Обов'язкова необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається
1 ) МСА 315; 2) Законом України «Про аудиторську діяльність»; 3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів; 4) МСА 210. 67. За формою подання робочі документи поділяються на: 1) графічні, табличні, текстові, комбіновані; 2) ручні, на машинних носіях; 3) стандартизовані, довільної форми; 4) оглядові, інформативні, перевірочні, розрахункові. 68. Робочі документи аудитора за способом і джерелом отримання бувають: 1) від третіх осіб, від підприємства-клієнта, складені аудитором; 2) довгострокові, короткострокові; 3) стандартизовані, довільної форми; 4) документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу аудиторської перевірки. 69. За технікою складання робочі документи поділяються на: 1) графічні, табличні, текстові, комбіновані; 2) оглядові, інформативні, перевірочні; 3) ручні, на машинних носіях; 4) 3) первинні, документи вторинної обробки. 70. Розділ аудиторського висновку «Масштаб перевірки» включає таку інформацію: 1) висновок аудитора про фінансову звітність та її правильність у всіх суттєвих аспектах; 2) склад звітності, яка перевіряється та розмежування відповідальності за результати аудиту між керівництвом підприємства та аудиторською фірмою; 3) зміст проведених робіт, які дають впевненість в тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності до вимоги чинного законодавства; 4) реквізити суб’єкта господарювання. 71. При виконанні яких умов надається умовно-позитивний висновок: 1) під час перевірки мало місце обмеження в інформації, яке однак не здійснило істотного впливу на думку аудитора; 2) під час перевірки були встановлені факти невідповідності діючому законодавству; 3) відхилення, які були виявлені під час перевірки, не були ліквідовані до складання аудиторського звіту; 4) коли під час проведення аудиту були створені оптимальні умови для проведення аудиту. 72. Про фінансову звітність підприємства аудиторський висновок підготував аудитор іноземної держави. Оцініть цю ситуацію згідно з вимогами національного законодавства: 1) це не суперечить чинному законодавству; 2) це заборонено Законом України «Про аудиторську діяльність»; 3) висновок підлягає підтвердженню аудитором України; 4) це не регламентовано національним законодавством. 73. Який розділ аудиторського висновку дає упевненість, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог чинного законодавства: 1) масштаб перевірки; 2) вступна частина; 3) заголовок; 4) підпис аудиторського висновок. 74. Який розділ аудиторського висновку містить відомості про те, що аудит проведений незалежним аудитором, а також назву фірми (або прізвище аудитора): 1) вступна частина; 2) заголовок; 3) масштаб перевірки; 4) адреса аудитора. 75. Хто має право підписувати аудиторський висновок: 1) аудитор, який проводив аудит; 2) аудитор, який проводив аудит або директор аудиторської фірми; 3) директор аудиторської фірми, який має сертифікат; 4) правильної відповіді немає. 76. За яких обставин невпевненість або незгода вважаються фундаментальними: 1) коли, на думку аудитора, існує ймовірність неоднозначного тлумачення наданої інформації; 2) коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво перекрутити дійсний стан справ у цілому; 3) коли аудитор не може виконати всіх необхідних аудиторських процедур; 4) вірна відповідь відсутня. До факторів, що впливають на думку аудитора, відноситься незгода з керівництвом щодо достатності відомостей, розкритих у звітності. Який вид модифікованого висновку повинен надати аудитор, якщо існує фундаментальна незгода? 1) безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом; 2) умовно-позитивний; 3) негативний; 4) відмовитися від надання висновку. 78. Якщо висновок аудитора обґрунтований, складений неупереджено стосовно до клієнта та інших заінтересованих сторін, це відповідає принципу: 1) незалежності; 2) об'єктивності; 3) конфіденційності; 4) професійної компетентності. 79. До аудиторського висновку не включається: 1) адресат; 2) опис перевірених документів; 3) рівень аудиторської гарантії; 4) опис виявлених невідповідностей. 80. Які дії аудитора, якщо він виявив суттєвий фактор невизначеності, що впливає на фінансову звітність: 1) аудитор не буде посилатися на цей фактор та складе висновок без обмежень; 2) аудитор вкаже на існування невизначеності у пояснювальному параграфі висновку; 3) аудитор надасть умовно-позитивний висновок; 4) аудитор відмовить у наданні висновку. 