Главная | Обратная связь

Інформаційні джерела: 2, 6, 9, 12, 16, 17, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 30, 31, 33, 36, 44, 42, 48, 49, 50, 53, 56, 57, 58, 60, 61, 64, 66, 68.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

 

Тема 12. Внутрішній аудит: його суть, об’єкти і суб’єкти

 

Методичні рекомендації

 

На початку теми необхідно пригадати, в якому випадку аудитор вивчає й оцінює систему внутрішнього контролю на підприємстві (див. тему 4 модуля І). Потім слід вивчити систему внутрішнього конт­­ролю в цілому, а також складові й форми організації служби цього контролю в суб’єкта господарювання. Після цього потрібно з’ясу­вати основний критерій поділу аудиту, який є складовою конт­ролю, на зовнішній і внутрішній (цим критерієм є поділ «за суб’єктом проведення» – див. тему 1 модуля І), визначити інші відмінності між зовнішнім і внутрішнім аудитом. Наступним кроком є вивчення етапів створення внутрішнього аудиту в Україні, мети і завдання внут­ріш­нього аудиту, його видів та функцій.

 

Значну увагу слід приділити визначенню об’єктів внутрішнього аудиту, оскільки саме від цього залежить розробка методичних під­хо­дів до проведення наступної перевірки.

 

12.1. Методичні поради до вивчення теми

 

Перелік питань

 

1. Система внутрішнього контролю на підприємстві.

 

2. Етапи розвитку внутрішнього аудиту в Україні.

 

3. Предмет, завдання та види внутрішнього аудиту.

 

4. Об’єкти внутрішнього аудиту.

 

5. Стандартизація внутрішнього аудиту.

 

1. Система внутрішнього контролю на підприємстві

 

У питаннях 6 Тем 1 та 4 вже розглядалася система організації фі­нансово-господарського контролю в Україні з боку його класифікації за суб’єктами. Саме там наголошувалося, що внутрішній контроль є контролем власника, іншими словами – видом адміністративного контролю.

 

Власник підприємства реалізовує свої права щодо управління від­по­відно до статуту підприємства або інших установчих документів:

 

– безпосередньо;

 

– через уповноважені ним органи.

 

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керів­ни­ка підприємства.

 

Функції контролю за ефективністю діяльності керівника та інші функції контролю за фінансово-господарською діяльністю здійснює наглядова (спостережна) рада підприємства (товариства). Залежно від кількісного складу та функцій цієї ради та згідно з Принципами корпоративного управління, в її складі доцільно формувати дорадчі органи – постійні та / або тимчасові комітети.

 

Постійними комітетами, які доцільно створювати в підприємстві (товаристві) з метою запобігання виникненню конфлікту інтересів у його посадових осіб, є:

 

– аудиторський комітет;

 

– комітет з питань призначень і винагород.

 

Завданнями аудиторського комітету є:

 

– здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю під­приємства;

 

– надання пропозицій щодо обрання аудитора і контроль за його незалежністю;

 

– визначення напрямів необхідного аудиту;

 

– питання звітності;

 

– управління ризиками;

 

– підготовка і надання наглядовій раді рекомендацій для прий­нят­тя остаточних рішень тощо.

 

Аудиторський комітет повинен співпрацювати з:

 

– ревізійною комісією підприємства (товариства);

 

– зовнішнім аудитором;

 

– службою внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту).

 

2. Етапи розвитку внутрішнього аудиту в Україні

 

Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання ціле­спря­мо­ваних контрольних заходів на підприємстві. Ними є заходи, які ви­ко­нують функціональні структурні підрозділи з контролю: управ­ління, бюро, відділ, служба тощо. У сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ називається службою внутрішнього аудиту.

 

Слід звернути увагу на принципово важливу деталь: служба внут­рішнього аудиту, з огляду на її специфіку, не може бути одним зі структурних підрозділів обліково-фінансової служби. Інакше вона не зможе реалізувати роль експерта в оцінці дотримання облікової по­літики, дієвості внутрішнього контролю і надійності інформаційних систем. Ця служба має бути підзвітною тільки вищому керівництву підприємства.

 

Створення підрозділів внутрішнього аудиту підприємств, орга­ні­зацій в Україні та його регламентацію нормативними документами можна поділити на три етапи (табл. 12.1):

 

Таблиця 12.1

 

Етапи розвитку внутрішнього аудиту в Україні

та його регламентація

 

Етап / термін

Назва документа, що визначає межі етапу регламентації

Основні нормативні положення

з регламентації внутрішнього аудиту, чинні під час етапу

 

І

 

1993–1997

ЗУ «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-ХІІ

Окремі затверджені тимчасові нормативи і стандарти аудиту

 

ІІ

 

1998–2003

Рішення АПУ

 

від 18.12.1998 № 73

32 Національні нормативи аудиту (ННА) –

 

ННА 24 «Врахування роботи фахівців внутрішнього аудиту»

 

Кодекс професійної етики аудиторів України

 

ІІІ

 

2004–2009

Рішення АПУ

 

від 18.04.2003 № 122

Міжнародні стандарти аудиту (МСА) –

 

МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту»

 

Кодекс етики професійних бухгалтерів

 

 

В Україні у жовтні 2000 року створено Інститут внутрішніх ауди­торів України (ІВАУ). Перед ним було поставлено такі завдання:

 

– визначити наукове обґрунтування внутрішнього аудиту як соціального явища;

 

– законодавчо закріпити статус професії внутрішнього аудитора на ринку трудових ресурсів України.

 

У нормативних документах України внутрішній аудит роз­гля­да­єть­ся як складова частина управління у двох структурах:

 

– в органах Державного казначейства України [78];

 

– у комерційних банках [79].

 

3. Предмет, завдання та види внутрішнього аудиту

 

Важливо наголосити, що не внутрішні аудитори, а керівництво під­приємства несе відповідальність за створення і підтримання надійної та ефективної системи внутрішнього контролю.

 

Предметом внутрішнього аудиту є експертна оцінка адекватності та ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою недопущення небажаних відхилень.

 

До компетенції (завдань) служби внутрішнього аудиту входять повноваження з:

 

– контролю за організацією та функціонуванням систем бух­гал­тер­ського обліку і внутрішнього контролю;

 

– контролю за відповідність даних бухгалтерського обліку фак­тич­ній наявності активів;

 

– контролю за належним збереженням активів;

 

– своєчасне виявлення і запобігання відхиленням, що перешкод­жа­ють законному й ефективному використанню майна і коштів під­при­ємства;

 

– експертизи фінансової та операційної діяльності;

 

– підготовки оглядів діяльності підприємства;

 

– розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності діяль­но­с­ті та ін.

 

Отже, саме за суб’єктами здійснення аудит поділяється на внут­рішній і зовнішній. Зовнішній і внутрішній аудит можуть охоплювати всі види аудиту залежно від обраного об’єкта. Загальна різниця поля­гає лише в тому, що внутрішній аудит здійснюється кваліфікованими працівниками самого підприємства (але не обов’язково із серти­фі­ка­том – це може бути бухгалтер, економіст, фінансист), а зовнішній аудит – тільки аудиторськими фірмами або сертифікованими ауди­то­рами на договірній основі.

 

Організація внутрішнього аудиту здійснюється з урахуванням спе­цифіки діяльності підприємства, тому на практиці залежно від видів діяльності, які перевіряє служба внутрішнього аудиту, вико­ристо­ву­ються такі види внутрішнього аудиту (рис. 12.1):

 

Аудит

 

фінансової звітності

 

Аудит

 

на відповідність

 

Операційний (управлінський)

 

аудит

 

плановий

 

позаплановий

 

принципам

 

доцільності

 

функціональний

 

організаційно-технічний

 

всебічний

 

 

Рис. 12.1. Види внутрішнього аудиту [62, с. 31]

 

4. Об’єкти внутрішнього аудиту

 

Об’єкти внутрішнього аудиту можуть бути різними залежно від особливостей економічного суб’єкта і вимог його керівництва або влас­ника. Основними об’єктами внутрішнього аудиту є:

 

– організація і методика ведення бухгалтерського обліку (облі­ко­ва, податкова, амортизаційна та інші складові або види політики, план документообігу та інші додатки);

 

– дотримання якісних характеристик фінансової звітності;

 

– стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпо­ряд­жень адміністрації, технологій та норм, що регламентують діяльність підприємства;

 

– організація податкового обліку, складання податкової звітності, своєчасність сплати податків;

 

– система управління підприємством; господарські, в тому числі технологічні процеси, що відбуваються на підприємстві; діяльність ад­міністративних, економічних і технічних служб та виконання служ­бових обов’язків працівниками їхніх підрозділів щодо обліку і конт­ролю;

 

– система і стан внутрішнього контролю (контрольна політика);

 

– організація фізичного захисту активів підприємства;

 

– фінансовий стан і платоспроможність підприємства, рівень за­без­печеності ресурсами та їх використання;

 

– інші процеси господарської діяльності підприємства (вико­рис­тан­ня робочого часу, продуктивність праці тощо).

 

5. Стандартизація внутрішнього аудиту

 

Наукове обґрунтування та професійна діяльність внутрішнього ауди­ту передбачає розробку положень етики і стандартів. Розробкою стандартів на міжнародному рівні займається Інститут внутрішніх ауди­торів (ІІА). У 1978 році ІІА видав Стандарти професійної прак­тики внутрішнього аудиту – СППВА (Standards for Professional Practice of Internal Auditing).

 

СППВА придатні для використання всіма суб’єктами госпо­дарю­вання, мають характер рекомендацій, змінюються і доповнюються у зв’язку зі змінами в економічному середовищі підприємств, тобто під впливом факторів як мікроекономічного, так і макроекономічного характеру.

 

Метою СППВА є:

 

– встановити основні принципи практики внутрішнього аудиту;

 

– визначити концептуальну базу, що є основою широкого спектра послуг у галузі внутрішнього аудиту;

 

– сприяти вдосконаленню систем і процедур усередині організації.

 

СППВА складаються з трьох розділів:

 

– Стандарти якісних характеристик (три стандарти);

 

– Стандарти діяльності (сім стандартів);

 

– Стандарти практичного застосування.

 

Стандарти якісних характеристик і Стандарти діяльності існують в єдиному варіанті, а Стандарти практичного застосування можуть бути в кількох різних: окремий варіант для кожного виду аудиторської діяльності.

 

Згідно з СППВА, процес аудиту повинен мати чотири етапи:

 

– планування аудиту;

 

– перевірка й оцінка інформації;

 

– узагальнення результатів аудиту;

 

– контроль виконання рекомендацій внутрішніх аудиторів.

 

12.2. Плани практичних занять

 

(ці плани чинні також до тем 13 і 14)

 

Тема практичного заняття 12.1:

 

Внутрішній аудит: його суть, об’єкти, суб’єкти

 

і методичні прийоми

 

(це тема також практичних занять 13.1, 14.1)

 

Питання для вивчення та обговорення

 

1. Система внутрішнього контролю на підприємстві.

 

2. Мета і завдання внутрішнього аудиту.

 

3. Види та об’єкти внутрішнього аудиту.

 

4. Стандартизація внутрішнього аудиту.

 

5. Способи і методичні прийоми внутрішнього аудиту.

 

Мета практичного заняття: з’ясування основних відмінностей між внутрішнім і зовнішнім аудитом, визначення зв’язку служби внут­рішнього аудиту з іншими підрозділами та службами підприємства.

 

Навчальний матеріал до практичного заняття 12.1 (13.1, 14.1)

 

Завдання 96

 

1. Охарактеризувати відмінності між внутрішнім і зовнішнім ауди­том.

 

2. Результати оформити у вигляді таблиці (табл. 12.2).

 

Таблиця 12.2

 

Основні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

 

№

Ознаки

Зовнішній аудит

Внутрішній аудит

 

Громадські інтереси

 

Мета

 

Періодичність і частота

 

Суб’єкти діяльності

 

Характер діяльності

 

Замовник

 

Визначення кола питань

 

Об’єкти аудиту

 

Обсяг перевірки

 

Правова регламентація діяльності

 

Підпорядкованість

 

Оплата праці

 

Відповідальність

 

Методи аудиту

 

Підсумкові документи з аудиту

 

Результати використання підсумкових документів

 

Звітність про діяльність ауди­торського підрозділу (фірми)

 

 

Завдання 97

 

1. Знайти правильний зв’язок служби внутрішнього аудиту з ін­ши­ми підрозділами та службами підприємства (табл. 12.3).

 

Таблиця 12.3

 

Зв’язок служби внутрішнього аудиту (СВА)

 

з іншими підрозділами та службами підприємства

 

(знайти відповідність)

 

№ з/п

Підрозділ (служба) підприємства

Форма зв’язку служби внутрішнього аудиту (СВА) з визначеним підрозділом або службою підприємства

 

Адміністрація

СВА контролює укладання і виконання договорів про­дажу, обґрунтованість застосування цін реалізації, пра­вильність оцінки доходу від реалізації, правильність відображення доходу в обліку

 

Юридичний відділ

СВА проводить експертизу колективного договору, штатного розпису, Положення з оплати праці, надає пропозиції щодо вдосконалення системи оплати праці, складає довідки про перевірки підрозділів з оплати пра­ці та використання робочого часу

 

Плановий відділ

СВА здійснює перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати податків та зборів, дотримання строків надання податкової звітності, контролює відо­браження розрахунків за податками та зборами у бух­галтерському і податковому обліку, інформує про зміни у податковому законодавстві

 

 

Продовж. табл. 12.3

 

№ з/п

Підрозділ (служба) підприємства

Форма зв’язку служби внутрішнього аудиту (СВА) з визначеним підрозділом або службою підприємства

 

Бухгалтерія (фінансовий підрозділ)

СВА здійснює контроль стану матеріально-технічного забезпечення, укладання угод на придбання запасів та основних засобів, застосування цін, виконання дого­вір­ної дисципліни, обґрунтованість визнання і списання запасів, перевіряє правильність звітів на списання за­па­сів у виробництво, правильність відображення поста­чання і списання цінностей в обліку, проводить інвен­таризацію розрахунків з постачальниками або перевіряє правильність її проведення

 

Бухгалтерія (податковий підрозділ)

СВА проводить контроль виробничих звітів, вироб­ни­чих завдань, нарядів, накладних на відпуск видів запа­сів у виробництво, відповідність фактичного виходу продукції нормам і нормативам, обґрунтованість за­сто­сування норм природного убутку та інших норм і нор­мативів, обґрунтованість віднесення витрат на вироб­ництво продукції, проводить оцінку виробничої діяль­но­сті, дотримання технології виробництва, своєчасність і правильність відображення операцій з виробництва у первинних документах та звітності, інформує про зміни норм, нормативів, рецептур

 

Бухгалтерія (управлінський підрозділ)

СВА контролює рух запасів, обґрунтованість і своє­час­ність їх оприбуткування та списання, наявність і пра­виль­ність ведення карток складського обліку, матері­аль­них звітів, товарно-транспортних накладних, видат­ко­вих накладних, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення), лімітно-забірних карток, наявність дого­ворів про матеріальні відповідальність, правильність зберігання цінностей, працездатність і точність роботи вагового та вимірювального обладнання, консультує з питань правильного складання й оформлення первинних документів, перевіряє правильність відображення опе­рацій складу в обліку та звітності, інформує про зміни в обліку та звітності

 

Відділ праці та заробітної плати

СВА перевіряє документи, що підтверджують надій­ність системи обліку і звітності, послідовність дотри­мання вимог облікової політики підприємства, пра­виль­ність розрахунків з дебіторами, кредиторами, праців­ни­ками, власниками за договорами оренди, надає мате­ріа­ли перевірок, інвентаризацій, аналізу, бере участь у ін­вентаризаціях, інформує про зміни у господарському законодавстві

 

 

Продовж. табл. 12.3

 

№ з/п

Підрозділ (служба) підприємства

Форма зв’язку служби внутрішнього аудиту (СВА) з визначеним підрозділом або службою підприємства

 

Відділ постачання

СВА отримує від адміністрації розпорядження, накази, плани для виконання і надає результати перевірок, екс­пертиз, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації, об­ґрун­­тування заходів

 

Відділ збуту

СВА перевіряє правильність складання планів (бюд­же­тів), дотримання визначеної бюджетної політики, наяв­ність і застосування норм, нормативів і цін, звітів про виконання планових завдань з виробничої, фінансової та комерційної діяльності, штатного розпису, колек­тив­ного договору, інформує про допущені відхилення в частині оформлення первинної документації, вико­нан­ня подання звітності структурними підрозділами

 

Виробничі підрозділи

СВА отримує результати судових засідань за цивіль­ни­ми, господарськими і кримінальними справами, про­ек­ти наказів, розпоряджень, інструкцій, договорів; надає матеріали за фактами крадіжок, нестач, стягнень дебі­торської заборгованості, встановлення винних осіб, стяг­нення боргів з винних осіб підприємства, складає до­відки й акти щодо юридичної оцінки негативних фактів

 

Матеріальний склад

СВА перевіряє документи з визначення руху матері­аль­них цінностей, виробничих завдань, калькулювання со­бівартості, правильність визначення, обліку, розподілу та списання загальновиробничих витрат і витрат періо­ду. Проводить аналіз діяльності внутрішніх підрозділів підприємства. Інформує про зміни норм, нормативів, рецептур щодо формування собівартості продукції

 

 

Домашнє завдання

 

1. Розкрити зміст функцій внутрішнього аудиту.

 

2. Результати відобразити у таблиці (табл. 12.4).

 

Таблиця 12.4

 

Функції внутрішнього аудиту

 

№

Функції

Зміст функцій

 

Консультаційна

Надання поточних консультацій працівникам підприємства

 

Інформаційна

 

 

Захисна

 

 

Аналітична

 

 

Контрольна

 

 

Координаційна

 

12.3. Питання для самостійного вивчення

 

1. Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього аудиту.

 

2. Правове забезпечення внутрішнього аудиту підприємств в Ук­раїні.

 

3. Відмінності внутрішнього аудиту від зовнішнього, що визначені в МСА 250, 300, 310, 400.

 

4. Стандарти внутрішнього аудиту, розроблені Інститутом внут­ріш­ніх аудиторів (ІІА).

 

5. Організаційні заходи щодо створення служби внутрішнього ауди­ту на підприємстві.

 

6. Зв’язки служби внутрішнього аудиту з іншими службами та під­роз­ділами підприємства.

 

7. Основні форми організації внутрішнього аудиту та основні типи структур його апарату.

 

8. Етичні принципи внутрішнього аудитора.

 

9. Методологічні принципи внутрішнього аудитора.

 

10. Права й обов’язки працівників служби внутрішнього аудиту.

 

11. Конспект МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту».

 

12. Аудиторський ризик при проведенні внутрішнього аудиту.

 

13. Робочі документи внутрішнього аудитора.

 

14. Вимоги до аудиторських доказів при внутрішньому аудиті.

 

Завдання 98 (для самостійної роботи за темою 12)

 

1. Розкрити зміст складових класифікації внутрішнього аудиту за різними ознаками.

 

2. Дані відобразити в таблиці (табл. 12.5).

 

Таблиця 12.5

 

Класифікація внутрішнього аудиту

 

Види внутрішнього аудиту

Зміст складових

 

За організаційними принципами

 

Внутрішньосистемний

 

 

Внутрішньогосподарський

 

 

За функціональним призначенням

 

Аудит фінансової звітності

 

 

Аудит на відповідність вимогам

 

 

Операційний аудит

 

 

За часом здійснення

 

Попередній

 

 

Поточний

 

 

Наступний

 

 

Прогнозний (стратегічний)

 

Завдання 99 (для самостійної роботи за темою 12)

 

1. Проаналізувати визначення поняття «внутрішній аудит» в спе­ціальній літературі (табл. 12.6).

 

2. Знайти у визначеннях відмінності принципового характеру і з’ясувати, в яких визначеннях найбільш чітко окреслена сфера засто­сування поняття «внутрішній аудит».

 

3. Висновки відобразити письмово.

 

Таблиця 12.6

 

Визначення поняття «внутрішній аудит» у різних джерелах

 

№

Джерело

Визначення поняття

 

Адамс Р. Основы аудита / Р. Адамс – М. : Аудит ЮНИТИ, 1995.

Контроль, який здійснюється шляхом пе­ревірки та оцінки адекватності й ефек­тив­ності інших видів контролю

 

Андреев В. Д. Внутренний аудит: учеб. пособ. / В. Д. Анд­реев. – М. : ФиС, 2003. – С. 30

Система контролю, яка організована у суб’єкта господарювання в інтересах його власників (або керівництва) та яка регла­ментована внутрішніми документами. Внутрішній аудит являє собою незалежну компетентну оцінку фінансово-госпо­дар­ської та управлінської діяльності, яка здій­снюється в самій організації, яка за­снована на системному, науково обґрун­то­ваному процесі об’єктивного збору, аналізу й оцінки свідчень про економічні заходи та події з метою встановлення сту­пеня відповідності їх встановленим кри­те­ріям ефективності роботи, прогнозу май­бутнього розвитку, розробки рекомен­да­цій та порад

 

Аудит, надання впев­ненос­ті та супутні послуги: гло­сарій термінів / Міжна­род­ні стандарти аудиту, на­дан­ня впевненості та етики: видання 2007 року; пер. з англ. – К. : ТОВ «ІАМЦ АУ «Статус», 2007. – С. 141

Internal Auditing – діяльність з оціню­ван­ня, яка організована у межах суб’єкта гос­подарювання як окремий відділ цього суб’єкта господарювання. Його функції охоплюють, серед іншого, перевірку, оці­нювання та моніторинг адекватності й ефективності внутрішнього контролю

 

Білуха М. Т. Курс аудиту / М. Т. Білуха. – К. : Вища школа, 1998. – С. 74

Внутрішній (відомчий) аудит – прово­дить­ся власником в залежності від необ­хідності управління маркетингом з метою визначення платоспроможності та уник­нення банкрутства

 

 

Продовж. табл. 12.6

 

№

Джерело

Визначення поняття

 

Бурцев В. В. Организация системы внутреннего конт­роля коммерческой орга­ни­зации / В. В. Бурцев. – М. : Экзамен, 2000. – С. 212

Організована внутрішніми документами організації діяльність з контролю ланок управління та різних аспектів функ­ціо­ну­вання організації, яка здійснюється пред­ставниками спеціального контрольного органу в межах допомоги органам управ­ління організації (загальним зборам учас­ників господарського товариства, спілки або членів виробничого кооперативу, на­глядовій раді, раді директорів, вико­нав­чо­му органу)

 

Бутинець Ф. Ф. Аудит : під­ручник / Ф. Ф. Бу­ти­нець. – Житомир : ПП Рута, 2002. – С. 188

Організована на підприємстві, діюча в ін­тересах його керівництва та (або) влас­ни­ків і регламентована внутрішніми нор­ма­тивними актами система контролю за до­триманням встановленого порядку ве­ден­ня бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її ана­лі­зу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю

 

Бычкова С. М. Основы аудита / С. М. Бычкова. – М. : Бухгалтерский учет, 2000. – С. 191

Спосіб незалежної оцінки ефективності діяльності організації та органів її управ­ління

 

Контроль і ревізія : під­руч­ник / Ф. Ф. Бутинець, С. В. Бардаш, Н. М. Ма­лю­га, Н. Ч. Петренко. – Жито­мир : ЖІТІ, 2000. – С. 137

Невід’ємна частина загальної системи уп­равління. Створюється на середніх і ве­ли­ких підприємствах, виконує контрольні функції залежно від мети і завдань, по­кла­де­них на внутрішніх аудиторів підпри­єм­ства

 

Кулаковська Л. П. Орга­ні­зація і методика аудиту : навч. посіб. / Л. П. Кула­ковська, Ю. В. Піча. – К. : Каравела, 2004. – С. 181

Незалежна діяльність у суб’єкта госпо­да­рювання з перевірки та оцінки роботи в його інтересах. Метою є допомогти чле­нам суб’єкта господарювання ефективно виконувати свої функції

 

Норматив № 24 «Враху­вання роботи спеціалістів внутрішнього аудиту»: ННА: Рішення АПУ № 73 від 18.12.1998 р. (втратив чинність)

Діяльність внутрішньої аудиторської слу­жби підприємства (або служби внутрішніх ревізорів), яку, незалежно від назви, мож­на розглядати як окремий вид ауди­тор­ських послуг, що надаються незалежним аудитором підприємству. Основні функції служби внутрішнього аудиту, як правило, складаються з процедур дослідження ок­ремих операцій і контролю відображення їх у бухгалтерському обліку, а також за функціями внутрішньої системи конт­ролю

 

 

Продовж. табл. 12.6

 

№

Джерело

Визначення поняття

 

Пантелеєв В. П. Аудит : навч. посіб. / В. П. Панте­лєєв. – К. : ВД «Про­фесіо­нал», 2008. – С. 371

Незалежна експертна діяльність служби контролінгу підприємства з перевірки й оцінки адекватності та якості виконання обов’язків співробітників; діяльність з оці­нювання, яка організована у межах суб’єкта господарювання і яку виконує окремий відділ

 

Організація та методика аудиту підприємницької діяльності : навч. посіб. / О. А. Петрик, В. Я. Сав­ченко, Д. Е. Свідерський. – К. : КНЕУ, 2008. – С. 361

Незалежна діяльність в організації (на під­приємстві) з перевірки й оцінювання її роботи в її інтересах, тобто це діяльність з надання незалежних та об’єктивних га­ран­тій і консультацій, спрямованих на удосконалення господарської діяльності організації

 

Положення про органі­за­цію внутрішнього аудиту в комерційних банках Ук­раїни : Правління НБУ № 114 від 20.03.1998 р.

Внутрішній аудит банку – це незалежна експертна діяльність служби внутріш­ньо­го аудиту банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внут­рішнього контролю та якості вико­нан­ня призначених обов’язків співробіт­никами банку

 

Правила (стандарты) ауди­торской деятельности / Под ред. д.э.н. Ю. А. Дани­лев­ского. – М. : Бухгал­тер­ский учет, 1997

Організована на економічному суб’єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та надійністю функціонування системи внутрішнього контролю

 

 

Робертсон Дж. К. Аудит / К. Дж. Робертсон. – М. : KPMG: Аудиторская фир­ма «Контакт», 1993

Незалежна діяльність в організації з пере­вірки та оцінки її роботи в її інтересах

 

Усач Б. Ф. Аудит : навч. посіб. / Б. Ф. Усач. – К. : Знання-Прес, 2003 – С. 18

Незалежна оцінка діяльності підпри­єм­ства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству

 

 

Завдання 100 (для самостійної роботи за темою 12)

 

1. Охарактеризувати вплив обставин на ризики внутрішнього ауди­­ту на підприємстві.

