 |
|
Процедури аудиту довгострокових забов'язань.
До довгострокових зобов'язань відносяться довгострокові (строком більше 1 року) позики банків, облігації та векселі, видані підприємством. Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. Відображення в обліку довгострокових зобов’язань регулюється П(С)БО-11.
Завданнями аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов’язаннями є:- оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;
- встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання зазначених в даних документах умов;
- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності;
- встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;
- розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.
Джерелами інформації для аудиту операцій з довгостроковими зобов’язаннями є наступні документи:
1. Наказ про облікову політику підприємства.
2. Первинні документи з обліку довгострокових зобов’язань
3. Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових зобов’язань (див. табл. 2.16).
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
5. Звітність
6. Основними джерелами інформації для здійснення аудиту операцій із довгостроковими зобов’язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
180. Процедури аудиту короткострокових кредитів банків.Облік розрахунків ведеться на рахунку 60 “Короткострокові позики” у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом – погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик). Аудитор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контролює дотримання строків платежів, своєчасність сплати комерційного кредиту. Комерційні кредити підприємство покриває за рахунок власних оборотних коштів, інших джерел, а також за рахунок банківського кредиту. Завдання аудитора – перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх. Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, аудитор з’ясовує, якими видами позик користувалось підприємство.Аудит кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів) – під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо.
За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку аудитор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призначенням. Аудитор перевіряє правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нормативні запаси матеріальних цінностей.