 |
|
Ауд. докази та їх хар-ка
Аналітичні процедури (АП) в аудиті
АП – це аналіз суттєвих показників і тенденцій, включаючи підсумкове дослідження взаємодій і взаємозв’язків невідповідних іншим формам і прогнозним значенням. Вони застос-ся при плануванні аудиту, як процедури при перевірці по суті, при провед загального огляду звітності. АП включають розгляд суб’єкта порівняно із зістав ін форм за попередній період, очікуваними результатами та аналогічною інформацією в галузі. Ступінь довіри аудитора до результатів АП залежить від: суттєвості статті, що перевіряється, обсягу інших проведених процедур; точності прогнозування очікуваних результатів аналітичних процедур, величини ризику системи контролю і невід’ємного ризику. Аудитор має проаналізувати отриману інформацію і провести дослідження знайдених значних змін.
Ауд висновки спец призначення
Вимоги, що ставл-ся до спец. ауд. завдань висвітлені в МСА 800 «Ауд. висновок при виконанні завдань аудиту спец. призначення». Звіт має містити: назву; адресата; вступний параграф (опис перевіреної звітності та положення про відповідальність), параграф, що описує обсяг, характер ауд. перевірки, посилання на МСА, що застосовуються, опис роботи виконаної аудитором, параграф, що містить думку стосовно фін форм, дата звіту, адреса аудитора та підпис. Даний звіт скл стосовно виконання таких послуг: перевірка конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фін звіті, викон конкретних угод, узагальненні фін звітів. До початку викон завдання аудитор має уточнити характер, форму і зміст свого передбачуваного звіту
Ауд. докази та їх хар-ка
Ауд. докази — це інф-ція, яка підтверджує правильність облікових даних і на якій ґрунтується ауд. висновок та звіт. Для отримання ауд. доказів можна застосовувати різні прийоми ауд. контролю. Аудитор повинен отримати таку к-сть ауд. доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при викор-ні яких буде підготовлено ауд. висновок. У міжнар. практиці питання стосовно збирання і викор-ня ауд. доказів регламентовані МСА 500 «Ауд. докази», 501«Ауд. докази:додаткові міркування окремих статей», 505«Зовнішні підтвердження».
Ауд. докази класиф-ся за різними ознаками. За відношенням до об’єктів аудиту: прямі і непрямі. Прямі отримують безпосередньо з перв. док-в, робочих файлів даних, ін. матер. свідчень які стосуються об’єкта дослідження. При оцінці непрямих доказів визначають взаємозв’язок фактів. Відповідно до стадії ауд. процесу виділяють докази отримані на початковій стадії, дослідницькій та завершальній стадії. За джерелами отримання ауд. доказів: первинні та вторинні докази. Перв. докази отримують з першоджерел(прибуткові і видаткові док-ти, акти інвентаризацій). Вторинними можуть бути свідчення повторного хар-ру(наказ керівника). За формою подання ауд. докази поділяють на матеріальні та усні. Матер. докази можуть зберігатись на паперових або технічних носіях інф-ції. Усна інф-ція викор-ся як ауд.доказ при умові надійності. Ауд. докази повинні бути достатніми, незалежними та достовірними.