 

2. Результати відобразити у таблиці (табл. 12.7).

 

Таблиця 12.7

 

Характеристика обставин, що впливають на ризики

 

внутрішнього аудиту

 

№ з/п

Обставини, що впливають на ризики

Характеристики впливу

 

Зміни в середовищі, в якому проводиться діяльність

 

 

Новий персонал

 

 

Нові або модернізовані інформаційні сис­теми

 

 

Швидкі темпи зростання

 

 

Нові технології

 

 

Нові моделі ведення бізнесу, нові про­дук­ти або види діяльності

 

 

Корпоративна реструктуризація

 

 

Розширення закордонної діяльності

 

 

Нові положення бухгалтерського обліку

 

Завдання 101 (для самостійної роботи за темою 12)

 

1. Визначити, чи правомірними є твердження, наведені в табл. 12.8.

 

2. Дати пояснення за кожним твердженням.

 

3. Результати відобразити в табл. 12.8.

 

Таблиця 12.8

 

Характеристики внутрішнього аудиту

 

№ з/п

Твердження

Правомірність

 

Так

Ні

Пояснення

 

Внутрішній аудит є різновидом підприємницької діяльності

 

+

Суб’єктом внутрішньо­го аудиту є відділ або ок­ремий робітник (ро­біт­ники), що працюють на даному підприємстві та не зареєстровані як суб’єкти підприєм­ниць­кої діяльності за цим видом діяльності

 

Внутрішній аудит є одним зі спо­собів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності всіх підрозділів підприємства

 

 

Кваліфікація внутрішнього ауди­тора визначається керівництвом підприємства

 

Продовж. табл. 12.8

 

№ з/п

Твердження

Правомірність

 

Так

Ні

Пояснення

 

Внутрішній аудит може досягти такого ж рівня незалежності, що й зовнішній аудит при висловленні незалежної думки щодо фінансо­вих звітів

 

 

Проведення внутрішнього аудиту АТ, ТОВ і ТДВ у встановлених законодавством порядках є обов’яз­ковим

 

 

Функції внутрішнього аудиту змі­нюються незалежно від вимог ке­рівництва підприємства

 

 

При проведенні внутрішнього ауди­ту обов’язковим є планування роботи фахівців

 

 

Вимоги норм чинного законо­дав­ства стосовно внутрішнього аудиту економічних суб’єктів мають обов’яз­ковий характер і підлягають неухильному дотриманню

 

 

Внутрішній аудит організаційно призначений обслуговувати інте­реси власників підприємства

 

 

Внутрішній аудит здійснюється спеціально створеним на підпри­єм­стві підрозділом

 

12.4. Тематика індивідуальних завдань

 

Завдання 102 (для індивідуальної роботи за темою 12)

 

1. Скласти план проведення внутрішнього аудиту за визначеним об’єктом перевірки (об’єкт визначає викладач кожному студентові індивідуально згідно поданих нижче).

 

2. На підставі складеного плану описати методику виконання кож­ного із завдань плану.

 

Умова завдання

 

Об’єкти внутрішнього аудиту:

 

1) виробничі витрати;

 

2) довгострокові зобов’язання;

 

3) об’єкти, що обліковуються на позабалансових рахунках;

 

4) доходи і витрати виробничого підприємства;

 

5) інші кошти;

 

6) розрахунки за податками й платежами;

 

7) фінансові інвестиції;

 

8) собівартість реалізації;

 

9) розрахунки за страхуванням;

 

10) доходи і витрати майбутніх періодів;

 

11) капітальні інвестиції;

 

12) доходи і витрати від надзвичайних подій;

 

13) розрахунки за нетоварними операціями;

 

14) фінансова стійкість підприємства;

 

15) система бухгалтерського обліку на підприємстві;

 

16) фінансові доходи і витрати;

 

17) розрахунки векселями;

 

18) інші доходи і витрати;

 

19) розрахунки за товарними операціями;

 

20) загальновиробничі витрати;

 

21) розрахунки за виплатами працівникам;

 

22) допоміжне та обслуговуюче виробництво;

 

23) доходи і витрати підприємства, що надає послуги;

 

24) дотримання платіжної дисципліни;

 

25) матеріальні витрати;

 

26) ліквідність балансу підприємства;

 

27) забезпечення зобов’язань;

 

28) система внутрішнього контролю на підприємстві;

