Поховання відходів на звалищах і полігонахСтр 1 из 3Следующая ⇒
Тема 7. Інженерні методи захисту довкілля від забруднення відходами
1. Класифікація методів переробки відходів. 2. Операції, що призводять до видалення відходів. 3. Термічні методи утилізації відходів. 4. Біологічні методи утилізації відходів. 5. Механічні методи утилізації відходів. 6. Сортування відходів. Класифікація методів переробки відходів У світовій практиці відомо понад 20 методів переробки відходів. Умовно їх можна поділити на дві групи: 1) операції, що призводять до видалення відходів (поховання відходів на звалищах, спалювання з метою знищення, тобто без отримання тепла чи енергії). Видалення відходів дозволяє вирішувати санітарно-гігієнічні проблеми, пов’язані з ними; 2) операції, що призводять до утилізації відходів. Методи утилізації відходів поділяють на 4 основні групи: – термічні (спалювання, піроліз); – біологічні (аеробне компостування; анаеробне компостування; вермикомпостування); – механічні (подрібнення, брикетування, пресування, гранулювання); – сортування відходів з подальшою переробкою компонентів, які підлягають рециклінгу. Перші три методи можуть застосовуватись до всієї маси несортованих відходів. Утилізація відходів, тобто використання їх у якості вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів, крім санітарно-гігієнічних, дозволяє також вирішувати проблему економії первинних природних ресурсів. Операції, що призводять до видалення відходів Поховання відходів на звалищах і полігонах На сьогоднішній день в Україні найбільш поширеним методом поводження з відходами є поховання несортованого сміття на звалищах і полігонах, де захоронюється 92 % твердих побутових відходів. Внаслідок цього у сфері поводження з відходами склалася досить критична ситуація. 80 % полігонів і звалищ не відповідають вимогам екологічної безпеки по здійсненню запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод і повітряного басейну та сучасним санітарно-епідеміологічним нормативам. Більшість сміттєзвалищ вже вичерпали свій ресурс і перевантажені. Розміщення відходів на звалищах і полігонах, тобто безпосередньо у природному середовищі, спричиняє шкідливий вплив на всі його компоненти. Так, повітря забруднюється шкідливими газами, які мають неприємний запах, що розповсюджується на відстані, більші 1 км, і, при відповідних концентраціях, є токсичними для організму людини (аміак, сірководень, метан,меркаптан, фосфористий водень, двоокис вуглецю). Ці гази є вибухо- і пожежонебезпечними, а також підсилюють парниковий ефект. Внаслідок здатності відходів до горіння, існує небезпека виникнення пожеж як на стихійних звалищах, так і в процесі експлуатації полігонів. В результаті пожежі відбувається виділення газів, що містять токсичні та шкідливі включення, зокрема, діоксини. Діоксини настільки токсичні, що їх ГДК в повітрі не повинна перевищувати 10-13г/м3. Внаслідок їх токсичності діоксини навіть називають хімічним СНІДом. Діоксини руйнують гормональну систему людини, що викликає імунодефіцит і послаблює захисні сили організму, і найголовніше – порушують роботу генетичного апарату людини. Негативний вплив на геологічне середовище та ґрунти полягає у вилученні значної кількості земельних площ, негативних змінах ландшафтів, можливості розвитку небезпечних геологічних процесів за рахунок зміни тривкості та водонасиченості ґрунтів. Внаслідок того, що останнім часом у складі побутових відходів зростає кількість відпрацьованих електроприладів, акумуляторів та елементів живлення, люмінесцентних ламп, які містять токсичні метали, в зоні впливу сміттєзвалищ відзначають забруднення поверхневих водних джерел і ґрунту важкими металами. Відбувається також забруднення ґрунту іонами хлору, кальцію, магнію, натрію, що викликає засоленість ґрунтів. Внаслідок наявності у відходах великої кількості патогенної мікрофлори, спостерігається бактеріологічне забруднення ґрунту, що може спричиняти епідемічне зараження населення. Мікроорганізми, що виявляються на звалищах, є збудниками гепатиту, туберкульозу, дизентерії, аскаридозу, респіраторних, алергічних, шкірних та інших хвороб. Найбільш негативно звалища і полігони впливають на водне середовище – поверхневі та підземні води. В результаті багатьох хімічних процесів, які відбуваються в анаеробних умовах у товщі сміття, формується надзвичайно токсичний фільтрат, в якому знаходяться феноли, сполуки сірки та азоту, важких металів (цинку, свинцю, нікелю, хрому, кадмію та ін.), іони амонію і хлору, велика кількість бактерій кишкової групи та збудників інфекційних хвороб. Сміттєзвалища також негативно впливають на рослинний і тваринний світ. На звалищах і прилеглих до них територіях відбувається: - зменшення обсягів зелених насаджень внаслідок розміщення звалищ або забруднення ґрунту і води; (натомість відновлюється бур'яниста рослинність, найбільш стійка до хімічного забруднення ґрунтів); - підвищення захворюваності культурних рослин і домашніх тварин; - зменшення або зникнення місць проживання багатьох видів живих організмів; - масова міграція тварин; - розвиток патогенних мікроорганізмів. (які потім переносяться мухами, пацюками, птахами, бездомними тваринами). Соціально-економічними наслідками поховання відходів на звалищах є: – санітарно-епідеміологічна небезпека звалищ; – підвищення захворюваності населення; – виведення із господарського використання значних площ земель; – неможливість вирощування екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва на прилеглих до звалищ територіях; – безповоротна втрата ресурсоцінних компонентів; – збитки від забруднення повітря, ґрунтів і водних джерел, а також від спотворення ландшафтів та зменшення рекреаційної цінності території. Потрібно також зазначити, що будівництво нових полігонів потребує значних фінансових витрат. Отже, можна зробити висновок, що полігони і звалища дуже небезпечні в екологічному і санітарному відношенні. Вони виступають джерелом хімічного забруднення довкілля та зростання інфекційної захворюваності населення. Тому традиційна технологія захоронення змішаних несортованих побутових відходів на звалищах і полігонах є економічно безперспективною та неприпустимою внаслідок значної небезпеки для довкілля і здоров'я населення. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|