 |
|
Фізичні та технічні особливості засобів індукційної дії
Практичне заняття : Засоби пошукової техніки
1. Поняття, призначення, правові основи застосування засобів пошукової техніки
Злочинці прагнучи втекти з поля зору оперативних підрозділів, уникнути покарання, знищують сліди злочинів, речові докази тощо.
Засоби пошукової техніки – це технічні засоби, що дозволяють за певними ознаками знайти, виявити в різних середовищах речі, що були викрадені, чи які використовуються як знаряддя злочину, мають на собі сліди злочинів, а також матеріальні цінності, що були здобуті злочинним шляхом.
Сприяючі виконанню головної задачі – виявленню і дослідженню об’єктів, які мають доказове значення за фактом вчинення злочину, засоби пошукової техніки в роботі ОВС можуть застосовуватися при проведенні слідчих дій (обшук, огляд місця події, слідчий експеримент тощо) та окремих оперативно-розшукових заходів, а саме для:
1) виявлення в ході огляду місця події слідів, що мають доказове значення;
2) шифрування (маскування) або перевірки даних, що отримані оперативним шляхом;
3) у ході оперативних (негласних) оглядів, обшуків;
4) огляду речей і предметів, що належать заарештованим і особам, які підозрюються у скоєнні злочину (адміністративной огляд);
5) обстеження приміщень, будівель, споруд з метою пошуку сховищ і тайників;
6) виявлення правопорушників, які переховуються в замкнутих об’ємах (ящик, контейнер, коробка) чи конструкціях (автомобіля, вагону);
7) виявлення наявності вогнепальної і холодної зброї в речах або під одягом людини;
8) виявлення підслуховуючих пристроїв в приміщеннях де циркулює інформація з обмеженим доступом.
Пошукова техніка може застосовуватися гласно та негласно.
Правовою основою для використання пошукової техніки в слідчій діяльності є:
1) Конституція України;
2) Закон України «Про міліцію»;
3) КПК України.
Факт застосування пошукової техніки фіксується у протоколі слідчої дії.
Правовою основою для використання пошукової техніки в оперативно-розшуковій діяльності є:
1) Конституція України;
2) Закони України «Про міліцію», «Про ОРД»;
3) ст. 93, 223, 252 КПК;
4) наказ МВС України № 006 від 2012 року « ».
Основні визначення
Засоби пошукової техніки призначені для виявлення, знаходження предметів, що становлять (мають) слідчий або оперативний інтерес. Такі предмети називаються предметами пошуку.
Предмети пошуку – це, предмети, що становлять (мають) слідчий або оперативний інтерес (документи, цінні папери, коштовності, знаряддя злочину, тварини, люди тощо).
Середовище схову – це різні фізичні середовища (можуть бути сипучі, рідкі, тверді – грунт, вода, сіно тощо) та тіла (елементи меблів, будівельні конструкції тощо), що використовуються для маскування, приховування предметів пошуку, як безпосередньо так і опосередковано.
Демаскуючі контрасти – це об’єктивні відмінності у властивостях предметів пошуку та середовищі схову. Робота засобів пошукової техніки базується на виявленні демаскуючих контрастів. За своєю природою такі відмінності поділяються на: хімічні та фізичні.
2. Класифікація засобів пошукової техніки:
1. Засоби хімічного принципу дії (роботи) – виявляють відмінності в хімічному складі і хімічних властивостях предметів пошуку та середовищі схову (трупошукачі типу «Поиск-1», експрес-аналізатори наркотичних речовин, газоаналізатори вибухових речовин і пристроїв, газоаналізатори отруйних речовин (газоіндикатор «Поиск-1БМ» використовується для виявлення біомаси, що знаходиться під землею), алкотестери та ін..
2. Засоби фізичного принципу дії (впливу) – виявляють відмінності за такими фізичними ознаками, як: щільність, густина, питома вага, твердість, прозорість, магнітні властивості, діелектричні властивості, електропровідність, електромагнітна проникність тощо.
За дальністю дії засоби пошукової техніки поділяються на:
2.1. Контактні – потребують безпосереднього контакту з предметом пошуку та середовищем схову (МПП, «Спрут», МП-1, МП-2, МП-3):
2.1.1. контактно-механічні – забезпечують пошук шляхом механічного впливу на об’єкт (крюк[1], багор[2], щупи, трали[3], «кішки»[4]);
2.1.2. контактно-магнітні – забезпечують пошук феромагнітних речовин – ножа, пістолета, сокири тощо (магнітний шукач-підіймач);
2.1.3. контактно-електричні – виявлення місць з різною провідністю середовища схову (електрощупи і електричні трупошукачі – використовуються електроди довжиною до 1,5 м, за допомогою яких вимірюється опір ґрунту чи електропровідність. Там де закопано труп, опір ґрунту буде меншим).
