Здавалка
Главная | Обратная связь

Основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.



Аудит фінансової звітності - це процес, в ході якого аудитору надається можливість висловити думку відносно того, підготовлена чи відповідає фінансова звітність, по всіх чи істотно аспектів, відповідно чи до встановлених основами фінансової звітності. Звітність повинна відповідати:

• Міжнародним стандартам фінансової звітності;

• іншим нормативним актам, зазначеним у звітності.

В ході перевірки аудитор збирає достатні й доречні докази, необхідні для формулювання висновків, які є основою для вираження його думки.

Загально-наукові методи(принципи) :

індукція – це метод дослідження , за якого загальний висновок про ознаки множини елементів об’єкта будуть на основі вивчення не усіх ознак, тільки частин елементів цієї множини, тобто об’єкт аудиту вивчають від часткового до загального.

Дедукція - дослідження стану об’єкта в цілому , а потім його складових елементів, тобто від загального до часткового

Аналіз – метод дослідження , що містить вивчення предмета , уявне чи практичне розглядання його на складові частини

Синтез – вивчення об’єкта у цілісності

Аналогічне – наукове дослідження , яке досягає пізнання ознак об’єктів на основі їх подібності з іншими

Моделювання – ґрунтується на заміні об’єкта, який вивчається на його моделі.

Для досягнення мети аудиту у відповідності до вимог МСА, професійних організацій, нормативних актів та умов домовленості визначається обсяг аудиту, тобто . аудиторські процедури, які вважаються необхідними за певних обставин. Обов'язок аудитора - забезпечити достатній рівень впевненості в тому, що звітність не містить суттєвих викривлень. На можливість їх виявлення можуть впливати обмеження, що виникають внаслідок:

• використання тестування, неможливість проведення суцільної перевірки, залежно судження аудитора від характеру, строків, обсягу аудиторських процедур (перевірка проводиться вибірково, достовірність доказів визначається за результатами тестів і особистою думкою аудитора) ;

• недосконалість систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю суб'єкта;

• особливих обставин, в тому числі наявності пов'язаних сторін (операції з пов'язаними сторонами можуть бути спрямовані на спотворення дійсного стану справ).

При здійсненні професійної діяльності аудитор повинен керуватися загальними етичними принципами, викладеними в Кодексі етики професійних бухгалтерів, прийнятому МФБ. Цих принципів сім:

1. Незалежність (аудитор повинен бути вільний від будь-якої зацікавленості в справах клієнта, яка може бути визнана несумісною з принципами чесності, об'єктивності і незалежності).

2. Чесність (в Кодексі професійної етики цей принцип згадується разом з порядністю і має на увазі справедливе ведення справ, відвертість і правдивість).

3. Об'єктивність ( зобов'язання бути справедливим, інтелектуально чесним, не мати конфліктів інтересів, уникати впливу інших осіб, що заважають неупередженості аудитора).

4. Професійна компетентність та належна сумлінність (аудитор повинен надавати послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю, підтримувати професійні знання та навички на необхідному рівні, не повинен вводити в оману клієнта щодо досвіду або експертних знань, якими він у дійсності не володіє).

5. Конфіденційність (зобов'язання аудиторів забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в ході надання професійних послуг).

6. Професійна поведінка (аудитор повинен піклуватися про підтримку доброї репутації професії).

7. Слідування технічним стандартам (надання професійних послуг відповідно з вживаними стандартами, наприклад МСА, внутрішніх стандартів професійних аудиторських об'єднань та іншими нормативними документами).

Окрім дотримання цих принципів аудитор повинен планувати і проводити аудит з певною часткою професійного скептицизму, тобто не розглядати отриману від керівництва інформацію як обов'язково достовірну.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.