Існуюча мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:
стаціонарні і маршрутні пости спостережень; стаціонарні і підфакельні пости спостережень; маршрутні і підфакельні пости спостережень; всі відповіді не правильні.
20. На 50-100 тис. жителів кількість постів спостережень за атмосферним повітрям має становити не менше: 2; 3; 4; 2-3.
21. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за програмами: повною, неповною, скороченою, добовою; розширеною, повною, скороченою і локальною; глобальною, регіональною і локальною; всі відповіді неправильні.
22. Основними методами відбору проб повітря є: респіраторно-аспіраційний; аспіраційний із заповненням судин обмеженої ємкості; аспіраційний із заповненням судин змінної ємкості; всі відповіді правильні.
23. Для визначення забруднення грунтів пестицидами відбір проб ґрунту проводять: 1 раз на рік; 2 рази на рік; 2-3 рази на рік; 4 рази на рік.
24. Повний тур ґрунтового моніторингу: 1 рік; 3 роки; 5 років; 2-4 роки.
25. Загальні запаси водних ресурсів в Україні на одного жителя становлять: менше 1,0 тис. м3 на рік; 1,25 тис. м3 на рік; 1,70 тис. м3 на рік; 1,95 тис. м3 на рік. 26. Відбір проб повітря на підфакельних постах виконують на відстанях від факела: 0,5; 1; 2; 3; 4; 6; 8;10; 15 і 20 км; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8;10 і 15 км; 0,5; 1; 2; 4; 6; 8;10; 15; 20 і 30 км; всі відповіді не правильні.
27. Основними забруднювальними факторами у разі радіаційного забруднення є: радіаційне випромінювання і радіоактивні аерозолі; радіоактивні дощі і радіоактивний пил; радіаційне випромінювання і внутрішнє опромінення від радіонуклідів; радіоактивний пилі опромінення від радіонуклідів.
28. Для більшості населення України основним джерелом ефективної дози радіаційного забруднення є: вода і повітря; продукти харчування; радіоактивні дощі; радіоактивний пил.
29. Термін “моніторинг” навколишнього середовища: виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.; виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.; виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.; перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.
30. До глобальних екологічних проблем відносять: втрата біологічної різноманітності, зміни клімату, забруднення біосфери і руйнування озонового шару; «гарячі плями» на поверхні Землі, опустелювання в Азії, Африці та Європі; зниження рН Світового океану, зміни клімату і забруднення поверхневих вод; бідність і тероризм.
31. Основним завданням національного моніторингу є: оцінювання стану НС в національних інтересах; одержання інформації і оцінювання стану НС у національних інтересах; одержання інформації про стан НС в інтересах народу; одержання інформації про стан НС на різних рівнях.
32. Площа, охоплювана системою локального моніторингу, становить (км2): 1-2; 10…100; 2…2×106; до 107…108.
33. Площа, охоплювана системою регіонального моніторингу, становить (км2): 1-2; 10…100; 2…2×106; до 107…108. 34. Площа, охоплювана системою глобального моніторингу, становить (км2): 1-2; 10…100; 2…2×106; до 107…108. 35. Відстань між пунктами відбору проб у системі локального моніторингу становить ( км): 1-2; 0,01…10; 10…500; до 3000…5000.
36. Відстань між пунктами відбору проб в системі регіонального моніторингу становить ( км): 1-2; 0,01…10; 10…500; до 3000…5000.
37. Відстань між пунктами відбору проб у системі глобального моніторингу, становить (км): 1-2; 0,01…10; 10…500; до 3000…5000.
38. Частота спостережень у системі локального моніторингу становить: секунди-хвилини; хвилини-години; декада-місяць; 2…6 разів на рік.
39. Частота спостережень у системі регіонального моніторингу становить: секунди-хвилини; хвилини-години; декада-місяць; 2…6 разів на рік. 40. Частота спостережень у системі глобального моніторингу становить: секунди-хвилини; хвилини-години; декада-місяць; 2…6 разів на рік. 41. Біотичний моніторинг – це: спостереження за станом і реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії; спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії; спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях; спостереження за станом абіотичної складової біосфери.
42. Обов’язковому вивченню в усіх середовищах на фонових станціях підлягають: бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали; завислі речовини, двоокис сірки, озон; окис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводи; біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.
43. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників включає розділи: моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу агротехнічного; моніторинг забруднень і відгуків біоти, спостереження за зміною характеристик еталонних природних екосистем та їх антропогенних модифікацій; моніторинг змін факторів антропогенного впливу; моніторинг фонових рівнів природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.
44. Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів державної системи моніторингу покладається: на Міністерство екології і природних ресурсів; на Міністерство з надзвичайних ситуацій; на Національне космічне агентство України; на Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України.
45. Метрологічне забезпечення державної системи моніторингу також покладається : на Міністерство екології і природних ресурсів і Держстандарт; на Міністерство з надзвичайних ситуацій; на Національне космічне агентство України; на Національне агентства з питань інформатизації при Президентові України.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|