Здавалка
Главная | Обратная связь

Термінологічний словник



Активи (згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звіт­но­сті»)– ресурси, контрольовані підприємством, які виникли у резуль­таті минулих подій та використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Активи за строком ви­користання поділяються на необоротні та оборотні.

Аудит(згідно зі ст. 3 ЗУ «Про аудиторську діяльність»)–пе­ре­вірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського об­ліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарю­ван­ня) згідно із вимогами користувачів.

Аудиторська палата України (АПУ) – незалежний самостійний орган, створений шляхом делегування членів від Спілки аудиторів України та державних установ і відомств для забезпечення ауди­тор­ської діяльності в Україні; він існує на засадах самоврядування і є юридичною особою.

Аудиторський висновок–висновок, наданий в результаті неза­леж­ної аудиторської перевірки фінансової інформації.

Аудиторські докази (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з на­дан­ня впевненості та супутніх послуг) – вся інформація, отримана ауди­тором під час формування висновків, на яких базується аудиторська думка. До складу аудиторських доказів входить інформація, що міс­титься в облікових записах, які є основою для фінансових звітів, та ін­ша інформація.

Аудиторський ризик (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з на­дан­ня впевненості та супутніх послуг)– ризик того, що аудитор ви­сло­вить невідповідну аудиторську думку разі, якщо фінансові звіти суттє­во викривлені.

Витрати(згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звіт­ності»)–зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капі­талу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками): списання виробничих запасів у вироб­ниц­тво, нарахування заробітної плати, нарахування амортизації (зносу) обладнання, списання різних послуг, нарахування оренди, нараху­ван­ня (визначення) податків та зборів тощо.

Власний капітал (капітал)(згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»)– частина активів підприємства, що зали­ша­ється після вирахування його зобов’язань.

Внутрішній аудит (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надан­ня впевненості та супутніх послуг) – діяльність з оцінювання, яка ор­га­нізована в межах суб’єкта господарювання як відділ цього суб’єкта господарювання. Його функції охоплюють, серед іншого, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності внутрішнього контролю.

Господарська операція – факт підприємницької та іншої діяльності (дія або подія), що впливає на стан та викликає зміни в структурі активів (майна), капіталу, зобов’язань і фінансових результатів.

Добровільний аудит – аудит, який здійснюється на замовлення за­цікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в регламен­това­но­му (законодавчому) порядку.

Договірних і статутних зобов’язань аудит – проведення пере­вір­ки з певних питань щодо заборгованості за господарськими дого­во­рами або за внесками до статутного капіталу. Наприклад, товариство зі складними домовленостями щодо розподілу прибутку може замо­вити аудиторську перевірку формування прибутку або звертання до третіх осіб щодо кредитування, яке може бути підкріплене пере­ві­ре­ними звітами.

Доходи(згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звіт­но­сті»)– збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного ка­піталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників): виручка від реалізації, доходи від оренди, дивіденди, відсотки тощо.

Збиток(згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»)– перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Зобов’язання (згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»)– заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, при­зве­де до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі еконо­мічні вигоди.

Зовнішній аудит – перевірка, яка здебільшого проводиться ауди­торською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підпри­єм­ством-замовником про виконання незалежної експертизи фінансово-господарської діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стра­тегії та підвищення ефективності господарювання. Зовнішній ауди­тор може скористатися результатами внутрішнього аудиту, але спочатку йому необхідно переконатися в їхній неупередженості, чин­ності та правдивості.

Зовнішній аудит (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з на­дан­ня впевненості та супутніх послуг) – аудиторська перевірка, що ви­конується зовнішнім аудитором.

Контроль– перевірка виконання тих чи інших господарських рі­шень з метою встановлення їхньої законності й економічної доціль­ності.

Коригування і санація – розробка за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправлення вияв­лених ним помилок та уникнення зловживань. Аудитор може дати рекомендації щодо санації та відновлення бухгалтерської доку­мен­та­ції, організації бухгалтерського обліку тощо, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.

На дотримання нормативних вимог та відповідності діяльнос­ті аудит – визначення дотримання клієнтом, аудит якого прово­дить­ся, процедур і правил, встановлених для нього, та з’ясування, чи від­повідає його діяльність статутній (використання ставок заробітної пла­ти, умов договорів із кредиторами та позичальниками, процедур ведення обліку загалом тощо). В окремих підрозділах складність про­ведення цього виду аудиту значно зростає, якщо їхня діяльність ре­гулюється великою кількістю різноманітних, часто змінюваних та до­пов­нюваних нормативних актів.

Необоротні активи(згідно з П(С)БО 2 «Баланс»)– всі активи, що не є оборотними; активи, строк використання яких перевищує 12 мі­сяців або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних ро­біт, наданих послуг) частинами шляхом нарахування амортизації (зно­су): будівлі, споруди, транспортні засоби, офісне обладнання, оргтех­ніка, гудвіл тощо.

