодисципліни, співробітництва, взаємо­розуміння та взаємодопомоги.

Стрижнем програми дій людства може стати програма, яка викладена в документах Міжнародної екологічної конференції, що відбулася 1992 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), відкоригована й доповнена останніми роками. Реалізовувати її доведеться в епоху, коли перед людським суспільством виникла ціла низка більш складних і масштабних, ніж раніше, проблем, здатних поставити його на межу загибелі, якщо ці проблеми вирішувати­муться недостатньо оперативно й ефективно. Склалася ситуація, за якої лише об'єднання всіх націй і народів на гранично демократичній основі дасть змогу досягти глобальної екологічної безпеки.

Об'єднанню народів для вирішення основної проблеми — екологічної — мають допомогти й усі релігії світу за умови їхньої коректної трансформації відповідно до змін життя на Землі. Як зазначає видатний еколог XX ст. М. Ф. Реймерс, десять біблійних заповідей у сучасній інтерпретації мусить знати кожен, і кожен зобов'язаний дотримуватися їх. У випадку ігнорування цих заповідей слід уводити жорсткі санкції. Розбещеності, свавіллю, егоцент­ризму, волюнтаризму й консерватизму треба негайно покласти край, бо світ надто слабкий, аби вистояти за таких проявів у суспільстві.

 

 

II. Основні відмінності старої і нової філософії життя.

 

Нова — екологічна — філософія, на відміну від старої — антиекологічної, має навчити нас поважати Природу, Землю, все живе на ній, навчити так співіснувати в біосфері, щоб життя на планеті тривало й розквітало.

Стара — антиекологічна — філософія

- Людина — особливий вид у царстві біорізноманітності на Землі, вона відокре­милася від Природи, вона піднеслася над Природою, вона може панувати над Природою й управляти її процесами. Природу треба перемогти.

- Природа багата, її ресурси безмежні, тому, вичерпав­ши потрібне нам в одному місці, можемо перемісти­тися в інше й продовжу­вати брати стільки, скільки хочеш (чи можеш), при цьому зі 100 % природ­ної речовини, що видобува­ється, споживаючи близь­ко 2 %, а викидаючи — 98%.

- Життя людей можна поліпшити, постійно нако­пичуючи матеріальні блага й нарощуючи прибутки завдяки технічному прогресові.

- У жорсткій конкуренції й жорстокій боротьбі за життєві блага виживає найсильніший. У боротьбі всі засоби прийнятні. І люди, й країни поділя­ються на бідних і багатих, а між ними — прірва від­чуженості. Конфронтація — основний метод вирі­шення політичних проблем і спосіб збагачення одних за рахунок інших.

- Дотримуватися в нашому житті правил поведінки й найкращих традицій, що їх виробило людство, йти за біблійними заповідями — не обов'язково. Висока мораль — не головне, мета виправдовує засоби.

- Нові технології допоможуть нам вирішити всі проблеми. Екологізація техніки допоможе подола­ти екологічні проблеми.

- Відходи — неприємний продукт будь-якої люд­ської діяльності, але вони неминучі. Їх можна нако­пичувати й поволі утилізувати.