Главная | Обратная связь

Відображення об’єктів дебіторської заборгованості у звітності

Назва форми	Код рядка	Назва рядка
Розрахунки з покупцями та замовниками
Баланс (Додаток A)		Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – первісна вартість
Примітки до річної фінансової звітності (Додаток Е)		Таблиця ІХ «Дебіторська забор­го­ваність» рядок «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги»
Розрахунки з різними дебіторами
Баланс (Додаток A)		Дебіторська заборгованість за роз­рахунками: – за виданими авансами; – за нарахованими доходами; – інша поточна дебіторська заборгованість
Примітки до річної фінансової звітності (Додаток Е)		Таблиця ІХ «Дебіторська заборго­ваність» рядок «Інша поточна дебіторська заборгованість»
Резерв сумнівних боргів
Баланс (Додаток A)		Резерв сумнівних боргів

Продовж. табл. 7.5.1

Назва форми	Код рядка	Назва рядка
Примітки до річної фінансової звітності (Додаток Е)		Таблиця ІХ «Дебіторська заборгованість» рядок «Списано у звітному році безнадійної дебіторської заборгованості «
Поточні фінансові інвестиції: еквіваленти грошових коштів
Баланс (Додаток A)		Грошові кошти та їх еквіваленти: – в національній валюті; – в іноземній валюті
Примітки до річної фінансової звітності (Додаток Е)		Таблиця VI «Грошові кошти» рядок «Еквіваленти грошових коштів»
Поточні фінансові інвестиції: інші поточні інвестиції
Баланс (Додаток A)		Поточні фінансові інвестиції
Примітки до річної фінансової звітності (Додаток Е)	350– 380–	Таблиця IV «Фінансові інвестиції» рядок А «Фінансові інвестиції за методом участі в капіталі» рядок Б «Інші фінансові інвестиції»

 

Б). Регістри аналітичного обліку дебіторської заборгованості (До­датки С та Т):

– журнальна форма – Журнал 3, відомості 3.1, 3.2;

– спрощена форма – Відомість 3-м;

– книжково-журнальна форма:

– розрахунки з покупцями та замовниками – Книга К-16 (16а), К-17;

– розрахунки з підзвітними особами – Журнал К-10;

– розрахунки з різними дебіторами (крім підзвітних осіб) та резерв сумнівних боргів – Книга К-17.

Регістри аналітичного обліку поточних фінансових інвестицій:

– журнальна форма – Журнал 4, відомість 4.2;

– спрощена форма – Відомість 4-м;

– книжково-журнальна форма - Книга К-17.

В). Зупинимося тільки на трьох видах дебіторської заборгованості, які найчастіше виникають на підприємстві.

Первинними бухгалтерськими документами щодо виникнення дебі­тор­ської заборгованості є документи з відвантаження товарів, про­дук­ції, виконання робіт, надання послуг, а саме:

– Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) мате­ріа­лів Форма № М-11, Видаткова накладна або Товарно-транспортна накладна Форма № 1-ТН, що виписуються в момент, коли визначені об’єкти були продані (відвантажені зі складу);

– Акт виконаних робіт (наданих послуг) – виписується в момент, коли було виконано роботи або надано послуги;

– Податкова накладна, складається одночасно із Накладною-вимогою Форми № 11, Видатковою накладною або Актом виконаних робіт (наданих послуг) – у момент відвантаження або виконання, якщо постачальник / підрядник є платником ПДВ. (Однак якщо покупець не є платником ПДВ, то другий примірник цієї накладної залишається у постачальника / підрядника і покупцю не передається).

Зменшується дебіторська заборгованість, як правило, шляхом оп­лати покупцями за відвантажені товари, продукцію, виконані роботи, надані послуги, що відображається платіжними документами, визна­ченими у питанні 3 теми 7.3 «Аудит необоротних активів» поточного модуля.

 

Первинними документами з виникнення заборгованості за аван­са­ми, виданими підприємством постачальнику, навпаки, є платіжні до­кументи (див. питання 3 теми 7.3) та певний договір чи угода. Змен­шення (закриття) цієї заборгованості відбувається на підставі від­ван­таження товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг, що під­тверджується документами, визначеними на початку підпункту В пи­тання 3 поточної підтеми).