Об’єкти аудиту– окремі господарські засоби, джерела їх форму­вання та господарські процеси, сукупність яких характеризує вироб­ничу і фінансово-господарську підприємства й окремих посадових осіб за відповідний період.

Обов’язковий аудит – аудит, який проводиться відповідно до за­ко­ну, тобто підприємство-замовник зобов’язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Закон України «Про аудиторську діяльність» встановив перелік підприємств, обсяг і порядок здійснення обов’язкового аудиту.

Оборотні активи (згідно з П(С)БО 2 «Баланс»)– грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші ак­тиви, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу; активи, строк вико­рис­тання яких менше 12 місяців або один операційний цикл та які пере­но­сять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (про­да­них товарів, виконаних робіт, наданих послуг) повністю за визначений вище період (тобто споживаються повністю): сировина і матеріали, па­ливо, запасні частини, готова продукція, товари, грошові кошти, короткострокова дебіторська заборгованість тощо.

Оперативний контроль і аналіз – проведення оперативного ауди­ту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптимальних варіантів уп­рав­лінських рішень без безпосереднього втручання аудитора.

Операційний аудит (управлінський аудит) – аудит результатів або вивчення операцій компанії з метою формулювання рекомендації щодо економічного використання ресурсів та ефективного досягнення цілей. Мета операційного аудиту – допомогти керівникам у виконанні їхніх обов’язків, результатом чого може бути підвищення рен­та­бель­ності діяльності тощо.

Пасиви – капітал (власний капітал) та зобов’язання.

Предмет аудиту– процеси та явища, які відображені доку­мен­тально і пов’язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

Прибуток(згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати») – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Продуктивність праці – показник ефективності використання ресурсів праці, що вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому вимірнику, яка вироблена одним працівником за пев­ний час (годину, день, місяць, рік).

Процес виробництва – виконання основного завдання діяльності підприємства: виготовлення продукції (виконання робіт, надання по­слуг) шляхом взаємодії засобів праці та предметів праці за активної ролі в цьому процесі праці – робочої сили, результатом чого є отри­ман­ня з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад під­приємства.

Процес постачання (придбання, заготівлі) – витрата підпри­єм­ством певної частини грошових коштів на закупівлю засобів праці та предметів праці.

Процес реалізації (збуту) – передача готової продукції (товарів, робіт, послуг) з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу та визначення фінансового результату діяльності підприємства.

Санація (оздоровлення) – система заходів, що проводиться для від­вернення банкрутства промислових, торгових, банківських та інших підприємств і організацій. Здійснюється шляхом: злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій та облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів та надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебувають на межі банкрутства.

Собівартість – грошове вираження безпосередніх поточних вит­рат підприємства, пов’язаних із виробництвом та реалізацією продук­ції (товарів, робіт, послуг) в цілому по підприємству, та частина витрат, необхідна для оцінки вартості певного об’єкта калькулювання.

Спілка аудиторів України (САУ) – об’єднання аудиторів на про­фе­сійній основі.

Стверджуючий аудит– аудит, який передбачає перевірку та під­твердження практично кожної господарської операції.

Системно-орієнтований аудит– аудит, який передбачає спосте­реження систем, які контролюють операції. Цей вид аудиту призвів до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внут­ріш­нього контролю.

Стратегічний аналіз – розробка аудитором на основі даних, отриманих у процесі аудиту пропозицій щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб’єкту.

Суб’єкти аудиту – фізичні особи-аудитори та їхні організації (ауди­торські фірми), діяльність яких направлена на здійснення неза­лежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії та події з метою визначення ступеня відповідальності цих тверджень уста­нов­ле­ним критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим корис­тувачам.

Сукупний об’єкт аудиту–документально зафіксована інформація про наявність і рух засобів підприємства, джерела їхнього формування та фінансові результати.

Супутні аудиту послуги–послуги, які аудитори (аудиторські фір­ми), керуючись чинним законодавством, можуть надавати клієнтам, окрім проведення аудиту.

Супутні послуги(згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг) – погоджені процедури або складання фінансової та іншої інформації.

Фінансовий результат–кінцевий результатний показник діяль­ності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами та має два види: прибуток або збиток.

Фінансово-господарський контроль – систематичне спостере­жен­ня та перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій з метою встановлення законності та економічної доціль­но­сті господарських операцій.

Фінансової звітності аудит–як правило, основний вид обов’яз­кового аудиту, який проводиться для визначення дотримання під час складання фінансової звітності спеціально встановлених критеріїв у цілому – загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і при­пускає, що ця звітність буде використовуватись різними групами ко­ристувачів і для різних цілей.

Фінансових звітів аудит(згідно з Глосарієм термінів до Між­на­родних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг) – аудиторська перевірка, метою якої є надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.