Главная | Обратная связь

Діалогічні словесні методи

Монологічні словесні методи

Головними елементами словесних методів навчання є слово, усна розповідь учителя. Словесні методи розділяють на монологічні (пояснення, лекція, інструк­таж) та діалогові (бесіда,семінар, дискусія) .

Окремо серед словесних методів навчання можемо виділити роботу з підручником.

 

Лекція

За визначенням Кузьмінського А. І. лекція – це метод, за допомогою якого педагог у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, ло­гічно пов´язаних, об´єднаних загальною темою .

Навчальні лекції за своїм дидактичним призначенням можуть бути вступними, тематичними, оглядовими, заключними.

Вступна лекція покликана дати загальне уявлення про завдання і зміст навчальної дисципліни, розкрити її структуру і логіку, взаємозв'язок з іншими дисциплінами, викликати інтерес до навчального предмета.

Тематична лекція присвячена певній темі курсу. Оглядову лекцію читають переважно перед іспитами. У заключній лекції підбивають підсумки вивченого матеріалу з навчального предмета, виокремлюючи вузлові питання і зосереджуючи увагу на практичному значенні здобутих знань для подальшого навчання.

Пояснення

Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо. Прикладом використання цого методу є пояснення студентам невідомих їм термінів під час вивчення нової теми. Метод пояснення переважно використовують під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення. Успіх пояснення залежить від його доказовості, логіки викладу, добору аргументації. Вагоме значення мають чіткість мовлення, його темп, образність мови.

Інструктаж

Інструктаж– ознайомлення зі способами виконання завдань, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій та організації робочого місця.

За змістом у навчальному процесі інструктаж може бути вступним, поточним і заключним. Вступний інструктаж здійснюють перед початком самостійної роботи студентів, він передбачає доведення до них змісту і методики виконання завдань, їх результатів. Поточний проводять під час самостійної роботи; він передбачає надання допомоги окремим студентам, у яких виникли труднощі. Під час заключного інструктажу викладач аналізує результати самостійної роботи, виставляє оцінки, визначає подальші перспективи.

 

Розповідь

Розповідь – це метод навчання, який передбачає оповідну, описову форму розкриття навчального матеріалу з метою спону­кання студентів до створення в уяві певного образу. Інколи цей метод називають "малювання словом".

Розповіді поділяють на художні, наукові, науково-популярні, описові. Художня розповідь – образний переказ фактів, учинків дійових осіб (наприклад, розповіді про географічні відкриття, написання художніх творів, створення мистецьких шедеврів та ін.). Науково-популярна розповідь ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов'язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями. Розповідь-опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (опис історичних пам'яток, музею-садиби та ін.).

Кожен тип розповіді повинен відповідати певним вимогам: забезпечувати виховну спрямованість навчання; оперувати тільки достовірними і перевіреними наукою фактами – не містити фактологічних помилок; спиратися на достатню кількість яскравих і переконливих прикладів і фактів, що доводять правильність теоретичних положень, сприяють кращому сприйманню нового матеріалу; будуватися за планом (чіткий поділ на частини); передбачати зрозумілість головної думки та основних моментів; передбачати повторення найважливіших положень; містити висновки й узагальнення; бути унаочненою, доступною і простою щодо мови; бути емоційною за формою і за змістом, особливо на уроках географії, біології, історії, літератури.

Методи пояснення, розповіді й лекції використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення. їх перевага полягає в тому, що учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань. Проте, як зазначає М. М. Фіцула, ці методи не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі, вчителеві важко виявити, як в учнів з його слів формуються уявлення про об'єкти, що є предметом вивчення. Тому існує небезпека, що засвоєні учнями знання будуть формальними .

 

Діалогічні словесні методи

Бесіда

Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. За допомогою запитань викладач спонукає студентів до відтворення набутих знань, формування вмінь аналізувати, систематизувати, робити висновки, узагальнювати набуті знання.

За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, контрольну.

Вступні бесіди проводяться, як правило, на початку вивчення нової дисципліни, нового навчального розділу,для підготовки до семінарських занять або при організації позааудиторних заходів (екскурсії, заходи, вечори, конференції).

Бесіда-повідомлення ґрунтується переважно на спостереженнях, організованих викладачем на заняття за допомогою наочних посібників, а також на матеріалах літературних джерел.

Бесіди-повторення використовують для закріплення вивченого матеріалу.

Контрольні бесіди застосовують для перевірки сформованих знань, умінь і навичок.

Семінар

Семінар (лат. seminarium) – це словесний метод навчання, при якому студенти обговорюють повідомлення, доповіді та реферати, що виконані ними за результатами навчальних досліджень під керівництвом викладача, вирішують проблемні питання певної науки.

Семінар, як і лекція може виступати одночасно і методом навчання і формою організації навчального процесу.

 

Дискусія

Дискусія є публічним обговоренням важливого питання і передбачає обмін думками між студентами або викладачами і студентами. Вона розвиває самостійне мислення, вміння обстоювати власні погляди, аналізувати й аргументувати твердження, критично оцінювати чужі і власні судження. Під час навчальної дискусії обговорюють наукові висновки, дані, що потребують підготовки за джерелами, які містять ширшу інформацію ніж підручник.

Дискусія спрямована не лише на засвоєння нових знань, а й на створення емоційно насиченої атмосфери, яка б сприяла глибокому проникненню в істину.