Главная | Обратная связь

Сутність та структура пізнавального процесу

Відображення як загальна властивість матерії.

Відображення- це загальна властивість матеріальних тіл власними змінами відображати особливості взаємодіючих з ними інших матеріальних тіл.

 

Ф О Р М И В І Д О Б РА Ж Е Н Н Я:

1. Відображення в неживій природі – фізико-хімічні зміни в природних об’єктах як результат впливу чи взаємодії ( наприклад, ландшафт місцевості після землетрусу).

2. Відображення в живій природі – наприклад, зникнення видів тварин після зміни клімату, поява психіки у тварин.

3. Відображення в соціумі – індивідуальна та суспільна свідомість.

 

 

2(53).Свідомість: сутність та структура. Виникнення свідомості та її суспільна природа.

 

Свідомість:

– це властивість високоорганізованої матерії-людського мозку;

– вища форма відображення дійсності в ідеальних образах;

– продукт соціально-історичного розвитку;

– регулятор поведінки людини.

 

(З.Фрейд був проти останнього положення – він вважав, що ВОНО (інстинкт) керую людиною, а не її розум).

Структура свідомості:

– знання;

– мислення - здібність встановлювати зв’язок між явищами в поняттях;

– почуття, емоції;

– пам’ять;

– воля;

– самосвідомість.

ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ СВІДОМОСТІ

1. Концепція єдиного інформаційного поля

наголошує на тезі: усі процеси світу супроводжуються обміном інформацією. Тому логічно припустити, що існує єдине поле інформації в усіх світових процесах та явищах. Людська свідомість —один із проявів інформаційних процесів, можливо, найяскравіший.

2.Трудова концепція або концепція походження свідомості внаслідок розвит­ку праці

враховують археологія та антропологія. Але не пояснює, чому при наявності ''праці із знаряддями" історичний процес формування свідомості був загальмований на дуже тривалий час.

3. Концепцію еволюціїможна представити в різних варіантах:

а) За наявності сприятливих умов розсіяна по Всесвіту свідомість дає резуль­тат: розквіт форм життя і його свідомих проявів;

б) у варіанті дарвінівської теорії стверджується, що внаслідок боротьби за існування та пристосування до умов довкілля відбувається удосконалення видів живих організмів, з'являються психіка та людська свідомість.

4.Концепція активно-діяльного самопородження свідомості люди­ни або субстанційна

намагається подати свідомість як виявлення вихідної засади світу - духу, або ідеї, або світового розуму (інте­лекту).

Умови виникнення свідомості:

п р и р о д н і:

– здоровий мозок;

– розвинута перша сигнальна система (зір, слух);

– їжа.

 

с о ц і а л ь н і:

– праця, активність;

– мова;

– спілкування.

Функції свідомості:

– пізнавальна;

– світоглядна;

– цілепокладаюча;

– оціночна (аксіологічна);

– методологічна.

 

Об’єктивні показники розвитку свідомості:

– мова людини;

– її вчинки та дії;

– самооцінка.

Сутність та структура пізнавального процесу

 

П І З Н А Н Н Я – це процес надбання, зберігання та розповсюдження нових знань.

 

СТРУКТУРА ПІЗНАННЯ:

– суб’єкт пізнання– людина, група, суспільство в цілому;

– об’єкт пізнання - те, що пізнається (фрагмент навколишнього середовища );

– результат пізнання може мати такий вигляд:

· об’єктивні знання;

· омана (не умисне викривлення дійсності);

· брехня (свідоме викривлення інформації).

Деякі філософи вважають, що світ не пізнається . А г н о с ти ц и з м – вчення, що заперечує повністю або частково можливість пізнання світу. Однією з сучасних форм агностицизму є теорія ієрогліфів, згідно з якою людина пізнає не об’єктивні риси речей чи явищ, а символи, які не мають нічого спільного с предметами, які вони позначають.

 

 

Види знань

- наукові;

- художні;

- релігійні;

- життєві.

 

Цінується такий тип знання як „knowhow” – „знаю як”( знання технологій).