 |
|
До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ
«ОБЛІК І АУДИТ»
ДИСЦИПЛІНА
«АУДИТ»
Київ
«Агроосвіта»
1. Згідно з класифікацією за суб’єктами проведення аудит є:
– дедуктивний;
– індуктивний;
+ зовнішній;
– екологічний.
2. Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» аудиторська фірма не має права:
– отримувати необхідні документи, що мають відношення до предмету перевірки;
– залучати до перевірки на договірних засадах фахівців іншого профілю;
+ накладати фінансові санкції;
– перевіряти наявність майна, грошей, цінностей.
3. Згідно з МСА аудиторські процедури –– це:
– порядок занесення аудиторської фірми до реєстру Аудиторської палати України;
+ відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів;
– складання кваліфікаційного екзамену на одержання сертифіката аудитора України;
– класифікація послуг, що надаються аудиторами.
4. Аудитор зобов’язаний після проведення перевірки фінансової звітності підприємства видати керівнику:
– висновок, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
– акт перевірки, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності;
– звіт, де висловлена думка про фінансовий стан підприємства;
+ висновок, де висловлена думка про вірогідність фінансової звітності та фінансовий стан підприємства.
5. Форми та методи проведення аудиторської перевірки визначає:
+ аудиторська фірма;
– Аудиторська палата України;
– Міністерство фінансів України;
– клієнт, який запросив аудиторську фірму для перевірки.
6. Офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається в установленому порядку і включає думку щодо достовірності звітності, –– це:
– аудиторський звіт;
– робочі документи аудитора;
+ незалежний аудиторський висновок;
– лист аудитора.
7. Аудиторський висновок подається:
– Контрольно-ревізійній службі України;
+ підприємству-замовнику;
– постачальникам клієнта;
– Аудиторській палаті України.
8. Строк проведення аудиторської перевірки не повинен перевищувати:
+ три тижні;
– два місяці;
– 10 днів;
– 1,5 місяця.
9. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються:
+ експертним висновком;
– протоколом;
– аудиторським висновком;
– службовою запискою.
10. Юридична особа, яка безпосередньо займається аудиторською діяльністю і може створюватися на підставі будь-яких форм власності, називається:
– аудитор;
+ аудиторська фірма;
– суб'єкт аудиторської діяльності;
– спілка аудиторів України.
11. До складу аналітичних процедур в аудиті не входить:
– порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з плановими;
– порівняння фактичних показників з бухгалтерської звітності з
прогнозованими;
– аналіз показників бухгалтерської звітності;
+ аналіз змін податкового законодавства.
12. Процедури отримання аудиторських доказів включають:
– інспектування і спостереження;
– запит та підтвердження;
– обчислювання та аналітичні процедури;
+ всі відповіді правильні.
13. Перевірка документів за їх змістом передбачає:
+ встановлення законності і доцільності господарських операцій;
– закріплення матеріально відповідальних осіб за матеріальними цінностями;
– виявлення випадків невиправданих виправлень;
– визначення порушень та винуватих осіб.
14. Для підтвердження юридичної сили документа застосовується такий методичний прийом аудиту:
+ формальна перевірка;
– перевірка по суті;
– арифметична перевірка;
– спостереження.
15. Принцип «обачливості» в аудиті обумовлює:
– укладання договору на проведення аудиту;
+ недовіру до інформації, що представлена персоналом клієнта;
– перевірку всіх первинних документів;
– складання звітності замовника аудиту.
16. Обсяг, види, склад і зміст робочих документів визначається:
+ самостійно аудитором (аудиторською фірмою);
– мають чітко регламентовану форму;
– мають чітку форму тільки в окремих сферах аудиту;
– Спілкою Аудиторів України.
17. Аудитор здійснює вибірку документів на відвантаження готової продукції з метою визначення, чи були складені рахунки-фактури. Цей тест виконується з метою досягнення:
– правильності складання документів;
– оцінювання об'єктів обліку;
+ повноти документування;
– недостовірності операції.
18. Прийом контролю який застосовується для перевірки наявності товарів на складах –– це:
– документальний контроль оптових товарних операцій;
– прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів;
– прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів;
+ фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів.
19. За обсягом ревізованих документів розрізняють перевірки:
+ суцільні і вибіркові;
– суцільні і поточні;
– вибіркові і накопичені;
– вибіркові і поточні.
20. Система контрольних дій, спрямована на вивчення однієї чи декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємства – це:
– суцільна перевірка;
– формальна перевірка;
– вибіркова перевірка;
+ тематична перевірка.
