ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТМОСФЕРИ.
Тема № 4: “Атмосфера та її проблеми”. Навчальні та виховні цілі: 1. Розкрити поняття атмосфери та її складові, вплив атмосфери на людину. 2. Виховувати у студентів почуття відповідальності за збереження навколишнього середовища. Метод: лекція Час: 2 години (90 хв.) Місце: навчальна аудиторія. План лекції: I. Вступна частина – 5 хв. ІІ. Основна частина - 70 хв. 1. Загальна характеристика атмосфери 2. Вплив атмосфери на людину ІІІ. Заключна частина – 5 хв.
Література: 1. Білявський Г. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 1993. 2. Білявський Г. Падун М. Фурдуй Р .Основи загальної екології. - К., Либідь, 1993. 3. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1998. 4. Корсак К.В. Основи екології. Навчальний посібник. - К., МАУП, 2002. 5. Ален Р. Как спасти Землю. - М.: Мысль, 1983. 6. Биологический энциклопедический словарь. - М. Сов. Энциклопедия, 1983. 7. Мельников Н.И Пестициды и окружающая среда // Агрохимия. - 1990 8. Роун Ш. Озоновый кризис. - М: Мир, 1993. 9. Биологический энциклопедический словарь. - М. Сов. Энциклопедия, 1983. 10. Мизун Ю.Г. Озоновые дыры: мифы и реальность. - М. - Мысль, 1993. 11. Яблоков А.В. Уровни охраны живой природы. - М.: Наука, 1985.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АТМОСФЕРИ. Атмосфера — це газова оболонка, що оточує Землю. Наявність атмосфери — одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитися місяць, без води — тиждень, а без повітря не проживе й кількох хвилин. Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій: • захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів; • регулює сезонні й добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягали б ± 200 °С); • є носієм тепла й вологи; • є депо газів, які беруть участь у фотосинтезі й забезпечують дихання; • зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо). Основні компоненти атмосфери: азот (78,084 %), кисень (20,946 %) та аргон (0,934 %). Важливу роль відіграють і так звані малі домішки: вуглекислий газ, метан тощо. Крім того, атмосфера містить водяну пару: від 0,2 % у приполярних районах до 3 % поблизу екватора. Такий хімічний склад атмосфера Землі мала не завжди. Первісна атмосфера Землі була схожа з атмосферами деяких інших планет Сонячної системи, наприклад Венери, й складалася з вуглекислого газу, метану, аміаку тощо. Нинішня киснево-азотна атмосфера — результат життєдіяльності живих організмів. Маса атмосфери становить приблизно одну мільйонну маси Землі — 5,15 • 1015 т. Та атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що людині необхідне повітря певної якості, а під впливом її ж діяльності хімічний склад і фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося місць, де повітря зберегло свої первозданні чистоту та якість, а в деяких промислових центрах стан атмосфери вже просто загрозливий для людського здоров'я. Щонайменше в 60 містах США десятки мільйонів людей дихають повітрям, яке не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для їхнього здоров'я. На кожного жителя цих міст щорічно випадає близько тонни небезпечних для здоров'я речовин. Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км), стратосфера (до 50), мезосфера (до 80), термосфера (1000), екзосфера (1900), геокорона (умовно до 20 тис. км); далі атмосфера поступово переходить у міжпланетний космічний вакуум. Основна маса повітря (90 %) зосереджена в нижньому шарі — тропосфері. Тут же відбуваються найінтенсивніші теплові процеси, причому атмосфера нагрівається знизу, від поверхні океанів і суходолу. Надзвичайно важливе екологічне значення для біосфери має озоновий шар у стратосфері, повітря якого збагачене триатомним киснем (О3). Він розташований на висоті 20—50 км і захищає все живе на Землі від згубної дії «жорсткого» ультрафіолетового випромінювання Сонця. Крім газів, у повітрі атмосфери містяться ще й домішки так званих аерозолів, тобто дуже дрібних крапель рідин і твердих частинок як природного, так і штучного походження: сірчистих (краплі Н25О4), мінеральних (пил із земної поверхні), вуглеводневих (сажа), морських (частинки морських солей) та ін.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|