 |
|
Управління аудиторською діяльністю в світі та в Україні
Головною міжнародною професійною організацією бухгалтерів і аудиторів є Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ), яка на нині об’єднує 158 професійних організацій зі 123 країн.
МФБ забезпечує керівництво професійними бухгалтерами на міжнародному рівні шляхом виконання таких завдань:
– розробка, розвиток і підтримання на високому якісному рівні Міжнародних професійних стандартів та Кодексу етики;
– активна підтримка зближення національних професійних стандартів, особливо стандартів з аудиту, надання впевненості, етики, освіти і фінансової звітності;
– постійне покращення якості аудиту та управління фінансами;
– підтримка цінностей бухгалтерської професії для забезпечення постійного притоку осіб з високими моральними якостями;
– підтримання відповідності вимогам організації;
– допомога країнам, що розвиваються та переходять до ринкової економіки, у створенні та підтриманні професії,
– служіння інтересам суспільства у співробітництві з регіональними бухгалтерськими та іншими організаціями.
Згідно з міжнародною практикою аудиту, в кожній країні повинна існувати вища аудиторська установа. Вона може бути створена як окрема юридична особа або ці функції виконують визначені законом уже існуючі міністерства чи відомства.
В Україні питання, пов’язані з діяльністю та професійним захистом аудиторів,регулюють: Аудиторська палата України (АПУ) і Спілка аудиторів України (САУ).
АПУ було створено 28 жовтня 1993 року відповідно до першої редакції Закону України «Про аудиторську діяльність» [16], наступні редакції цього Закону розкривають її повноваження; питання щодо створення, основних завдань та діяльності АПУ висвітлено в розділі ІІІ «Аудиторська палата України», ст. 12–15 (Додаток Ф).
АПУ формується на п’ять років з 20-ти осіб.
14 лютого 1992 року було створеноСАУ,яка є професійним громадським об’єднанням, що об’єднує на добровільних засадах чинних аудиторів. Мета його діяльності: об’єднати зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав та інтересів і сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні.
2. Правове регулювання аудиторської діяльності,
стандарти аудиту
Аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до великої кількості нормативних документів, які можна об’єднати у дві групи:
1) державні, галузеві та інші законодавчі акти (закони України, положення, інструкції, методичні рекомендації тощо) стосовно бухгалтерського обліку, фінансової звітності, оподаткування, господарської діяльності, права тощо;
2) закони України, аудиторські стандарти, нормативи та інші регулятори, які стосуються безпосередньо аудиторської діяльності.
Законодавча база щодо першої групи буде розглянута більш конкретно у модулі ІІ, з визначенням нормативних документів, які використовуються при проведенні аудиту за конкретними об’єктами перевірки.
Нині обмежимося лише назвами та переліком основних нормативних документів першої групи (тобто тими, які мають застосовуватись аудитором обов’язково тільки в чинних редакціях – з останніми змінами та доповненнями):
1) Господарський кодекс України [2];
2) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17];
3) Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [19];
4) Закон України «Про податок на додану вартість» [20];
5) Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [5];
6) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [10];
7) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 1–34 [12; Додаток П];
8) Цивільний кодекс України [21] тощо.
До другої групи нормативних документів можна віднести:
1) Закон України «Про аудиторську діяльність», редакція від 14 вересня 2006 року № 140-У [16; Додаток Ф];
2) Міжнародні стандарти аудиту (МСА), надання впевненості та супутніх послуг, редакція 2008 року [1; Додаток Х];
3) Кодекс етики професійних бухгалтерів (КЕПБ) [6; Додаток Ц];
4) офіційні роз’яснення Аудиторської палати України окремих питань щодо застосування стандартів аудиту;
5) інші нормативні акти, прийняті АПУ.
Завдання. Користуючись змістом Додатку Х, самостійно визначте структуру Закону України «Про аудиторську діяльність» за розділами та статтями.
18 квітня 2003 року Аудиторська палата України на своєму засіданні № 122/2визнала в якості національних порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів.
Загальна збірка стандартів аудиту називається «Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики», має обсяг 1 172 сторінки (2007 р.) і складається з двох великих розділів:
1) Етика (Кодекс етики професійних бухгалтерів – КЕПБ);
2) Аудит, огляд, інші завдання з надання впевненості та супутні послуги (Аудит, надання впевненості та супутніх послуг).
Мета Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики: визначення основних положень та надання рекомендацій з організації, здійснення роботи аудиторськими фірмами і аудиторами та підвищення якості аудиту для найбільш повного задоволення потреб суспільства в достовірній інформації про фінансовий стан і результати господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.
Зміст КЕПБ буде розглядатися в останньому питанні цієї теми.
Нині зупинимося на основних складових другого розділу збірки «Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики» (табл. 2.1).
Міжнародні стандарти аудиту (МСА, номери 100–999) призначені для застосування у процесі аудиту фінансової звітності, але їх можна адаптувати для аудиту іншої інформації та надання супутніх послуг.
Далі в посібнику (у модулях І і ІІІ) буде більш детально розглянуто окремі стандарти аудиту.
Загальний перелік чинних (на 2008 р.) Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та супутніх послуг подано у Додатку Х.
Таблиця 2.1