Главная | Обратная связь

Термінологічний словник

Абстрагування – метод дослідження, при якому вивчення пред­мета здійснюється шляхом відволікання, абстракції, переходом від конкретних об’єктів до загальних питань.

Аналіз– метод дослідження, при якому вивчення предмета здій­сню­ється шляхом розчленування його на складові, кожна з яких ана­лі­зується (вивчається) окремо в рамках одного цілого.

Аналітичні тести – методи порівняння як в абсолютних одини­цях, так і відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки).

Аналогія – метод дослідження, при якому вивчення предмета здій­снюється шляхом пізнання ознак суб’єкта на основі його подібності з іншими.

Арифметична документальна перевірка – перевірка правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах.

Бухгалтерський підхід– розробка методик перевірки за різними роз­ділами бухгалтерського обліку.

Вибіркові спостереження – прийоми статистичного спостере­жен­ня якісних характеристик господарського процесу.

Галузевий підхід – розробка методик аудиту суб’єктів госпо­да­рю­вання залежно від виду їхньої діяльності та галузевої належності.

Дедукція – метод дослідження, при якому вивчення предмета здій­снюється шляхом вивчення спочатку стану об’єкта в цілому, а тільки потім – стану його складових елементів, а висновки робляться від за­галь­ного до окремого.

Документальна перевірка – перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті.

Документальні методи – дослідження документів, групування не­доліків, формальна, арифметична, логічна, зустрічна перевірка, балан­совий метод, порівняння, оцінка законності, обґрунтованості й чин­нос­ті господарських операцій та заповнення документів.

Економіко-математичні методи – методи, які застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування.

Економічний аналіз – система прийомів для розкриття причинних зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів.

Експеримент – науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані.

Експертизи – експерті оцінки, що застосовуються криміналіс­тич­ними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експер­ти­зами.

Електронний обмін даними (ЕОД) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг) – електронна пе­редача документів між організаціями у прийнятній для введення до комп’ю­тера формі.

Загальнонаукові методи дослідження – методи і методичні прийо­ми, які використовуються будь-якою наукою.

Залишки на початок періоду (згідно з Глосарієм термінів до Між­народних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг) – ті залишки на рахунках, які існують на початок періоду; вони базуються на залишках на ра­хун­ках на кінець попереднього періоду і відображають вплив операцій попередніх періодів та облікових політик, що застосовувалися у попе­редньому періоді.

Зустрічна перевірка – відображення господарських операцій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами; як правило, переві­ря­ється в останніх та порівнюється з даними клієнта.

Інвентаризація – (від лат. іnventarium «опис майна») – елемент ме­тоду бухгалтерського обліку, який є способом виявлення в натурі фактичної наявності матеріальних цінностей, грошових коштів і роз­рахунків; це перевірка наявності й стану об’єкта шляхом огляду, під­рахунку, зважування, обміру тощо.

Індукція – метод дослідження, при якому вивчення предмета здій­снюється шляхом ознайомлення не з усіма ознаками, а лише з час­ти­ною їх; висновки робляться від окремого до загального.

Кількісна суттєвість достовірності фінансової звітності – сут­тєвість фінансової звітності, коли аудитор повинен оцінити, чи пере­вищують окремо або в загальній сумі виявлені відхилення кількісний критерій – рівень суттєвості.

Комп’ютеризовані методи аудиту(КМА) (згідно з Глосарієм тер­мінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, ог­ляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг) – при­кладні програми аудиторських процедур з використанням комп’ютера як засобу аудиту.

Конкретизація – метод дослідження, при якому вивчення пред­ме­та здійснюється шляхом огляду об’єктів за певними конкретними умовами їх існування.

Контирування документів – зазначення номерів рахунків, що де­бе­туються і кредитуються, і суми в облікових документах.

Контрольні замірювання робіт– прийом фактичного контролю за дотриманням визначених норм.

Критерії (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стан­дар­тів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впев­не­ності та супутніх послуг) – контрольні показники, що викорис­то­вуються для оцінки або визначення предмету перевірки, включаючи контрольні показники подання та розкриття інформації, якщо прий­нято. Критерії можуть бути формальними або менш формальними. Можуть бути різні критерії для одного й того ж предмету перевірки. відповідні критерії потрібні для обґрунтованої оцінки чи визначення предмету перевірки в контексті професійного судження.

Критерій–засіб судження, вимірник для визначення, оцінки пред­мета, явища, ознака, що покладена в основу класифікації.

Критерій оцінки фінансової звітності–оцінка, за допомогою якої можна визначити відповідність звітності попередньо вста­нов­ле­ним нормам, правилам та показникам.

Метод аудиту–сукупність прийомів, за допомогою яких оці­ню­ється стан об’єктів, за якими здійснюється аудит.

Методбудь-якоїнауки – спосіб дослідженнятого, що є її пред­метом.

Методика – повний послідовний набір правил та процедур щодо обраного об’єкта, за виконанням яких досягається визначена мета і виконується поставлене завдання.

Методика аудиту – послідовність та порядок застосування ме­тодів (прийомів) аудиту з метою встановлення об’єктивної істини шля­хом аудиторського висновку для користувачів фінансової звіт­но­сті й аудиту.

Моделювання – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом заміни об’єкта, який вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні прикмети оригіналу.

Надлишок – результат інвентаризації, при якому фактична наяв­ність цінностей або розрахунків перевищує облікові дані; опри­бут­ко­вується в доходи підприємства.