 

29) формування нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

 

30) малоцінні та швидкозношувані предмети;

 

31) доходи і витрати торговельного підприємства;

 

32) основне виробництво;

 

33) платоспроможність та ділова активність підприємства;

 

34) витрати на оплату праці;

 

35) основні засоби;

 

36) доходи від реалізації;

 

37) інші операційні витрати;

 

38) зобов’язання за позиками;

 

39) доходи і витрати від участі в капіталі;

 

40) формування статутного капіталу та розрахунки із власниками (засновниками);

 

41) витрати на амортизацію (знос);

 

42) фінансова і господарська інформація;

 

43) інші затрати;

 

44) дебіторська заборгованість;

 

45) адміністративні витрати;

 

46) незавершене виробництво;

 

47) доходи і витрати малого підприємства;

 

48) розрахунки за іншими операціями;

 

49) дотримання законів, нормативних актів, директив управ­лін­сько­му персоналу підприємства;

 

50) розрахунки з різними дебіторами;

 

51) виробнича собівартість;

 

52) економічність, ефективність діяльності та інвестиційна приваб­ли­вість підприємства;

 

53) інші необоротні матеріальні активи;

 

54) інші операційні витрати;

 

55) склад і структура засобів підприємства та джерел їхнього фор­мування;

 

56) нематеріальні активи;

 

57) результат іншої звичайної діяльності;

 

58) доходи і витрати бюджетної установи;

 

59) готова продукція;

 

60) довгострокові біологічні активи;

 

61) витрати на збут;

 

62) продукція сільськогосподарського виробництва;

 

63) розрахунки з покупцями і замовниками;

 

64) виробничі запаси;

 

65) доходи і витрати фінансової установи;

 

66) формування та використання пайового, додаткового і резерв­но­го капіталу;

 

67) розрахунки з постачальниками та підрядниками;

 

68) фінансовий результат від звичайної діяльності;

 

69) інший операційний дохід;

 

70) напівфабрикати, відходи і втрати від браку;

 

71) витрати на відрахування на соціальні заходи;

 

72) доходи і витрати банку;

 

73) витрати періоду;

 

74) фінансовий результат від операційної діяльності;

 

75) експрес-аудит балансу та звіту про фінансові результати;

 

76) результат від фінансових операцій;

 

77) товари.

 

Теми рефератів

 

1. Місце і завдання внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю.

 

2. Роль внутрішнього аудиту в системі управління підприємством.

 

3. Порівняльна характеристика внутрішнього і зовнішнього аудиту.

 

4. Правове забезпечення внутрішнього аудиту підприємств в Ук­раїні.

 

5. МСА 250, 300, 310, 400 та 610 про внутрішній аудит.

 

6. Стандарти внутрішнього аудиту, розроблені Інститутом внут­ріш­ніх аудиторів (ІІА).

 

Термінологічний словник

 

Аудит на відповідність вимогам – аудит, який визначає, чи дотри­муються на підприємстві вимоги законів, договорів, правил, норм тощо.

 

Аудит фінансової звітності – традиційний вид аудиту, який пе­редбачає оцінку достовірності фінансової інформації підприємства.

 

Внутрішній аудит – незалежна діяльність усередині самого під­приємства щодо перевірки й оцінки його роботи, визначення плато­спро­можності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відпо­відає саме підприємство або один з його відділів. Мета внутрішнього аудиту – вдосконалення організації та управління виробництвом, ви­явлення і мобілізація резервів його зростання тощо.

 

Внутрішній аудит (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надан­ня впевненості та супутніх послуг) – діяльність з оцінювання, яка ор­ганізована в межах суб’єкта господарювання як відділ цього суб’єкта господарювання. Його функції охоплюють, серед іншого, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності внутрішнього контролю.

 

Внутрішній контроль (згідно з Глосарієм термінів до Між­народ­них стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з на­дання впевненості та супутніх послуг) – процес, розроблений та здій­снюваний найвищим управлінським персоналом, управлінським пер­со­налом та іншими працівниками для надання обґрунтованої впев­неності щодо досягнення цілей суб’єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності та результативності діяльності, а також дотримання застосовних законів та нормативних актів.

 

Операційний (управлінський) аудит – аудит, який передбачає вив­чення аудиторами будь-якої частини процедур та операцій суб’єкта господарювання з метою оцінки їхньої продуктивності й ефективності та формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення поставлених цілей.

 

Інформаційні джерела: 5, 8, 10, 17, 19, 23, 28, 31, 36, 50, 51, 58, 62, 66, 68.

 

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]