2.2. Дистанційні – діють на певній відстані та не потребують безпосереднього контакту з предметом пошуку. За фізичними властивостями поділяються на:
2.2.1. ультразвукові прилади – для пошуку у водоймищах неоднорідностей (ехолоти – для дослідження рельєфу дна, ультразвукові сканери (медичні прилади) – можуть на відстані обстежити людину);
2.2.2. індукційні засоби – використовують явище магнітної індукції – металошукачі (ІМП, Бета-ВМ-30Н, Гамма-ВМ-20Н, Омуль-63, Ірис-Е, МО-1, Блесна);
2.2.3. електричні засоби:
2.2.3.1. прилади виявлення порожнин в однорідних середовищах «Епсілон», «Жасмін»;
2.2.3.2. електричний зонд-пошукач;
2.2.3.3. електрощуп ІБМ-1;
2.2.4. радіаційні засоби:
2.2.4.1. прилади для виявлення золота «Ода», «Олива-М»;
Радіометричний прилад "Олива-М", може виявляти невеликі предмети із золота на відстані до 25 см, у тому числі, що розташовані за стальним листом товщиною до 2 мм (наприклад, у багажнику автомобіля).
При опромінення рентгенівськими променями якого-небудь матеріалу, наприклад, золота утворюються нестійкі ізотопи золота. Розпадаючись, ці ізотопи випускають частки строго певних енергій. Уловлюючи ці частки й вимірюючи їхню енергію можна із упевненістю судити про наявність золота в досліджуваному просторі.
2.2.4.2. дозиметричні прилади «Радуга» – на відстані до 15 м дозволяє фіксувати радіаційне випромінювання);
2.2.5. рентгенівські засоби – для просвічування предметів, меблів, речей – для пошуку об’єктів в стінах, кейсах, чемоданах без їх відкриття (лампа «7Л-2» – використовується для просвічування та одержання рентгенограм, «Рона», «Гортензія», «Норка»);
2.2.6. оптичні засоби:
2.2.6.1. видимого діапазону;
2.2.6.2. відеокамери інфрачервоного діапазону;
2.2.6.3. ультрафіолетові освітлювачі:
– освітлювачи типу «Ультрасвет» з лампами УФО-4 або УФО-5;
– освітлювач люмінісцентний діагностичний (ОЛД-41);
– детектор валют «Спектр-К»;
– портативні освітлювачи типу «УК-1»;
– «Ультрафот»;
використовуються для пошуку біологічних речовин (сліди крові – виглядають як темні п’ятна, сперми – світиться голубоватим світлом), люмінесцентних речовин;
2.2.7. радіоелектронні засоби:
2.2.7.1. відеоімпульсні локатори – для інтроскопії різних середовищ. Використовують відеоімпульс з коротким фронтом і довгим спадом, використовуються для пошуку підслуховуючих пристроїв і каналів витоку інформації;
2.2.7.2. засоби для пошуку підслуховуючих пристроїв:
2.2.7.2.1. універсальні частотоміри;
2.2.7.2.2. селективні мікровольтметри;
2.2.7.2.3. детектори електромагнітного поля;
2.2.7.2.4. детектори роботи стільникових телефонів;
2.2.7.2.5. універсальні радіоприймачі (від кількох кілогерц до 3 гігагерц);
2.2.7.2.6. спеціальні пошукові засоби типу «Акула», «Джерело» – дозволяють контролювати радіоефір, телефонні лінії, електричну мережу, інженерні комунікації;
2.2.7.2.7. детектори нелінійних переходів (Orion-NJE-400).
Як правило, пошукові прилади складаються з трьох основних блоків:
1) чутливого елемента (первинного перетворювача інформації), що сприймає пошукові властивості об’єкту і перетворює їх в електричний сигнал;
2) засобу індикації – електронного пристрою, який реєструє сигнал чутливого елементу і формує на його основі сигнал виявлення пошукового об’єкту (звуковий, світовий, тактильний – вібрація);
3) джерела живлення.
