Главная | Обратная связь

Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.

Важливим завданням при підбитті підсумків аудиторської пе­ревірки є оцінювання можливості подальшого функціонування підприємства. Кон-цепція постійної діяльності підприємства за­кладена в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фі­нансову звітність в Україні» та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у яких зазначено один із основних прин­ципів ведення бухгалтерського обліку і підготовки фінансової звітності — принцип безперервності діяльності (оцінювання ак­тивів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи із при­пущення, що його діяльність триватиме далі).

Існує Міжнародний стандарт аудиту 570 «Безперервність», у якому пояснюється доречність припущень про безперервність ді­яльності підпри-ємства, яке перевіряється, наводяться ознаки, що свідчать про можливість припинення функціону-вання суб'єкта гос­подарювання, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього, а також пояснюється, як оцінка аудитором постійності діяль­ності підприємства-клієнта впливає на його висновок щодо всієї фі­нансової звітності.

Згідно з пп. 26—29 МСА 570 у разі виявлення умов чи обста­вин, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здат­ності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, аудитор повинен:

а)здійснити огляд планів управлінь-кого персоналу щодо майбутніх дій на підставі його оцінки припущення про безперервність діяльності підприємства;б)зібрати через проведення необхід-них процедур достатні та відповідні аудиторські докази для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу та інших пом'якшувальних факторів;

в) попросити управлінський персонал надати письмові пояс­нення стосовно його планів на майбутнє.

Безперервності діяльності впливає на вид аудиторського висновку. Якщо виявлено суттєву невизначеність при відповідному застосуванні припущення про безперервність дія­льності під-приємства, то аудитор розглядає:а)чи відображають фінансові звіти відповідно події або обставини, які породжують значні сумніви в здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, та чи відображають вони плани управлінського персоналу стосовно цих подій або обставин;б)чи вони чітко зазначають суттєву невизначеність, пов'язану з подіями або обста-винами, які можуть стати підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжу­вати свою діяльність на безперервній основі, а отже, суб'єкт гос­подарювання може виявитись нездатним реалізувати свої активи та виконати свої зобов'язання у процесі звичайної діяльності.Якщо у фінансових звітах здійснено відповідне розкриття ін­формації, аудитор повинен висловити безумовно-позитивну думку, але при цьому модифікувати аудиторський висновок, включивши до нього пояснювальний параграф, у якому зазначається існуван­ня суттєвої невизна-ченості стосовно подій чи обставин, що мо­жуть стати підставою для значних сумнівів у здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і який привертає увагу до приміток у фінансових звітах, що розкривають інформацію щодо питань, зазначених вище.У надзвичайних випадках (наприклад, у ситуацій коли існує бага­то суттєвих невизна-ченостей, які мають важливе значення для фінан­сових звітів), аудитор може розглянути доцільність відмови від вислов­лення думки замість того, щоб додавати пояснювальний параграф.;Якщо інфор-мація не була відповідно розкрита у фінансових зві­тах, аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок про фінан­сову звітність» (параграфи 45—46). У висновку треба зробити кон­кретне посилання на наявність суттєвої невизначеності, яка може призвести до значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарю­вання продовжувати свою діяльність на безперервній основі

Якщо аудитор вважає, що суб'єкт господарювання, фінансові зві­ти якого були підготовлені на основі припущення про безперервність діяльності підприємства, не зможе продовжувати своєї діяльності на безперервній основі, то він повинен висловити негативну думку.