Аудит у трудовій сфері (в тетрадь законспектировать)
Аудит у трудовій сфері — це система заходів зі збору інформації, її аналізу й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці та регулювання соціально-трудових відносин та їхньої відповідності критеріям чинного українського законодавства. З переходом до ринкових відносин метою аудиторської діяльності стають проблеми економічного й ефективного використання ресурсів робочої сили. Аудиторська діяльність покликана виявляти проблеми, що виникають в організації, досліджувати їхні причини та розробляти рекомендації щодо їх усунення. Об'єктом аудиту в трудовій сфері є трудовий колектив, персонал підприємства та його діяльність. Джерелами для аудиторського розгляду та аналізу є: — інформація відділів праці й заробітної плати, планового відділу, бухгалтерії; — акти ревізій, перевірок; — документи відділу кадрів — пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, листи, догани, заяви і скарги працівників, а також опитування, інтерв'ю і соціологічні тести. Аудит у трудовій сфері класифікується за такими ознаками: — періодичністю проведення; — повнотою охоплення об'єктів, що вивчаються; — залежно від методів аналізу. Відповідно до періодичності проведення аудит поділяють на: — поточний — здійснюється згідно зі встановленим регламентом за певний період часу; — оперативний — передбачає оперативне розпорядження керівництва; — систематичний — проводиться у визначений час і повторюється через певний проміжок часу; — разовий — передбачуваний у період зниження ефективності функціонування підприємства. Залежно від повноти охоплення об'єктів, що вивчаються, аудит може бути: — повним — охоплює аспекти використання праці; — локальним — здійснюється за певними об'єктами; — тематичним — аналізуються всі об'єкти, а аудит відбувається в зв'язку з виникненням певної проблеми. Залежно від методів аналізу аудит поділяють на: — комплексний — застосовується весь арсенал відомих методів; — суцільний — аналізується обсяг виконаних робіт усіма працівниками підприємства; — вибірковий — дослідженню підлягають працівники, обрані за спеціальною методикою. Основні напрями аудиту конкретизуються для кожного окремого підприємства і залежать від цілей аудиту. Тому аудит У трудовій сфері здійснюється в трьох напрямах: — економічному — визначення конкурентоспроможності підприємства у трудовій сфері, оцінка ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами та доцільності проведення аудиту; — соціально-психологічному — передбачає оцінку соціально-трудових відносип на підприємстві; — організаційно-технологічному — перевірка документації та аналіз показників, що засвідчують легітимність і ефективність діяльності підприємства. Аудит трудових показників здійснюється за планом і зазвичай у чотири етапи: — підготовчий етап, що передбачає розробку внутрішньофірмових документів (наказів, розпоряджень, у яких визначені терміни, завдання, виконавці й учасники аудиту), а також планів і програм розгляду аналізованої інформації; — збір інформації — спостереження, виміри, опитування, обробка статистичних даних, зіставлення бухгалтерських та інших даних; — обробка інформації — порівняння організації праці на аналогічних підприємствах, з'ясування причин плинності кадрів, виявлення та обґрунтування втрат робочого часу тощо; — узагальнення і представлення оцінних результатів, висновків і рекомендацій замовникові. Існує безліч методичних прийомів аудиту, що передбачає використання різноманітних схем поєднання методів аналізу і, загалом, характеризують інфраструктуру аудиту в трудовій сфері Саме тому аудит у трудовій сфері охоплює: — аудит ефективності управління персоналом, в якому використовується безліч методик, що дає змогу оцінити ефективність кадрових управлінських заходів у вартісному виразі. За допомогою таких категорій, як втрати і упущені можливості, аудитор показує адміністрації й керівникові підприємства серйозність економічних втрат від непрофесійного управління соціально-трудовими процесами, зокрема від втрат робочого часу, можливість нових підходів до управління персоналом; — аудит ефективності використання персоналу — припускає аналіз чисельності, структури, руху працівників на підприємстві загалом і його підрозділами у динаміці; аудит використання робочого часу, продуктивності праці; витрати фонду оплати праці; навчання і соціальні потреби; — аудит використання робочого часу — розпочинається з аналізу планового обсягу робочого часу. Порівняння планових (розрахункових, базисних) показників з фактичними дає змогу виявити неефективні втрати робочого часу; — аудит якості праці — охоплює велику кількість умов і показників, зокрема: певний рівень кваліфікації працівників, відсутність порушень техніки безпеки тощо. Як показник трудової діяльності якість праці можна застосовувати, переносячи її зміст на якість продукції; — аудит продуктивності праці — має на меті з'ясування ступеня виконання виробничих планів зі зростання продуктивності праці та її динаміки, вивчення впливу підвищення продуктивності праці на обсяг господарської діяльності, впливу факторів — на продуктивність праці; — аудит витрат коштів на оплату праці — передбачає низку послідовних розрахунків: визначення розмірів заробітної плати за категоріями персоналу; обґрунтування форм і систем оплати праці; аналіз ефективності систем преміювання; аналіз розподілу і використання засобів, що спрямовуються у фонд споживання. Дані аудиту й аналізу дають змогу виявити резерви ефективнішого використання робочої сили на основі розвитку прогресивних форм організації та стимулювання праці, а також чинники, що забезпечують кількісну і якісну зміну трудових показників і показників соціального розвитку трудових колективів. Отже, використання авторами запропонованої системи аналізу трудових показників є одним із засобів удосконалення практики планування та господарського керівництва у сфері праці, позаяк припускає вивчення рівня і динаміки будь-якого окремого показника в тісному зв'язку й взаємозалежності від зміни рівня і динаміки всіх інших.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|