Главная | Обратная связь

Становление и развитие исламской правовой семьи.

Всебічне вивчення генезису ісламського права можливе при визначенні основних етапів його розвитку, що відображають ло­гіку його еволюції з моменту зародження до сьогоднішнього дня. Для найповнішого вивчення історії ісламського права уявляється доцільним ниділити такі етапи:

-перший етап — зародження і початковий період розвитку ісламського права (VII ст.);

-другий етап — доктринальне розроблення ісламського права в період становлення Арабського халіфату (VII—XII ст.)

-третій етап — розвиток ісламського права в епоху Османського халіфату (кінець XIII — перша половина XX ст.);

-четвертий етап — розвиток ісламського права в сучасний період (друга половина XX ст. — наші дні).

Перший етап історії ісламського права пов'язаний із заро­дженням і початковим етапом розвитку ісламського права в VII ст. і збігається з початком формування ісламської релігії і цивілізації як його підґрунтя.

Виникнення ісламу пов'язане з життєдіяльністю Пророка Му-хаммада (570—632), особистість якого займає найважливіше місце як у релігійній доктрині ісламу в цілому, так і у сфері його правового прояву. Визнання Мухаммада як Пророка і посланника Аллаха є одним із двох неодмінних символів ісламської віри, а саме віра в те, що «немає ніякого божества, окрім Аллаха» і «Му-хаммад є Пророком і посланником Аллаха». Основні положення ісламу як віри, філософії і як системи права містяться у висловах Мухаммада, що є божественними одкровеннями.

Становлення ісламського права пов'язане з появою основопо­ложних джерел ісламської релігії, які одночасно є і джерелами іс­ламського права. Божественні одкровення, передані людям через Пророка Мухаммада, пізніше були зібрані і складені в Коран. Основні положення Корану доходили до мусульман в усній формі — заповідях, що регулювали багато питань їх життя і віри, тому вчинки і слова Мухаммада і його сподвижників приймалися як коментарі до Корану. Ці коментарі сформували друге за значу­щістю джерело ісламського права — Суни.

Другий етап історії ісламського права — це період його доктринального розроблення в епоху становлення Арабського халіфату (VII—XIII ст.). Він пов'язаний з подальшим поширенням ісламу і розвитком ісламського права. У результаті склалася над­національна імперія, що отримала назву Арабський халіфат, ос­новою якої стала єдина релігія — іслам, також були створені нові адміністративна, податкова, військова і судова системи. В історії Арабського халіфату виділяють два періоди: дамаський, або пе­ріод правління династії Омейядів (661—750), і багдадський, або період правління династії Аббасидів (750—1258).

Третій етап розвитку ісламського права охоплює подальшу його еволюцію в період існування Османського халіфату (кінець XIII — перша половина XX ст.). За достатньо короткий період з часу свого заснування, коли імперія Османа була невеликою державою, і до середини XV ст. вона стала наймогутнішою державою світу. У XV ст. відбулася наступна хвиля ісламської експансії, що виявилася в тому, що Османська імперія розбила Візантійську імперію, підкорила Константинополь (1453 р.) і встановила панування ісламу в Пінденно-Східній Європі. Іслам отримав подальше визнання і п Азії.

Четвертий етап у розвитку ісламського права (друга поло­вина XX ст. — теперішній час) характеризується посиленням тенденцій часткового повернення правових систем деяких ісламських держав до традиційних витоків і посиленням впливу ісламу на правову ідеологію, правову культуру, правову свідо­мість громадян цих держав.

Якщо в першій половині XX ст. спостерігалося відносне ослаб­лення впливу класичної ісламсько-правової доктрини на функціо­нування правових систем ісламських держав, то в другій половині XX ст. спостерігається посилення цього впливу, що йменується ісламізацією.

Перед ісламським світом виникли певні проблеми у зв'язку і боротьбою, що широко розгорнулася навколо вибору шляху подальшого розвитку цих держав, у ході якої з'являються чис­ленні концепції так званого ісламського шляху розвитку як єдино прийнятного для країн ісламу. На їх основі отримують новий розвиток концепції «ісламської держави», «ісламського правління», «ісламської економіки» та ін. Тому друга половина XX ст. — це новий етап в історії ісламу взагалі і ісламського права зокрема. Це є. підставою для виділення цього етапу як самостійного в історії розвитку ісламського права.

Тотальна ісламізація всіх сфер життя в ісламських державах йде в розрив із процесами глобалізації, які пронизують політичну, економічну, гуманітарну, екологічну сфери життя всього людства. За таких умов питання про діалог цивілізацій стає актуальним. Уявляється глибоко символічним, що третє тисячоліття відкри­лося роком діалогу цивілізацій. Рішення про це було одностайно ухвалене в 1998 р. на 53-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

ЮНЕСКО також підтримала дану ініціативу і визначила як стратегічну мету на період 2002—2007 pp. тему діалогу між цивілізаціями.

Таким чином, еволюція ісламського права впродовж майже чотирнадцяти століть показує, що, незважаючи на різні періоди процвітання і застою, ісламське право було і залишається дина­мічною правовою системою, здібною до модернізації у відповідь на виклики часу.