Регіональна мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря включає:

стаціонарні і маршрутні пости спостережень;

стаціонарні і підфакельні пости спостережень;

маршрутні і підфакельні пости спостережень;

немає правильної відповіді.

122. У населених пунктах із населенням від 100 до 200 тис. жителів кількість постів спостережень має становити не менше:

2-3.

123. Регулярні спостереження за атмосферним повітрям на стаціонарних постах проводять за однією з чотирьох програм:

розширеній, повній, скороченій і локальній;

повній, неповній, скороченій, добовій;

глобальній, регіональній і локальній;

немає правильної відповіді.

124. Основними методами відбору проб повітря є:

респіраторно-аспіраційний;

аспіраційний і заповненням судин обмеженої ємкості;

аспіраційний і заповненням судин змінної ємкості;

немає правильної відповіді.

125. Забруднення свинцем локалізовані біля автомагістралі на відстані:

до 0,1-0,2 км;

до 0,2-0,5 км;

до 1-2 км;

до 5 км;

до 10 км.

126. Головними біоіндикаторами стану грунтів є:

дрібні ссавці;

земноводні;

великі безхребетні;

дрібні безхребетні.

127. Забруднення ґрунтів пестицидами перевіряють:

1 раз на рік;

2 рази на рік;

2-3 рази на рік;

4 рази на рік.

128. Повний тур ґрунтового моніторингу вкладається в:

1 рік;

3 роки;

5 років;

2-4 роки.

129. Термін “моніторинг” навколишнього середовища:

виник перед проведенням Рамсарської конференції ООН у 1962 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1972 р.;

виник перед проведенням Стокгольмської конференції ООН у 1982 р.;

перед проведенням конференції ООН в Ріо-де-Жанейро у 1992 р.

130. До глобальних екологічних проблем не відносять:

втрату біологічної різноманітності;

зміни клімату і опустелювання;

забруднення біосфери і руйнування озонового шару;

бідність і тероризм.

131. Завдання, яке не входить до пріоритетних завдань системи національного моніторингу:

оцінювання стану НС в національних інтересах;

одержання інформації про стан НС в національних інтересах;

управління екологічним станом НС;

немає правильної відповіді.

132. Площа, яку охоплює система локального моніторингу, становить, км²:

1-2;

10…100;

2…2×10⁶;

до 10⁷…10⁸.

133. Площа, яку охоплює система регіонального моніторингу, становить, км²:

1-2;

10…100;

2…2×10⁶;

до 10⁷…10⁸.

134. Площа, яку охоплює система глобального моніторингу, становить, км²:

1-2;

10…100;

2…2×10⁶;

до 10⁷…10⁸.

135. Пункти спостережень в системі локального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

136. Пункти спостережень в системі регіонального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

137. Пункти спостережень в системі глобального моніторингу знаходяться на відстані, км:

1-2;

0,01…10;

10…500;

до 3000…5000.

138. Спостереження в системі локального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

годину;

місяць;

2…6 разів на рік.

139. Спостереження в системі регіонального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

годину;

місяць;

2…6 разів на рік.

140. Спостереження в системі глобального моніторингу проводять кожні:

хвилину;

годину;

місяць;

2…6 разів на рік.

141. Біотичний моніторинг не включає:

спостереження за станом біотичної складової біосфери;

спостереження за реакцією абіотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за реакцією біотичної складової біосфери на антропогенні дії;

спостереження за відхиленнями біоти від нормального природного стану на різних рівнях.

142. Обов’язковому вивченню в водних середовищах на фонових станціях підлягають:

бенз(а)пирен, хлорорганічні сполуки і важкі метали;

завислі речовини, двоокис сірки, озон;

окис вуглецю, оксиди азоту, сполуки водню;

біогенні елементи, аніони і катіони, радіонукліди.

143. Програма фонового екологічного моніторингу на базі біосферних заповідників не включає:

моніторинг антропогенного впливу, в першу чергу, на фонових рівнях забруднення;

моніторинг агротехнічних впливів, спостереження за зміною характеристик агроекосистем;

моніторинг змін природного середовища та інших факторів антропогенного впливу;

моніторинг фонових рівнів забруднення природних екосистем та їх антропогенних модифікацій.

144. Гідрологічні спостереження включають:

витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

глибину і ширину водотоку;

візуальні спостереження, температуру, концентрацію завислих речовин, рН; РК; ХСК; БСК₅; концентрації речовин, що забруднюють воду в даному пункті спостережень;

немає правильної відповіді.

145. Гідрохімічні спостереження включають:

витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

глибину і ширину водотоку.

146. Гідрометричні спостереження включають:

витрати води (м³/с), швидкість течії за опорних вимірів, витрати на водотоках і рівень води на водоймищах;

глибину і ширину водотоку.

147. Основну роль у глобальному забрудненні біосфери відіграють:

економічна (виробнича) діяльність людини;

відходи рослинництва і тваринництва;

хімічні засоби захисту рослин і мінеральні добрива;

немає правильної відповіді.

148. Інтенсивність седиментації залежить:

від швидкості і температурного режиму водотоку;

від гідрометричних показників водотоку;

від гідрохімічних характеристик водного середовища;

немає правильної відповіді.

149. Основним завданням біотичного моніторингу є:

визначення стану, відгуків і реакцій фітоценозів на антропогенний вплив;

визначення стану біотичної складової біосфери, її відгуків і реакцій на антропогенний вплив;

визначення стану, відгуків і реакцій біогеоценозів на антропогенний вплив;

немає правильної відповіді.

150. Екологічний моніторинг охоплює:

питання біофізичного та геологічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

питання біологічного та геофізичного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

питання біотичного та геохімічного моніторингу у їх тісному взаємозв’язку;

немає правильної відповіді.

151. Блок спостереження за станом довкілля має включати:

спостереження за джерелами і факторами антропогенного впливу;

спостереження зарізноманітними факторами впливу у різних середовищах;

спостереження зарізноманітними джерелами впливу у різних середовищах;

немає правильної відповіді.

152. Стан біотичної складової біосфери визначають:

реакцією великих систем на антропогенні впливи;

станом середовища, що характеризується геохімічними даними, даними про склад та характер забруднень;

реакція біоти – відгуки та наслідки;

немає правильної відповіді.

153. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створена рішенням:

Конференції в Ріо-де-Жанейро у 1992 році;

Конференції в Стокгольмі у 1972 році;

Всесвітнього самміту в Йоханзбурзі у 2002 році;

немає правильної відповіді.

154. Базовий моніторинг – це:

стандартний тип екологічного моніторингу, оптимальний за кількістю параметрів, частоті тимчасової і просторової мережі та за економічними показниками;

система спостережень у реальному масштабі часу за окремими природними об'єктами і джерелами техногенного впливу, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації;

моніторинг, який передбачає наукове забезпечення всіх рівнів системи, точний контроль окремих показників навколишнього середовища для прогнозування довгострокових наслідків порушення екологічної рівноваги;

немає правильної відповіді.

155. Кризовий (оперативний) моніторинг – це:

немає правильної відповіді.

156. Науковий (фоновий) моніторинг – це:

немає правильної відповіді.

157. У програму абіотичного моніторингу включають:

контроль абіотичного стану польовими методами;

геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;

спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;

немає правильної відповіді.

158. У програму біотичного моніторингу включають:

геофізичні та гідрометеорологічні спостереження;

спостереження за відгуками біоти на антропогенні забруднення і впливи з величинами, близькими до фонових;

контроль абіотичного стану польовими методами;

немає правильної відповіді.

159. Біологічний моніторинг – це:

визначення коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;

контроль стану навколишнього природного середовища за допомогою живих організмів;

визначення видового складу, приріст біомаси тощо;

немає правильної відповіді.

160. Фоновий моніторингу НПС полягає:

у забезпеченні спеціальних і високоточних спостережень за всіма складовими НПС, а також за характером, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин;

у визначенні коефіцієнтів розмноження деяких видів та розмірів їх популяцій;

у визначенні, методичних підходах і практиці моніторингу на всіх рівнях;

немає правильної відповіді.

161. До складу атмосферного повітря входять основні гази:

азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, водень – 0,05, ксенон – 0,01 % та ін.;

азот – 78,08 %, кисень – 20,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,03 %, нeoн – 0,01 % та ін.;

азот – 74,08 %, кисень – 24,95 %, аргон – 0,93%, вyглeкиcлий гaз – 0,3 %, гелій – 0,01 % та ін.;

немає правильної відповіді.

162. Термін забруднення атмосфери означає, що в повітрі присутні:

надмірні концентрації шкідливих газів, які утворюються під час роботи теплоенергетичних установок і тваринницьких ферм;

різноманітні гази і частинки твердих або рідких речовин, які шкідливо впливають на живі організми, погіршують умови їх проживання або наносять матеріальні збитки;

різноманітні гази і частинки пилу, що заважають дихати живим організмам і наносять матеріальні збитки людям;

немає правильної відповіді.

163. В Україні наукові та методологічні основи організації мережі спостережень за станом атмосферного повітря забезпечує:

УкрНДІГМ і підрозділи Міністерства екології і природних ресурсів України;

УкрНДІМЕСГ і підрозділи МНС;

Держспоживстандарт і МОЗ;

немає правильної відповіді.