 

Первинними документами, пов’язаними з розрахунками з підзвіт­ними особами, є:

– Наказ (розпорядження) керівника підприємства про відряд­жен­ня;

– Посвідчення про відрядження;

– Видатковий касовий ордер КО-2;

– Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт;

– Прибутковий касовий ордер КО-1;

– виправдувальні документи щодо витрат підзвітних сум (на­клад­ні, рахунки, касові чеки, чеки РРО, квитки тощо).

 

План і програма аудиту дебіторської заборгованості

(остання розглядається на лекції)

Спробуйте скласти план самостійно, використовуючи (можна – частково) наведені нижче завдання та додаючи свої, а потім порів­няй­те його з тим, який буде подано на лекції за цією підтемою. (Від­по­відно до методики, яку використовує автор цього посібника, план аудиту за конкретним об’єктом складається за таблицею, поданою в питанні 4 теми 5 модуля І).

Завданнями аудиту дебіторської заборгованості в цілому є:

– перевірка законності виникнення дебіторської заборгованості підприємства та віднесення її до довгострокової та короткострокової;

– контроль своєчасності погашення заборгованості;

– аналіз доцільності та своєчасності заходів, вжитих підпри­єм­ством для ліквідації причин, які спричинили прострочену заборго­ваність;

– перевірка правильності відображення в обліку розрахунків з де­біторами за товари, роботи, послуги (за товарними операціями);

– перевірка правильності відображення в обліку бартерних опе­рацій;

– перевірка правильності відображення в обліку розрахунків за ви­даними авансами;

– перевірка дотримання законодавства за розрахунками з під­звіт­ними особами та правильність їх відображення в обліку;

– перевірка дотримання законодавства за розрахунками коротко­строковими векселями одержаними та правильність їх відображення в обліку;

– перевірка необхідності та правильності формування і вико­рис­тан­ня резерву сумнівних боргів;

– оцінювання стану синтетичного й аналітичного обліку розра­хун­ків з дебіторами, якості відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, в облікових регістрах та звітності.

Програму аудиту за конкретним, визначеним цією підтемою, об’єк­том відповідно до складеного плану та методику його аудиту буде розглянуто безпосередньо на лекції.

 

6. Типові та можливі порушення обліку
дебіторської заборгованості

До типових та можливих порушень в операціях з обліку дебі­тор­ської заборгованості слід віднести:

– незадовільне оформлення первинних документів (застосування нетипових чи недоречних форм, відсутність підписів, печаток, неза­повнення всіх необхідних реквізитів);

– неправильне оформлення або відсутність договорів, що стали підставою відвантаження готової продукції, товарів, здійснення робіт, послуг тощо і виникнення дебіторської заборгованості;

– безпідставне визнання доходів організації;

– неправильна класифікація сум дебіторської заборгованості на дов­гострокову та короткострокову;

– зарахування отриманих сум дебіторської заборгованості на по­гашення заборгованості невідповідних дебіторів;

– відображення дебіторської заборгованості на фіктивних рахун­ках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операціями;

– списання нестач і крадіжок за рахунок збільшення дебіторської заборгованості;

– неправильне відображення бартерних операцій;

– невзаємозакриття авансів отриманих відповідними сумами щодо списання визнаної дебіторської заборгованості;

– невзаємозакриття авансів сплачених відповідними сумами щодо списання визнаної кредиторської заборгованості;

– приховування дебіторської заборгованості відображенням у Ба­лан­сі згорнутого залишку;

– неправильне визначення (оцінка) сум дебіторської заборго­ва­но­сті у зв’язку з коливанням курсу валют на дату складання Балансу при розрахунках в іноземній валюті;

– неправильний розрахунок суми резерву сумнівних боргів;

– шахрайство з сумами дебіторської заборгованості підзвітних осіб (списання її без підстав та документального підтвердження);

– заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення дебіторської заборгованості;

– неправильне визначення податкового зобов’язання з ПДВ;

– формальне проведення інвентаризації розрахунків;

– невідповідність даних аналітичного та синтетичного обліку тощо.

 

Плани практичних занять

Тема практичного заняття 7.5.1: