Главная | Обратная связь

Термінологічний словник

Безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з розрахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також пере­рахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, а та­кож коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одер­жувачів коштів.

Готівкові розрахунки–платежі готівкою підприємств (підпри­ємців) і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Грошові документи – поштові марки, сплачені проїзні документи, сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Грошові кошти у дорозі – грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства.

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових доку­мен­тів– документ, що застосовується для реєстрації прибуткових і ви­даткових касових ордерів та інших касових документів.

Іноземна валюта– валюта інша, ніж валюта звітності.

Картковий рахунок– банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками.

Каса–приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, збері­гання готівкових коштів, інших цін­ностей, касових документів.

Касова книга– документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Касовий ордер– первинний документ (прибут­ковий або видат­ко­вий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Касові документи– документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, роз­рахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видат­кові касові документи), за допомогою яких відповідно до за­коно­дав­ства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касові операції – операції підприємств (під­приємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих опе­рацій у відповідних книгах обліку.

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості оди­ниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Ліміт залишку готівки в касі–граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Меморіальний ордер – розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунка платника, внутрішньобанківських операцій.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їхніх еквівалентів.

Операція в іноземній валюті – господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іно­земній валюті.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий до­кумент, який скла­дається з двох частин: верхньої – вимоги отримувача безпо­се­редньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або, в разі договірного списан­ня, отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговую­чому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжні інструменти–засіб певної форми на паперовому, елек­тронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунка платника.

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодер­жа­телю за­значеної в чеку суми коштів.

Розрахунково-касове обслуговування– надання банком клієнту, на підставі укладеного між ними дого­вору, послуг, які пов’язані з пере­ка­зом коштів з рахунку / на рахунок цього клієнта, видачею йому гро­шей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, пе­ред­бачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самос­тійно.