 |
|
Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин
Збитки від забруднення атмосфери. Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.
Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення є:
плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднювальних речовин;
плата за перевищення лімітів викидів забруднювальних речовин.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення визначають за формулою:
де Нбі — базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, грн/т;
Млі — маса річного викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;
Кп — коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин;
Мпі — маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т;
Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кінд — коефіцієнт індексації.
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту і розраховується за формулою:
де Кнас — коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту: до 100 тис. чол. — 1,0; від 100,1 до 250 тис. чол. — 1,2; від 250,1 до 500 тис. чол. — 1,35; від 500,1 до 1000 тис. чол. — 1,55; понад 1000 тис. чол. — 1,8;
Кф — коефіцієнт, що враховує загальне значення населеного пункту: організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) — 1,0; багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) — 1,25; центри з перевагою рекреаційних функцій — 1,65. У випадку, коли населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.
Платежі за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення визначаються за формулою:
де Нбі — базовий норматив плати за викиди забруднювальних речовин, що утворюються в результаті спалення 1 т і-го палива, грн/т;
Мі — річний обсяг використання палива і-го виду, т;
Кт — коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості ;
Кінд — коефіцієнт індексації.
Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення (табл. 7.8—7.10).
Таблиця 7.8
НОРМАТИВИ ПЛАТИ ЗА ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН,
ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ПІСЛЯ СПАЛЕННЯ 1 Т ПАЛЬНОГО
| Види палива | Нормативи плати, грн/т |
| Дизельне | |
| Бензин: | |
| етильований | |
| неетильований |
Таблиця 7.9
ЗНАЧЕННЯ МАСИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН,
ЯКІ ПОСТУПАЮТЬ В АТМОСФЕРУ
| Шкідлива речовина | Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального | |
| дизельного | бензину | |
| Чадний газ | 0,6 | 0,1 |
| Вуглеводні | 0,1 | 0,03 |
| Оксиди азоту | 0,04 | 0,04 |
| Бензопірен | 2,3∙10–4 | 1,0∙10–4 |
| Оксиди сірки | 0,002 | 0,2 |
| Сажа (кіпоть) | 5,8∙10–4 | 0,0155 |
| Свинець | 3,0∙10–4 |
Таблиця 7.10
ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА Кт
| Характер устаткування місць розміщення шкідливих речовин | Величина Кт |
| Спеціально відведені місця (полігони) | 1,0 |
| Звалища які не становлять небезпеки забруднення середовища | 2,0 |
| Місця неорганізованого складування шкідливих речовин | 10,0 |
Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.
Складовими розміру платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі є:
плата в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому середовищі;
плата за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому середовищі.
Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають за формулою:
де Нбі — базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т;
Млі — річна маса відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Кп — коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому середовищі;
Мпі — маса понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;
Кт — коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;
Ко — коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;
Кінд коефіцієнт індексації.
Базові нормативи плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому середовищі встановлюються з урахуванням їх небезпечності:
Таблиця 7.11.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДХОДІВ ЗА ТОКСИЧНІСТЮ
| Клас токсичності відходів | Ступінь небезпечності відходів |
| І | Надзвичайно небезпечні: обладнання і прилади, які містять ртуть Люмінесцентні лампи |
| ІІ | Високонебезпечні |
| ІІІ | Помірно небезпечні |
| IV | Мало небезпечні: Інертні Нетоксичні відходи гірничовидобувної промисловості |
Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому середовищі в межах ліміту, а показника Мпі — річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).
Таблиця 7.12
ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА Кт
| Місце розміщення відходів | Кт |
| В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них | 3,0 |
| За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них) | 1,0 |
Таблиця 7.13
ВЕЛИЧИНА КОЕФІЦІЄНТА КО
| Характер обладнання місця розміщення відходів | Ко |
| Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення | 1,0 |
| Звалища, які не забезпечують цілковитого унеможливлення забруднення атмосферного повітря або водних джерел | 3,0 |
| Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу) | 10,0 |