Нестача – результат інвентаризації, при якому фактична наявність цінностей або розрахунків менше облікових даних; списується за ра­хунок винної особи або підприємства.

Несуцільний спосіб (вибіркова перевірка) – метод, який харак­те­ризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами наукової теорії вибірки.

Обстеження– особисте ознайомлення з предметом дослідження (обстеження місць зберігання запасів тощо).

Опитування – одержання письмової або усної інформації від клі­єнта або про клієнта.

Перевірка документів за змістом – відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув’язка окремих показників.

Перевірка документів за формою – наявність у документі обов’яз­кових реквізитів.

Перевірка документів по суті – перевірка, що дозволяє встано­вити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та вклю­чення до статей витрат і доходів.

Перевірка механічної точності – перевірка підрахунків і передачі інформації.

Пересортиця– результат інвентаризації, за якого виникають лиш­ки одних і нестачі інших матеріальних цінностей як результат заміни одного сорту іншим при відпуску товарно-матеріальних цінностей.

Підтвердження – одержання письмової відповіді від клієнта або третіх осіб з метою підтвердження точності інформації (підтверд­жен­ня дебіторської заборгованості тощо).

Принципи інвентаризацій: раптовість, зіставність, плановість, своє­часність, точність, об’єктивність, безперервність, повнота охоп­лення об’єктів, ефективність, оперативність, економічність, гласність, виховний вплив, оцінка результатів, дотримання матеріальної від­по­відальності, обов’язковість, документальне відображення результатів інвентаризації, доцільність.

Природний убуток у межах норм–результат інвентаризації, за якого виникає нестача, але її кількісна та вартісна оцінка знаходиться у межах, визначених законодавчо, й дозволяє списати нестачу за ра­хунок організації без визначення винних осіб.

Процедури аудиторські– конкретні дії аудитора щодо виконання визначених завдань перевірки.

Розцінка документів – розрахунок ціни (у разі її відсутності).

Синтез – метод дослідження, при якому вивчення предмета від­бувається шляхом об’єднання в цілісність, в єднання його частин.

Системний аналіз – метод дослідження, при якому вивчення пред­мета відбувається шляхом огляду об’єктів як сукупності елементів, що утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку по­ведінки об’єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.

Сканування – безперервний, поелементний перегляд інформації (пе­регляд усіх первинних документів по касі, поточному рахунку, си­ровині та матеріалах з метою встановлення незвичного факту).

Службове розслідування – сукупність прийомів перевірки дотри­мання службовими особами і робітниками чи службовцями норма­тив­но-правових актів.

Специфічні (власні) методичні прийоми аудиту – методи і ме­тодичні прийоми, які використовуються тільки аудитом та деякими суміжними з ним науками.

Спеціальна перевірка – перевірка, що здійснюється із залученням спеціалістів з вузькою спеціалізацією (техніки, технологи з певних виробництв); застосовується з метою виявлення різнорідних відхилень від норм та з метою доказів фактів порушень та відхилень.

Спеціальний підхід – розробка методик щодо певних особливостей діяльності підприємств, пов’язаних з правовими, організаційними, законодавчими аспектами.

Спостереження – одержання загальної характеристики можли­во­стей клієнта на підставі візуального огляду.

Статистичні розрахунки – методи, які застосовуються за потре­би відтворення реальних кількісних відношень.

Суцільний спосіб– спостереження, коли перевірці підлягають усі документи і записи по всіх об’єктах у регістрах бухгалтерського об­лі­ку та фінансова звітність.

Суцільні спостереження – прийоми статистичного спостереження фактичного стану об’єктів.

Технологічний контроль – контроль якості продукції, її відпо­від­но­сті технічним умовам.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту – сукупність прийо­мів синтезування результатів аудиту та прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в май­бутньому.

Фактична перевірка – перевірка кількісного і якісного стану об’єк­тів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обчис­лен­ня, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів.

Фінансові звіти (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з на­дан­ня впевненості та супутніх послуг) – структуроване подання фі­нан­сової інформації, до складу якої, як правило, входять примітки, що додаються, складене на основі облікових записів та призначене пові­домляти про економічні ресурси або зобов’язання суб’єкта госпо­да­рювання на певний момент часу або про зміни в них за період часу відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Термін може означати також повний пакет фінансових звітів, але також і ок­ремий фінансовий звіт, наприклад, Баланс або Звіт про доходи та вит­рати та відповідні пояснювальні Примітки.

Фінансова звітність(згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фі­нан­сової звітності»)–бухгалтерська звітність, що містить інфор­ма­цію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових кош­тів підприємства за звітній період.

Формальна документальна перевірка – візуальна перевірка пра­виль­ності записів усіх реквізитів, яка полягає у виявленні без­під­став­них виправлень, підчисток, дописувань у тексті та цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб.

Функціонально-вартісний аналіз – метод дослідження, при якому вивчення предмета здійснюється шляхом огляду об’єктів на стадії під­готовки виробництва, що включає проектування та синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування.

Хімічно-технологічний контроль – контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції.

Юридичний підхід– розробка методик перевірки різних питань з юридичної точки зору.

Якісна суттєвість достовірності фінансової звітності – суттє­вість фінансової звітності, коли аудитор висловлює своє професійне судження для того, щоб визначити, чи мають суттєвий характер від­хилення, виявлені під час перевірки.