ІІІ. Завершальна (результативна) стадія.
На цій стадії необхідно: 1) згрупувати виявлені недоліки; 2) скласти накопичувальні відомості про порушення, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки; 3) узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському звіті та висновку; 4) обговорити результати аудиту з найвищим управлінським персоналом клієнта; 5) розробити проект профілактичних та попереджувальних дій; 6) прийняти рішення за результатами аудиту і здійснити контроль за їх виконанням (ці дії виконуються тільки з боку клієнта). 2. Необхідність планування аудиторської діяльності Одним з найважливіших етапів будь-якої діяльності (в тому числі й аудиту) є планування. Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявлення проблем, які необхідно перевірити більш детально. Згідно з даними провідних теоретиків та практиків аудиту, на планування в аудиті відводиться від 30 до 40 % загального бюджету часу, цей процес є досить трудомістким (він включає розробку стратегії, плану(ів), проведення розрахунків суттєвості, ризиків, вибірки, тестів, складання програм перевірки тощо). Аудитор зобов’язаний чітко прогнозувати, контролювати і обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури. Загалом планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки та планів за об’єктами, будову аудиторських програм та з’ясування аудиторських процедур і доказів, оцінювання об’єктів аудиторського контролю. Для планування своєї діяльності аудитори України повинні користуватися положеннями МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів». Метою цього стандарту є встановлення положень і надання рекомендацій щодо дій та питань стосовно планування аудиту фінансових звітів. Аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання аудиту (п. 8 МСА 300). Після обрання стратегії аудиту аудитор починає розробляти детальний план аудиту (п. 11 МСА 300). Аудитор повинен розробити план аудиту для зменшення аудиторських ризиків до прийнятно низького рівня (п. 13 МСА 300). Планування є невід’ємною фазою аудиту, безперервним процесом, який часто починається відразу після виконання попередньої аудиторської перевірки (або у поєднанні з ним) та продовжується до завершення поточного завдання з аудиту. Під час підготовки до аудиторської перевірки планується період конкретних дій і ті аудиторські процедури, які необхідно завершити ще до початку цієї перевірки. Обсяг планування може змінюватися залежно від суб’єкта підприємницької діяльності, первинності чи повторності аудиторської перевірки, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності (так, за умови співпраці з постійним клієнтом деякі процедури можна й не планувати). Класифікація клієнтів аудиторських фірм: · за організаційно-правовими формами: – підприємства; – установи; – організації; – об’єднання; – фонди; – громадяни. · за тривалістю відносин між аудитором і клієнтом: – випадкові або разові; – постійні. · залежно від досвіду і відносин: – нові; – постійні.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|