21. Особи, які не склали іспит на підтвердження наявності певних знань з питань аудиту:
– мають право його повторно скласти, але іншій комісії;
+ мають право його повторно скласти не раніше як через рік після прийняття рішення АПУ;
– мають право його повторно скласти не раніше як через рік;
– не мають право його ще раз складати.
22. Назвіть метод, яким проводиться перевірка касових операцій:
– вибірковим;
– комбінованим;
+ суцільним;
– на вибір аудитора.
23. Припинення дії сертифіката аудитора здійснюється за умови:
– відмови видачі аудиторського висновку;
– видачі негативного аудиторського висновку;
– закриття аудиторської фірми;
+ встановлення фактів низької якості аудиту.
24. Назвіть спільне між зовнішнім і внутрішнім аудитом:
– мета;
– результати;
+ прийоми, способи, методи дослідження;
– суб’єкт аудиту.
25. Аудиторська палата України:
+ створюється і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування;
– є державною організацією;
– її діяльність координується Спілкою аудиторів України;
– її діяльність координується Президентом України.
26. Завершальна стадія аудиторської перевірки включає в себе:
+ формування аудиторського висновку;
– класифікація виявлених порушень;
– аналіз аудиторських доказів;
– визначення аудиторського ризику.
27. Згідно з МСА програма аудиту – це:
– визначення напрямів перевірки;
+ детальний перелік змісту аудиторських процедур;
– перелік головних інформаційних джерел;
– перелік робочих документів аудитора.
28. До програми аудиту запасів не включається:
– правильність розрахунку і списання торгової націнки;
– правильність оцінювання готової продукції;
– правильність відображення в обліку пересортиці;
+ правильність оцінювання основних засобів.
29. Програму проведення аудиторської перевірки аудитор складає:
– перед укладанням договору на проведення аудиту;
– перед складанням плану аудиту;
– під час документального оформлення аудиту на етапі фактичної перевірки;
+ після того, як аудитор провів тестування системи внутрішнього контролю.
30. До програми аудиту обліку основних засобів не включають:
– правильність оцінювання та введення в експлуатацію;
– правильність нарахування зносу;
– правильність визначення витрат на капітальний ремонт;
+ правильність формування резерву безнадійних боргів.
31. Назвіть етап аудиту, що передбачає складання аудиторського висновку:
– етап планування;
– етап фактичної перевірки;
– ознайомлення з діяльністю підприємства-клієнта;
+ етап узагальнення результатів аудиторської перевірки.
32. Назвіть види аудиторської документації:
– робоча та реєстраційна;
– підсумкова та поточна;
+ робоча та підсумкова;
– робоча та планова.
33. Мета організації на підприємстві внутрішнього аудиту:
– захист інтересів власників щодо збереження власності, економного та ефективного використання ресурсів;
– отримання надійної та повної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень;
– забезпечення дотримання всіма працівниками своїх посадових обов'язків відповідно до цілей підприємства;
+ всі відповіді правильні.
34. Внутрішні аудитори несуть відповідальність:
+ перед власниками, менеджерами за якість і своєчасність виконання покладених обов'язків і за дотримання повноважень;
– згідно з умовами договору на проведення аудиторської перевірки –– перед клієнтом;
– за порушення порядку зайняття аудиторською діяльністю –– позбавлення сертифіката, виключення із Реєстру;
–перед Спілкою аудиторів України.
35. Результатом проведення внутрішньої аудиторської перевірки є:
–безумовно - позитивний висновок;
–аудиторський висновок;
+ звіт керівнику;
–модифікований висновок.
36. Роль і функції підсистеми внутрішнього аудиту визначаються:
– Аудиторською палатою України;
– чинним законодавством;
– зовнішнім аудитором-консультантом;
+ керівництвом підприємства.
37. До властивого ризику, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
– ризик аналітичного огляду;
– ризик тестового контролю;
+ ризик викривлення залишку на рахунку;
– ризик системи обліку.
38. До ризику контролю, який є складовою частиною аудиторського ризику слід віднести:
– внутрішні фактори;
+ ризик системи обліку;
– ризик тестового контролю;
– політику управління підприємством.
39. Навмисні дії однією або декількома посадовими особами, що зумовлюють неправильне відображення фінансової та іншої господарської діяльності, називаються:
– маніпулювання;
+ шахрайство;
– помилка;
– перекручення.
40. Ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викривлені, –– це:
– ризик суттєвих викривлень;
+ аудиторський ризик;
– ризик контролю;
– властивий ризик.
41. Помилки, пов'язані з неправильним розподіленням операцій по облікових періодах, коли їх відображають у фінансовій звітності «не свого» звітного періоду, виникають внаслідок:
– неповноти відображення операцій;
– необґрунтованості облікових записів;
+ помилок у періодизації;
– помилок у записах.
42. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, передається до:
– Арбітражного суду України;
– Господарського суду України;
+ керівництва підприємства;
– кредиторів підприємства.
43. До видів аудиторських доказів за джерелами отримання не відносять:
+ докази, отримані у формі усних пояснень;
– докази, отримані із зовнішніх джерел;
– докази, отримані із внутрішніх джерел;
– докази, отримані аудитором безпосередньо.
44. До тверджень про залишки на рахунках на кінець періоду відносять:
+ права та зобов'язання;
– наявності;
– відсічення операцій та подій;
– класифікації та зрозумілості.
45. Обсяг, перелік та зміст робочої документації визначає:
+ аудитор самостійно;
– Аудиторська палата України;
– Спілкою аудиторів України;
– мають типову форму в окремих напрямах аудиторської перевірки.
46. Призначення договору на проведення аудиту:
– можливість запропонувати інші послуги і збільшити очікуваний гонорар;
– пояснення ролі аудиту клієнта;
– необхідна формальність;
+ встановлення обсягу робіт, їх оплати й термінів виконання, обов'язків та відповідальності сторін.
47. Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:
– МСА 315;
+ Законом України «Про аудиторську діяльність»;
– Кодексом етики для професійних бухгалтерів;
– МСА 210.
48. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання є:
+ від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором;
– довгострокові, короткострокові;
– стандартизовані, довільної форми;
– документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки.
49. За технікою складання робочі документи поділяються на:
– графічні, табличні, текстові, комбіновані;
– оглядові, інформативні, перевірочні;
+ ручні, на машинних носіях;
– первинні, документи вторинної обробки.
50. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію:
– висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах;
– склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою;
+ зміст проведених робіт, які дають впевненість у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства;
– реквізити суб’єкта господарювання.
51. Умовно-позитивний висновок надається за умов:
+ під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора;
– під час перевірки були встановлені факти невідповідності чинному законодавству;
– відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту;
– коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту.
52. Назвіть розділ аудиторського висновку, який дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства:
+ масштаб перевірки;
– вступна частина;
– заголовок;
– підпис аудиторського висновок.
53. Право підписувати аудиторський висновок має:
– аудитор, який проводив аудит;
+ аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми;
– директор аудиторської фірми, який має сертифікат;
– правильна відповідь відсутня.
До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Вид модифікованого висновку, що повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода.
– безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом;
– умовно-позитивний;
+ негативний;
– відмовитися від надання висновку.
55. Принцип, який передбачає, що висновок аудитора має бути обґрунтований, складений неупереджено стосовно клієнта та інших заінтересованих сторін:
+ незалежності;
– об'єктивності;
– конфіденційності;
– професійної компетентності.
56. До аудиторського висновку не включається:
– адресат;
– опис перевірених документів;
+ рівень аудиторської гарантії;
– опис виявлених невідповідностей.
57. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно:
+ вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється, та зібрати достатню кількість аудиторських доказів;
– перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється;
– скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором;
– перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється.
58. Аудитор має право видати негативний аудиторський висновок за таких обставин:
– аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві;
– існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій;
– існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих
господарських операцій;
+ аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві.
59. У разі незгоди аудитора і клієнта з питань обраної облікової політики, аудитор має вчинити таким чином:
– аудитор відмовляється надати аудиторський висновок;
+ аудитор надає умовно-позитивний висновок;
– аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта;
– аудитор надає безумовно-позитивний висновок.
60. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки:
– в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю;
+ в письмовій формі у вигляді висновків;
– в письмовій формі у вигляді листа;
– передає висновок через працівників підприємства–клієнта.
61. Наявність фундаментальної невпевненості веде до:
– видачі позитивного висновку;
– видачі умовно-позитивного висновку;
– видачі негативного висновку;
+ відмові від видачі висновку.
62. До складу інформаційних джерел під час перевірки касових операцій не відносять:
– журнал-ордер та відомість до 30 рахунка;
– звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт;
– розрахунково-платіжну відомість;
+ інвентарна картка обліку основних засобів.
63. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять:
+ установчі документи підприємства;
– прибутковий касовий ордер;
– видатковий касовий ордер;
– журнал-ордер та відомість до 372 рахунка.
До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за
розрахунками з оплати праці не відносять:
– розрахунково-платіжні відомості;
– трудові контракти;
– виписки банку;
+ векселі.
65. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять:
– протоколи зборів власників;
– розрахунки відсотків;
+ накладні;
– курси валют.