3. Індукційні засоби пошукової техніки або металошукачі
Фізичні та технічні особливості засобів індукційної дії
До засобів індукційної дії відносяться металошукачі, які працюють на використанні явища електромагнітної індукції. Воно полягає в тому, що магнітні речовини взаємодіють з зовнішнім переміннім магнітним полем і викликають вихрові струми в металах, які створюють магнітне поле, що протидіє зовнішнього магнітного поля. Джерелом зовнішнього магнітного поля можуть бути магніти та електричний струм, який створюється в провідниках.
За магнітними властивостями всі речовини в природі поділяються на магнетики і немагнетики (діелектрики). Магнетики це речовини, які взаємодіють із зовнішнім магнітним полем. В свою чергу вони поділяються на:
1) діамагнетики: 
r < 1 (срібло, золото, цинк, мідь, ртуть, кремній, фосфор);
2) парамагнетики: r ≈ 1 (платина, олово, алюміній, літій Li, натрій, калій);
3) феромагнетики: r > 1 (залізо Fe, нікель Ni, кобальт Co та їх сплави).
Де r – відносна магнітна проникність речовини (яка дорівнює відношенню магнітної проникності речовини а до магнітної проникності вакууму о абсолютная проницаемость, μ0 — магнитная постоянная (магнитная проницаемость вакуума).
Класифікація металошукачів:
1) за принципом роботи:
– компенсаційний – полягає в тому, що в пошуковому елементі металошукача є три котушки: одна генераторна та дві вимірювальні (“ІМП” армійський);
– змінної індуктивності та частоти (генераторний) – одна котушка створює перемінне магнітне поле синусоїдальної форми. Якщо наблизити до металевого об’єкту, то частота коливань змінюється (“Гамма-ВМ-20Н”, “Умо-1”);
– імпульсний електромагнітний принцип (локаційний) – в навколишнє середовище випромінюються імпульсні магнітні поля, після цього вихрострумовий перетворювач переключається в режим прийому сигналу і сприймає перемінне магнітне поле від вихрових струмів, які виникають в металевих об’єктах (за рахунок фіксації реакції об’єктів на імпульсний магнітний сигнал). Дозволяють встановити природу, тип магнітної речовини (“Бета-ВМ-30Н”, “Горизонт”, “Garret”).
2) за принципом побудови:
– стаціонарні – арочного типу, використовуються у аеропортах, на вході в приміщення з певними режимними обмеженнями;
– переносні (“ІМП”, український “Горизонт”);
– мобільні – використовуються під час особистого огляду осіб (“Гамма-ВМ-20Н”, “Garret”).
[1] Крюк – деталь, которая обычно применяется для закрепления и поднятия груза с помощью подъемных средств типа подъёмного крана, троса или цепи, к которой прикрепляется сам крюк. В общем случае представляет собой сектор окружности из прочного металла или иного материала.
[2] Багор – инструмент, состоящий из деревянной или металлической рукояти длиной более метра, с наконечником в виде шипа, соединённого с загнутым назад крюком. Является родственником копья.
Преимущественно с деревянной рукоятью и металлическим наконечником. Находясь на судне, его используют, чтобы доставать предметы из воды или швартоваться. Может применяться для работы с парусами. На суше можно использовать для того, чтобы затаскивать лодки из воды, или, к примеру, выволакивать брёвна из реки. Иногда байдарочное весло могут соединять с багром.
настоящее время это, в основном, прямой металлический стержень, имеющий с одного конца О-образную ручку, а с другого – заточенный конец и крюк для захвата предметов. Кроме того, бывают образцы длиной 2-3 метра, предназначенные для разбора горящих сооружений.
[3] Трал — это орудие лова, широко применяемое в мировом промышленном рыболовстве. Это наиболее прогрессивное и высокопроизводительное орудие лова, широко распространённое в большинстве зарубежных стран и являющееся одними из основных орудий мирового рыболовства
Трал представляет собой большой сачок сделанный из канатов и сетей (делей). Передняя часть трала (устье) при тралении раскрывается распорными устройствами: траловыми досками по горизонтали и грузами, поплавками, гидродинамическими щитками по вертикали.
В процессе лова трал буксируется специально оборудованными судами – траулерами.
Также трал может буксироваться двумя небольшими судами. В этом случае говорят о близнецовом трале.
Тралы бывают донные и пелагические.
[4] Кошка – приспособление, которое представляет собой штурмовой якорь на цепях или канате. Изготовляется из металла и имеет, как правило, от двух до пяти заострённых и загнутых рогов (лап), скреплённых вместе.