Типові та можливі порушення обліку зобов’язань
До типових та можливих порушень в операціях з обліку зобов’язань слід віднести: – незадовільне оформлення первинних документів (застосування нетипових чи недоречних форм, відсутність підписів, печаток, незаповнення всіх необхідних реквізитів); – безпідставне відвантаження готової продукції, товарів, здійснення робіт, послуг тощо і виникнення кредиторської заборгованості; – безпідставне визнання витрат організації; – неправильна класифікація сум кредиторської заборгованості на довгострокову та короткострокову; – зарахування сплачених сум кредиторської заборгованості на погашення заборгованості невідповідних кредиторів; – відображення кредиторської заборгованості на фіктивних рахунках неіснуючих клієнтів або за фіктивними нетоварними операціями; – неправильне відображення бартерних операцій; – знищення оригінальних документів; – неправильне оформлення та пред’явлення претензій за договорами постачання; – неоприбуткування товарно-матеріальних цінностей, отриманих від постачальників; – невзаємозакриття авансів отриманих відповідними сумами щодо списання визнаної дебіторської заборгованості; – невзаємозакриття авансів сплачених відповідними сумами щодо списання визнаної кредиторської заборгованості; – приховування кредиторської заборгованості відображенням у Балансі згорнутого залишку; – неправильне визначення (оцінка) сум кредиторської заборгованості у зв’язку з коливанням курсу валют на дату складання Балансу при розрахунках в іноземній валюті; – заміна виписок банку іншими або виправлення сум, що свідчать про погашення кредиторської заборгованості; – неправильне визначення податкового зобов’язання з ПДВ; – відображення на балансі простроченої кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності, що призводить до необґрунтованого зниження платежів до бюджету за податком на прибуток та податком на додану вартість; – облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, які здійснюються в іноземній валюті, виконується тільки в гривнях, що ускладнює контроль за правильністю розрахунку доларового еквіваленту та сум курсових різниць, що виникають; – формальне проведення інвентаризації розрахунків; – відсутність документів, якими оформлюють кредитні відносини підприємства з банком; – неправильний розрахунок та відображення відсотків за кредитами; – включення до собівартості продукції (робіт, послуг) відсотків за кредитами, які згідно з чинним законодавством не входять до неї; – порушення, пов’язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням; – відсутність документів, що підтверджують законність нарахування та виплати працівникам грошових коштів; – завищення обсягів робіт у документах на оплату праці відносно їх фактичного виконання; – використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт; – заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних відрахувань та утримань із заробітної плати; – невідповідність суми нарахованих внесків до фондів соціального страхування даним облікових регістрів; – завищення (заниження) суми нарахованих внесків унаслідок неправильного розрахунку бази оподаткування або неправильного застосування ставок; – завищення (заниження) суми страхових внесків, які відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), унаслідок неправильного розрахунку бази страхових внесків або неправильного застосування ставок; – віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) для цілей оподаткування суми нарахованих внесків на оплату праці працівників, зайнятих у невиробничій сфері, або джерелом фінансування якої є спеціальні фонди; – невключення виплат, передбачених законодавством, до складу сукупного доходу при обчисленні ПДФО; – неправильне застосування ставки та пільг при нарахуванні ПДФО; – порушення встановленого порядку розрахунку середньої заробітної плати: неправильний вибір розрахункового періоду; завищення (заниження) розміру середнього заробітку внаслідок необґрунтованого включення до розрахунку виплат, які за чинним законодавством не підлягають включенню до цього розрахунку; – несвоєчасність сплати відрахувань і утримань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам; – несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці; – порушення за розрахунками за депонованою заробітною платою; – невідповідність даних аналітичного та синтетичного обліку тощо.
Плани практичних занять Тема практичного заняття 7.8.1: ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|