164. Основна мета моніторингу за станом атмосферного повітря полягає у забезпеченні зацікавлених державних і громадських органів:

систематичною інформацією про рівень забруднень атмосфери і прогноз їх змін;

інформацією про планування і розміщення промислових підприємств та визначення їх санітарно-захисних зон;

методами оцінювання збитків, що наносять сільському господарству, лісам, тваринництву, будівлям і спорудам;

немає правильної відповіді.

165. До природного забруднення атмосфери відносять:

мінеральний, opгaнiчний і кocмiчний пил;

механічні і хімічні забруднювальні речовини;

газоподібні забруднювальні речовини;

немає правильної відповіді.

166. Оксиди сірки (SO_x) утворюються:

під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;

під час спалювання горючих сумішей з надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;

під час неповного згоряння палива;

немає правильної відповіді.

167. Оксиди азоту (NO_x) утворюються:

під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;

під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;

під час неповного згоряння палива;

немає правильної відповіді.

168. Поліциклічні ароматичні вуглеводні і бенз(пирен утворюються:

під час спалювання вугілля і нафтопродуктів;

під час спалювання горючих сумішей із надлишком повітря і невисокою температурою спалювання;

під час неповного згоряння палива;

немає правильної відповіді.

169. Основними речовинами, які забруднюють атмосферу й рекомендовані ВООЗ для обовязкового визначення є:

тверді частинки, оксиди вуглецю (CO), діоксид сірки (SO₂,) і оксиди азоту (NOх);

зола, дioкcид вуглецю CO₂ і N₂O_4;

аерозолі, свинець (P_b), Oзoн (О₃), фpeoни;

немає правильної відповіді.

170. Інтерполяція даних використовується, коли:

є набір значень показника, визначених у певних точках, а треба знайти його значення в інших точках;

потрібно провести ідентифікацію параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

потрібно визначити значення функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась;

немає правильної відповіді.

171. Інтенсивність осідання бенз(а)пирену складає:

до 1,8 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;

до 0,18 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;

до 18 кг/км² на відстані від джерела емісії менше ніж 1 км;

немає правильної відповіді.

172. Виділяють три градації дальності перенесення забруднювальних речовин у атмосфері:

локальний – до 1,0 км, мезомасштабний – 1,0-10,0 км та дальній – більше
10,0 км від джерела викидів;

локальний – до 10 км, мезомасштабний – 10-100 км та дальній – більше
100 км від джерела викидів;

локальний – до 20 км, мезомасштабний – 20-200 км та дальній – більше 200 км від джерела викидів;

немає правильної відповіді.

173. Стаціонарний пост призначений:

для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних забруднювальних речовин;

для регулярного відбору проб повітря за необхідності більш детально вивчити стан забруднення атмосферного повітря в житлових районах;

для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;

немає правильної відповіді.

174. Маршрутний пост призначений:

для забезпечення регулярного відбору проб повітря з метою визначення і реєстрації вмісту основних і найбільш поширених специфічних речовин;

для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;

немає правильної відповіді.

175. Пересувний підфакельний пост призначений:

для виявлення зони впливу конкретного джерела промислових викидів;

немає правильної відповіді.

176. До пріоритетного списку забруднювальних речовин в Україні віднесені:

свинець та його сполуки, бенз(а)пірен, формальдегід;

кадмій та його сполуки, фенол, етилбензол;

залізо та його сполуки, водень хлористий, бензол;

немає правильної відповіді.

177. У разі визначення приземної концентрації домішок в атмосферному повітрі відбір проб проводять на висоті:

0,5-1,5 м від поверхні землі;

2,5-4,5 м від поверхні землі;

1,5-3,5 м від поверхні землі;

немає правильної відповіді.

178. Проби і концентрації забруднювальних речовин залежно від режиму відбору підрозділяють:

на разовіі середньо добові;

на безперервні і дискретні;

на сердньо добові і середньомісячні;

немає правильної відповіді.

179. Під якістю води розуміють:

характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;

скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;

надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;

процес зміни їх фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що може шкідливо впливати на людину та інші живі організми, а також обмежувати можливість цільового використання води;

немає правильної відповіді.

180. Під виснаженням вод розуміють:

характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;

скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;

надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;

немає правильної відповіді.

181. Під засміченням вод розуміють:

характеристику хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;

скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;

надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;

немає правильної відповіді.

182. Забруднення природних вод – це:

характеристика хімічного складу та фізичних властивостей води, яку визначають за комплексом показників;

скорочення кількості води у водному об'єкті, що носить сталий характер;

надходження у водні об'єкти нерозчинних предметів;

немає правильної відповіді.

183. Самоочищення – це:

сукупність гідродинамічних, біологічних, хімічних і фізичних процесів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;

процеси фільтрації і седиментації водних об’єктів, які призводять до зниження концентрації забруднювальних речовин у воді;

осідання суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

184. Хімічне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

розчинених органічних речовин або суспензій органічного походження, нафти та нафтопродуктів, детергентів, сполук важких металів – арсену (миш’яку), свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому тощо;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

185. Фізичне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

186. Біологічне забруднення води – це попадання у водойми:

органічних речовин, здатних до бродіння, різних видів мікроорганізмів;

суспензій з піску, намулу, глинистих часток, радіоактивних речовин;

немає правильної відповіді.

187. Збільшення біомаси синьо-зелених водоростей і скорочення видової різноманітності є:

біоіндикатором теплового та неорганічного забруднення водного середовища токсичними забруднювальними речовинами;

біоіндикатором теплового, радіаційного, органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;

біоіндикатором органічного та неорганічного забруднення водного середовища як токсичними, так і нетоксичними забруднювальними речовинами;

біоіндикатором теплового, радіаційного та неорганічного забруднення водного середовища нетоксичними забруднювальними речовинами.

188. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 1 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

189. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

немає правильної відповіді.

190. Пунктиспостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

немає правильної відповіді.

191. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

192. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

194. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

195. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

196. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

197. Зоопланктон відбирають сіткою:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

198. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

199. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

200. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

201. Об’єктний (детальний)рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

202. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські і районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

203.Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

204. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:

природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;

сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами;

землі природоохоронного призначення;

немає правильної відповіді.

205. Стан ґрунтів достовірно діагностують за наявності:

інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо);

інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінювання темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо);

інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо;

немає правильної відповіді.

206. У слабо забруднених ґрунтах:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

207. У середньо забруднених:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

208. У сильно забруднених ґрунтах:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

209. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:

концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;

концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;

концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;

немає правильної відповіді.

210. Рівень забруднення ґрунту вважається небезпечним, якщо:

концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;

немає правильної відповіді.

211. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводять відбір проб снігу:

з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб;

з площі 0,1 га складається з 10-20 точкових проб;

з площі 0,5 га складається з 20-40 точкових проб;

немає правильної відповіді.

212. Екологічна інформація характеризує об’єкти:

розподілені у просторі й є просторово-орієнтованою інформацією;

розташовані в атмосфері, гідросфері та педосфері;

розподілені рівномірно між складовими біосфери;

немає правильної відповіді.

213. Методи аналізу результатів моніторингових досліджень включають:

оптимізацію отриманих показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями;

визначення основних статичних характеристик: медіани, моди, ексцесу, коефіцієнту асиметрії тощо;

порівняння показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями та визначення їх максимуму і мінімуму;

немає правильної відповіді.

214. Інтерполяція даних – це:

порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

215. Апроксимація – це:

порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

216. Екстраполяція – це:

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

217. Під прогнозуванням змін стану довкілля розуміють:

процес, який здійснюється з метою одержання імовірнісних суджень про характер і параметри явищ і впливів, що розглядаються у майбутньому;

порівняно простий спосіб розв’язання задач моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

інтерполяцію шляхом апроксимації заданої залежності поліномом n-го порядку;

немає правильної відповіді.

218. Метод експертних оцінок:

відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;

відносять до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

немає правильної відповіді.

219. Метод математичного моделювання:

ґрунтується на методах теорії подібності і дозволяє кількісно досліджувати процеси і явища, які важко піддаються вивченню на фізичних моделях;

відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;

немає правильної відповіді.

220.До автоматизованих інформаційних систем моніторингу довкілля відносять:

пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-2”;

пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-10”;

пост спостереження за станом атмосферного повітря “Пост-2”;

немає правильної відповіді.

221. До методів ландшафтно-екологічних досліджень відносять:

метод площинного картографування всіх деградаційних процесів безпосередньо на дослідній території;

порівняльно-географічний метод картографування деградаційних ознак всіх компонентів ландшафту;

статистичн-картографічний метод дослідження деградаційних процесів;

немає правильної відповіді.

222. Суть картографічного моделювання під час екологічних досліджень полягає:

у поєднанні традиційних прийомів укладання і використання карт з новими прогресивними досягненнями кібернетики, біотехнологій і нанотехнологій;

у поєднанні прийомів географічного картографування з сучасними вимогами практичної роботи в галузі екологічних досліджень і охорони природи;

у поєднанні прийомів екологічного картографування з сучасними ГІС-технологіями;

немає правильної відповіді.

