Здавалка
Главная | Обратная связь

ІІІ. Завершальна (результативна) стадія.



На цій стадії необхідно:

1) згрупувати виявлені недоліки;

2) скласти накопичувальні відомості про порушення, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;

3) узагальнити та відобразити результати перевірки в ауди­тор­сько­му звіті та висновку;

4) обговорити результати аудиту з найвищим управлінським пер­со­налом клієнта;

5) розробити проект профілактичних та попереджувальних дій;

6) прийняти рішення за результатами аудиту і здійснити контроль за їх виконанням (ці дії виконуються тільки з боку клієнта).

2. Необхідність планування аудиторської діяльності
та критерії вибору клієнтів

Одним з найважливіших етапів будь-якої діяльності (в тому числі й аудиту) є планування.

Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на най­важливіших напрямах аудиту, виявлення проблем, які необхідно пере­вірити більш детально.

Згідно з даними провідних теоретиків та практиків аудиту, на пла­нування в аудиті відводиться від 30 до 40 % загального бюджету часу, цей процес є досить трудомістким (він включає розробку стратегії, плану(ів), проведення розрахунків суттєвості, ризиків, вибірки, тестів, складання програм перевірки тощо).

Аудитор зобов’язаний чітко прогнозувати, контролювати і облі­ко­вувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Загалом планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки та планів за об’єктами, будову аудиторських програм та з’ясування ауди­тор­ських процедур і доказів, оцінювання об’єктів аудиторського конт­ролю.

Для планування своєї діяльності аудитори України повинні корис­туватися положеннями МСА 300 «Планування аудиту фінансових зві­тів». Метою цього стандарту є встановлення положень і надання ре­комендацій щодо дій та питань стосовно планування аудиту фінан­со­вих звітів.

Аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання аудиту (п. 8 МСА 300).

Після обрання стратегії аудиту аудитор починає розробляти де­таль­ний план аудиту (п. 11 МСА 300).

Аудитор повинен розробити план аудиту для зменшення ауди­тор­ських ризиків до прийнятно низького рівня (п. 13 МСА 300).

Планування є невід’ємною фазою аудиту, безперервним процесом, який часто починається відразу після виконання попередньої ауди­тор­ської перевірки (або у поєднанні з ним) та продовжується до завер­шен­ня поточного завдання з аудиту.

Під час підготовки до аудиторської перевірки планується період конкретних дій і ті аудиторські процедури, які необхідно завершити ще до початку цієї перевірки.

Обсяг планування може змінюватися залежно від суб’єкта під­при­єм­ницької діяльності, первинності чи повторності аудиторської пере­вірки, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання осо­бливостей його діяльності (так, за умови співпраці з постійним клі­єн­том деякі процедури можна й не планувати).

Класифікація клієнтів аудиторських фірм:

· за організаційно-правовими формами:

– підприємства;

– установи;

– організації;

– об’єднання;

– фонди;

– громадяни.

· за тривалістю відносин між аудитором і клієнтом:

– випадкові або разові;

– постійні.

· залежно від досвіду і відносин:

– нові;

– постійні.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.