81. Для формулювання аудиторського висновку аудитору необхідно: 1) вивчити всю наявну інформацію за період, що перевіряється та зібрати достатню кількість аудиторських доказів; 2) перевірити 90 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється; 3) скористатися інформацією, що надана попереднім аудитором; 4) перевірити 50 % всієї наявної інформації за період, що перевіряється. 82. За яких обставин аудитор має право видати негативний аудиторський висновок: 1) аудитор задоволений станом обліку та звітності на підприємстві; 2) існує незначна невпевненість достовірності обліку окремих господарських операцій; 3) існує незначна незгода щодо способу відображення в обліку окремих господарських операцій; 4) аудитор виявив незадовільний стан обліку та звітності на підприємстві. 83. Якщо аудитор не погоджується з клієнтом з питань обраної облікової політики, то: 1) аудитор відмовляється надати аудиторський висновок; 2) аудитор надає умовно-позитивний висновок; 3) аудитор надає позитивний висновок, що враховує побажання клієнта; 4) аудитор надає безумовно-позитивний висновок. 84. Аудитор надає керівництву підприємства результати своєї перевірки: 1) в усній формі з обговоренням шляхів удосконалення внутрішнього контролю; 2) в письмовій формі у вигляді висновків; 3) в письмовій формі у вигляді листа; 4) передає висновок через працівників підприємства-клієнта. 85. Наявність нефундаментальної невпевненості веде до: 1) видачі позитивного висновку; 2) видачі умовно-позитивного висновку; 3) видачі негативного висновку; 4) відмові від видачі висновку. 86. Наявність фундаментальної невпевненості веде до: 1) видачі позитивного висновку; 2) видачі умовно-позитивного висновку; 3) видачі негативного висновку; 4) відмові від видачі висновку. 87. Якщо при проведенні аудиту в комп’ютерному середовищі було залучено експерта з досліджуваного програмного продукту, то: 1) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором; 2) відповідальність за думку і висновок розподіляється між експертом і аудитором, про що слід обов’язково зазначити в аудиторському висновку; 3) відповідальність за проведені процедури несе експерт; 4) відповідальність за висновок несе суб’єкт господарювання. 88. До складу інформаційних джерел при перевірці касових операцій не відносять: 1) журнал-ордер та відомість до 30 рахунку; 2) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт; 3) розрахунково-платіжну відомість; 4) інвентарна картка обліку основних засобів. 89. До складу інформаційних джерел при аудиті розрахунків з підзвітними особами не відносять: 1) установчі документи підприємства; 2) прибутковий касовий ордер; 3) видатковий касовий ордер; 4) журнал-ордер та відомість до 372 рахунку. 90. До складу інформаційних джерел при аудиті зобов’язань за розрахунками з оплати праці не відносять: 1) розрахунково-платіжні відомості; 2) трудові контракти; 3) виписки банку; 4) векселі.
91. До складу інформаційних джерел при аудиті кредитів і позик не відносять: 1) протоколи зборів власників; 2) розрахунки відсотків; 3) накладні; 4) курси валют. 92. До складу інформаційних джерел при аудиті власного капіталу не відносять: 1) Головну книгу; 2) статут підприємства; 3) звіти про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт; 4) протоколи загальних зборів засновників підприємства. 93. До програми аудиту обліку основних засобів не включають: 1) правильність оцінки та введення в експлуатацію; 2) правильність нарахування зносу; 3) правильність визначення витрат на капітальний ремонт; 4) правильність формування резерву сумнівних та безнадійних боргів. 94. До складу інформаційних джерел при аудиті запасів не відносять: 1) прибутковий ордер; 2) приймальний акт; 3) картку складського обліку; 4) інвентарну картку. 95. При відпуску матеріальних цінностей на сторону аудитор перевіряє такий первинний документ: 1) вимога; 2) лімітно-забірна картка; 3) накладна; 4) дорожній лист. 96. Який прийом контролю застосовується для перевірки наявності товарів на складах: 1) документальний контроль оптових товарних операцій; 2) прийом зіставлення даних синтетичного обліку товарних операцій з даними складського обліку товарів; 3) прийоми контрольно-вибіркового зіставлення даних на підставі товарних документів; 4) фактичний контроль за допомогою інвентаризації товарів. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|