223. До числа екологічних включають карти, предметом відображення яких є:

співвідношення геосистемних та екосистемних позицій в природокористуванні;

взаємовідношення суспільства і природи оцінені з біоцентричних та антропогенних позицій;

вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря і поверхневих водних об’єктів;

немає правильної відповіді.

224. У галузі екологічного картографування виділяють чотири напрями:

біоекологічний, антропоекологічний, геоекологічний та картографування екологічних ситуацій;

біоцентричний, антропоцентричний, геоекологічний та біофізичний;

екоцентричний, геоекологічних, біоекологічний і антропоекологічний;

немає правильної відповіді.

225. Під екологічним картографуванням розуміють:

створення картографічних творів, що відображають збалансованість взаємовідносин суспільства і природи;

створення картографічних творів, що гармонізують взаємовідносини суспільства і природи;

створення картографічних творів, що відображають взаємовплив людини і природного середовища;

немає правильної відповіді.

226. Використання карт у моніторингових дослідженнях полягає:

у візуальному аналізі і встановленні математично визначених зв’язків між явищами та процесами, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;

у математично-картографічному моделюванні процесів, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;

у визначенні взаємозв’язків між процесами, що відбуваються в системі «природа-суспільство»;

немає правильної відповіді.

227. Візуальний аналіз екологічних карт полягає:

у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;

у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;

у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;

немає правильної відповіді.

228. Інструментальний аналіз екологічних карт полягає:

у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;

у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;

у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;

немає правильної відповіді.

229. За способом вимірювання параметрів методи кількісного аналізу поділяють:

на якісні і кількісні;

на хімічні, фізико-хімічні, фізичні та біологічні;

на об’ємні, фотометричні, радіометричні і спектральні;

немає правильної відповіді.

230. Серед методів прогнозування найбільш поширеними є:

метод екстраполяції, експертного оцінювання і метод математичного моделювання;

методи опитування та екологічної експертизи;

метод ГІС-технологій;

немає правильної відповіді.

231. Метод математичного моделювання ґрунтується:

на теорії подібності;

на теорії відносності;

на методах диференційного аналізу;

немає правильної відповіді.

232. Залежно від характеру використаних технічних засобів існуючі методи вимірювань концентрації шкідливих домішок можна умовно розділити:

на методи лабораторного і автоматичного аналізу;

на методи фізико-хімічного аналізу;

на фотометричні і хроматографічні методи аналізу;

немає правильної відповіді.

233. Методи лабораторного аналізу умовно розділяють:

на фото-хроматографічні методи;

на фізико-хімічні методи;

на електрофізичні та електрохімічні методи;

немає правильної відповіді.

234. Атомно-абсорбційна спектрометрія грунтується:

на врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

на вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

на зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

235. Колориметричні методи грунтується на:

врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

236. Інфрачервона спектроскопія грунтується на:

врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

237. Дистанційне зондування на основі лазерів полягає в:

реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;

немає правильної відповіді.

238. Дистанційне зондування за допомогою локаторів полягає в:

немає правильної відповіді.

239. Дистанційне зондування за допомогою приладів багатоспектрального сканування полягає в:

немає правильної відповіді.

240. Геоінформаційні технології – це технології, створені:

для моделюваня і аналізування фізико-хімічних процесів в екосистемах;

для обробки просторово-координованих даних;

для автоматизації процесів дослідження природно-технічних екосистем;

немає правильної відповіді.

241. Геоінформаційні системи (ГІС), це:

геологічні інформаційні системи;

географічні інформаційні системи;

графо-аналітичні інформаційні системи;

немає правильної відповіді.

242. Геоінформаційні системи (ГІС) включають:

електронну базу даних, географічну карту і керівництво з експлуатації;

електронні карти поверхні з «прив’язаними» до них базами даних і відповідним програмним забезпеченням;

програмно-технічні комплекси для спостереження і аналізування антропогенних впливів на довкілля;

немає правильної відповіді.

243. Інформація про стан навколишнього середовища є класичним прикладом:

геолого-географічної інформації;

просторово-розподіленої або просторово-орієнтованої інформації;

біо-хімічної аналітичної інформації;

немає правильної відповіді.

244. Порівняння даних моніторингових досліджень включає:

порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень;

порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень;

визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;

немає правильної відповіді.

245. Статистична обробка даних моніторингових досліджень включає:

визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;

немає правильної відповіді.

⇐ Предыдущая 6 7 8 91011 12 13 14 15 Следующая ⇒